Від ожиріння до Чемпіонату світу Ironman

Фінішер Чемпіонату світу IRONMAN 2018, єдиний представник з України в категорії Executive Challenge за всю історію змагань, успішний бізнесмен Дмитро Стрижов розповів про те, яким був його шлях до статусу «залізної людини».

«Людина, що отримала досвід досягнення неможливої мети, вже ніколи не буде колишньою. Пробігши марафон, зробивши Ironman, навчившись досягати неможливого в спорті, вона навчиться робити те саме і в бізнесі. Вона більше не зможе обманювати себе і оточуючих, кажучи, ніби щось неможливо. Для неї більше не існує слова «проблема». Є тільки слово «завдання».

Цитата казахстанського бізнесмена і учасника Чемпіонату світу IRONMAN 2017, Айдина Рахімбаева відмінно відображає те, що роблять спортивні досягнення з людьми (і мною в тому числі). Але побачив я цю цитату вже ставши на шлях тріатлону, а до того все було зовсім інакше.

Як же все було до початку спортивного шляху? З чого він почався?

10 років тому, в 30-річному віці, з відміткою в 102,3 кг на вагах до мене прийшло розуміння, що настав час щось змінювати. У 2008 у нас з дружиною якраз народилася перша дитина і мені хотілося, щоб вона і всі наступні мої діти мною пишалися.

Почав я зі спортзалу, поступово опановуючи найрізноманітніші види тренувань - від йоги до воркаута. Ключовий результат дали навіть не певні напрямки, а систематичність спортивних занять.

Починав свої тренування з метою скинути зайві кілограми, але в процесі усвідомив, що захоплення тренуваннями дало мені нові цінності: в бізнесі, в оточенні, вдома. Я не втратив час, проведений на тренуваннях - вони збільшили мою працездатність, швидкість думки, вимогливість до себе і навчили цінувати час, особливо проведений з родиною. І якщо після першого відвідування тренажерного залу у мене паморочилося в голові від занепаду сил, то з нарощуванням тренувальних обсягів я знайшов запаси енергії, яких у мене не було раніше.

А в який момент з'явився триатлон і мрія про IRONMAN?

Я пробіг свій перший напівмарафон у 2013 році за 2:06 години. Відтоді мій середній результат перемістився ближче до 1:30:00. Але тоді той результат був феєричним для мене - я вже відчував себе переможцем, над собою як мінімум. Того ж року через травму меніска опанував плавання. До цього я теж вмів плавати, як мені здавалося, але це були дистанції в метрів 50 з головою поверх води. У 2014 я і вперше проїхав на шосейному велосипеді, подібні яким раніше спостерігав хіба що в змаганнях по телевізору.

І ось в 2014 році сформувалася мета - в 2016-му фінішувати на повній дистанції IRONMAN.

До речі, ми згадуємо про IRONMAN, але, ймовірно, не всі наші читачі знають, що це таке. Могли б Ви коротко пояснити?

Це досить екстремальне змагання з триатлону, де спортсмену потрібно проплисти 3,8 км у відкритій воді, подолати 180 км на велосипеді і потім пробігти 42 км марафон. При цьому, щоб результат було зараховано, потрібно вкластися в ліміт за часом - 17 годин.

Дякуємо. Повернемося до Вашої мети, чи вдалося її досягти в термін?

Так, я досяг її, як і планувалося, в 2016 році. Адже всупереч загальній думці, найважче в Ironman, як і в спорті взагалі - це не сама гонка. Найважче - це той шлях, який проходиш, починаючи з першого тренування до моменту виходу на старт. Змагання - це свого роду іспит, підведення підсумків. Ти вже все зробив, все віддав до цього.

І Ви продовжили розвивати для себе тему цілей в IRONMAN?

Так. У 2017-му метою стало потрапляння в категорію GOLD - 1% кращих триатлетів-любителів у віковій групі 35-39 в серії IRONMAN. Але 15 хвилин, на які треба було бути швидше в сумі трьох кращих гонок, мене від неї відокремили.

У 2018 році не досягнута в 2017-му мета вже не викликала емоцій аналогічних тим, що були минулого року. Тому я шукав мету, думкою про яку буду мотивувати долати себе, виходити на тренування, незважаючи на погоду, свою лінь і наявність «1000 відмазок», щоб стати ще більш «залізним»! Такою метою для мене стала участь у Чемпіонаті світу IRONMAN.

Але це ж уже рівень Олімпійських ігор в світі тріатлону. Чи не зарано було претендувати на такі масштаби через 2 роки участі в змаганнях? Може була якась проміжна мета, план Б?

Я усвідомлював, що триатлону я присвятив недостатню кількість тренувальних годин, і щоб вийти на необхідний рівень, знадобиться не менше п'яти років системної тренувальної роботи, адже з кожним роком відібратися на «великий острів» стає все важче. Але знаєте, що? Мені вдалося досягти цієї мети за рік.

І тут почалося найцікавіше, адже беручи участь у Чемпіонаті світу, змагаючись пліч-о-пліч з кращими з кращих зовсім не хочеться осоромитись. У моїй категорії брав участь принц Бахрейну, керівники і топ-менеджери найбільших компаній - люди, які не зупинилися на досягненні професійних цілей і змогли не те, що знайти час для занять спортом, а стати в ньому найкращими. З українських бізнесменів я поки перший, що взяв участь в Чемпіонаті світу IRONMAN.

Близько 40 днів цього року я провів на тренувальних зборах за межами України. Ще набагато більше часу я тренувався в рамках нашої країни. Збір на Кіпрі, тритижнева підготовка в Америці перед стартом, велотур "Корсика", тренування на велостанку і в басейні, біг, велотренування на Бориспільській і Житомирській трасах, де особливо не потренируешься - все це праця, а не розвага. Ключове - що сам процес приносив відчуття радості.

Як же відбувався сам Чемпіонат? Чи зіткнулися Ви з якимись труднощами в процесі змагань?

Не можу сказати, що щодо Чемпіонату світу було важко в навчанні, але легко в бою.

З о.Кона нас розділяли 21 година в літаку і 32 години в дорозі. На місці заповітний острів продемонстрував «теплий» прийом з традиційною 80% -ою вологістю, температурою повітря понад 30 градусів, температурою асфальту, яка через нагрівання лавових полів може доходити до 50-60 градусів. І звичайно ж бонус - 13 годин різниці з київським часом. Ми з сім'єю прилетіли за 3 дні до змагань і 2 з них були дуже важкими через різницю в часі.

Під час самого Чемпіонату через океанську течію на плавальному етапі я відстав від запланованого плану на гонку на 10 хвилин. Тренування в басейні, на жаль, не дають усіх навичок потрібних для відкритих водойм.

На вело етапі у мене були труднощі з прийняттям їжі через одне з прийнятих годувань, яке «не зайшло». Дотерпів до транзитної зони, в хід пішов спазмалгон, після якого вже зміг знову харчуватися, але план по енергообміну вже був порушений і недолік необхідних калорій не можна було заповнити. На 28-му кілометрі сили закінчилися, але, завдяки моральній підтримці сім'ї, тренера, друзів і знайомих, які не спали всю ніч, стежили за моїм виступом за трекером, я продовжив бігти.

Ого, це вольовий вчинок. В результаті Ви залишилися задоволені своїм результатом?

Якби не історія з харчуванням, то, думаю, міг би претендувати на місце в трійці, але про це ми вже не дізнаємося. Хоча, звичайно, я був трохи засмучений через те, що зайняв 7-е місце. Але варто згадати, що 54 чоловіків-учасників в своїй найкращій формі зійшли з дистанції. Як було їм я навіть уявити не можу. Але в будь-якому випадку, ці учасники вже увійшли в 2 500 найкращих, адже у відбіркових змаганнях за право участі в Чемпіонаті світу змагається близько 250 000 осіб.

Ті, хто хоч раз проходив дистанцію IRONMAN, Знають «що все можливо» і «Залізною людиною» тебе робить не момент фінішу, а весь той шлях, який ти проходиш, щоб досягти його. Він повністю змінює тебе, змінює твоє ставлення до життя. IRONMAN це те що у тебе всередині.

Фото: Ironman