У стані напіввійни

10 фактів про обмежений воєнний стан, який прийняла Верховна рада з ініціативи президента країни після того, як росіяни атакували та захопили три українські військові кораблі в Керченській протоці

Крістіна Бердинських,
Максим Бутченко

25 листопада українські військові катери Бердянськ, Нікополь та буксир Яни Капу перевернули всю історію незалежної України.

Втім, вони лише робили перехід з Одеси до Маріуполя. Біля Керченської протоки їх зустріли російські кораблі, один з яких протаранив український буксир. Із Москви надійшов наказ — затримати судна з України, бо ті нібито порушили держкордон РФ.

Потім російські прикордонні катери ще й обстріляли катери ВМС України. Внаслідок усі три вітчизняні судна потрапили в полон разом з екіпажами.

Водночас українці не порушували міжнародних норм, здійснюючи прохід біля Керченської протоки.

Загострення в Азовському морі викликало широку міжнародну реакцію. У НАТО заявили, що діям Росії немає виправдання. Звільнити захоплені судна зажадало Міністерство закордонних справ Канади та їхні колеги з Франції. МЗС Великої Британії підкреслило, що Росія знову нехтує міжнародними нормами.

Відкритий напад російських військових моряків на українські кораблі призвів і до гострої внутрішньополітичної дискусії. Військовий кабінет і Радбез запропонували ввести воєнний стан (ВС) у країні.

26 листопада Верховна рада 276 голосами затвердила відповідний указ президента Петра Порошенка, ввівши ВС.

НВ зібрав десять основних фактів про цю історію, яка змінила життя усієї країни, — адже воєнного стану в Україні ще ніколи не було.

1 Воєнний стан буде діяти в десяти областях (Вінницькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській, Херсонській, Донецькій та Запорізькій) та у внутрішніх водах Азовського моря й Азово-Керченської акваторії з 26 листопада до 26 грудня 2018 року.

2 Спочатку Радбез хотів ввести ВС терміном на 60 днів і у всій країні. Цю ж вимогу містив і указ президента Петра Порошенка.

Але коли документ потрапив на затвердження до Верховної Ради, багато парламентарів побачили в періоді дії ВС негатив: мовляв, 60 днів можуть призвести до відтермінування проведення президентських виборів в Україні, призначених на останній день березня 2019-го.

Також указ істотно обмежував громадянські свободи, наприклад, право на проведення акцій протесту і свободу слова.

Під тиском депутатів Порошенко змінив своє попереднє рішення, обмеживши зону дії ВС десятьма областями, а період — 30 днями.

Також президент уточнив, що всі обмеження, передбачені законом про воєнний стан, будуть застосовані тільки в разі, якщо російські війська почнуть сухопутну операцію і перетнуть кордон з Україною. Тобто ні комендантської години, ні цензури поки що не буде.

Саме в такому вигляді документ і схвалила ВР.

Окремо депутати прийняли постанову, згідно з якою вибори глави держави відбудуться 31 березня 2019 року — в той день, що планувалося спочатку.

3 Указ президента про воєнний стан в оновленій редакції підтримали 276 народні депутати. Голоси за дали фракції Блоку Петра Порошенка, Народного фронту, Самопомочі, Радикальної партії Олега Ляшка, Батьківщини. Депутати від Опозиційного блоку голосували проти.

4 Це перший воєнний стан в історії незалежної України. Хоча Росія неодноразово підкидала офіційному Києву причини для його введення.

У 2003 році росіяни почали будувати в Керченській протоці дамбу до українського острова Тузла без згоди України.

У 2014-му РФ анексувала Крим.

Того ж року росіяни атакували українські війська під Іловайськом. Наступного — в районі Дебальцева.

Єдина відмінність нинішньої ситуації — цього разу Москва самовпевнено використовувала власні збройні сили, не приховуючи цього навіть офіційно.

5 Депутат від БПП Григорій Шверк вважає, що офіційне введення нехай навіть і обмеженого воєнного стану — це сигнал міжнародній спільноті: терпець офіційного Києва урвався, Україна готова захищатися.

Крім того, Україна таким чином юридично зафіксувала факт агресії Росії та своє ставлення до нього як до воєнних дій.

6 Воєнний стан не передбачає негайної мобілізації. Але якщо виникне загроза нацбезпеці, військкомати можуть почати призов окремих громадян.

Поки що Міноборони і Генштаб ЗСУ мають лише уточнити мобілізаційний план, зокрема оцінивши, скільки в країні є резервістів першої черги.

7 Міністр інфраструктури Володимир Омелян доручив збільшити охорону вокзалів, залізничних станцій, аеропортів та інших об'єктів.

8 Свій воєнний стан МОЗ ввів ще в лютому 2018 року. Уляна Супрун, в. о. міністра охорони здоров'я, нагадала: тоді її відомство спільно з Міноборони прийняло указ про те, що всі захисники українських кордонів і нацбезпеки можуть розраховувати на своєчасну медичну допомогу.

Заради цього в кожній області з'явився перелік медустанов — міських, районних і обласних лікарень, госпіталів, диспансерів та інститутів, — які готові рятувати і лікувати бійців. Кожна з них може одночасно прийняти 10–15 військових.

9 Агресія РФ у Азовському морі та введення ВС призвели до падіння котирувань українських євробондів. Також всього за один день 26 листопада у багатьох обмінних пунктах різко підскочив курс купівлі долара — з 27,90 до 29,50 грн.

Але в НБУ впевнені: ризиків для безперебійної роботи банківської системи у зв'язку з ВС немає: ліквідність сектора становить 75 млрд грн. Та й офіційний курс регулятор підвищив на 21 коп.

10 До глобальних фінансових потрясінь ВС сам собою не призведе. Так, у МВФ вже заспокоїли Київ: співпраця їхньої структури з урядом триватиме. "МВФ не має юридичних обмежень щодо продовження співпраці з Україною в цій ситуації", — заявив Йоста Люнгман, постійний представник фонду в Україні.