Трава біля дому

Раніше Іван Воробйов працював у ресторані, тепер ресторани працюють на нього: 33-річний одесит заснував у підвалі житлового будинку невелику ферму з виробництва мікрозелені й успішно реалізує свій товар у закладах харчування і торгових мережах

Катерина Шаповал

В ибравши момент, коли журналісти НВ готували камеру для запису інтерв'ю, одеський підприємець Іван Воробйов задає несподіване запитання: "Вам розповідати правду, що [моя] мотивація в бізнесі — це заробити гроші? Чи розповідати про місію?".

У підсумку він розповів одразу про все. Почавши з того, що підприємництвом став займатися чотири роки тому, в 29 років.

Воробйов тричі закривав свої підприємства — ті виявлялися невдалими. "Відкривав на один раз більше", — уточнює він. Така арифметика виглядає дивною, якщо знати, що весь цей час одесит намагався заробляти на одному і тому ж — вирощував і продавав мікрозелень.

За незвичною для більшості українців назвою криються лише пророщені до стану "перші два листочки" насіння соняшника, редиска, зеленого горошку, а також інших овочів і трав. Подібні продукти використовують в основному професійні кухарі в ресторанах.

Крім того, в коло споживачів таких ось паростків входять шанувальники здорового способу життя (ЗСЖ), які використовують молоді рослини як вітамінні добавки.

Воробйов і сам з них — він захоплений спортом і дотримується принципів здорового харчування.

Після цього визнання саме час було б заговорити про місію. Але одесит переходить до грошей.

Його компанія Порція здоров'я щомісяця продає 6 тис. ящиків мікрозелені — невеликих ємностей з десятками паростків — і понад 100 кг зрізаного продукту. Маржа на кожному ящику досягає 30-100%, ціна одного бокса — 30-35 грн. А ось вже зрізана зелень коштує від 200 до 250 грн за кг.

Великі національні та регіональні торгові мережі, а також понад 150 ресторанів країни купують мікрозелень від Воробйова. Нехай поки що й невеликими партіями.

К лімат Одеської області має риси субтропіків: м'яка зима, дещо затяжна весна, тепле літо і довга тепла осінь. Західний край регіону відрізняється ще й прекрасними чорноземами. Загалом, рай для аграрія.

Тільки Воробйову всього цього не потрібно: він міський фермер, дитя асфальту і бетону.

Його плантація мікрозелені розташувалася в одеському спальному районі Таїрово – це міська околиця.

У житловому будинку підприємець орендує підвал площею 350 кв. м, де на залізних стелажах стоять бокси з рослинами. Частина врожаю зріє на звичайних підносах — зелень вирощується методом гідропоніки, тобто на просочених водою спеціальних аркушах. На стіні висить вентилятор, що підтримує в підвалі атмосферу "вічної весни". І працює насос, що подає воду.

Щоб зробити цю "ферму" реальністю, Воробйову знадобилося чотири роки, протягом яких він то відкривав свою справу, то закривав її.

Одесит почав пророщувати зерна на власному балконі: для себе і щоб продавати частину її в ресторан, де він працював шеф-кухарем. Ідею підгледів в інтернеті, під час пошуків нових здорових продуктів.

"Домашню ферму" закрив через кілька місяців. В Одесі настав черговий туристичний сезон. Роботи в ресторані, де працював Воробйов, додалося, і часу на свою справу катастрофічно не вистачало. А звільнятися він не ризикнув.

Так було ще двічі. Поки Воробйов не познайомився з двома молодими одеськими бізнесменами, що займаються нерухомістю: майбутні партнери зійшлися на грунті спільного інтересу до ЗСЖ.

Воробйов умовив земляків ризикнути, тим більше що тренд на здорове харчування і незвичайні приправи докотився й до Одеси.

Сам підприємець вважає: переконати інвесторів йому допоміг не бізнес-план, а захопленість ідеєю, пристрасть. "Ти продаєш свою емоцію і свою енергію", — з деяким пафосом пояснює підприємець.

Хоча йому в той момент допомогла не тільки особиста харизма, а й бізнес, що відбувся, — кафе здорового харчування Omega Three, в якому Воробйов — співзасновник, ідеолог і бренд-шеф. Він відкрив заклад в лютому 2016- го в центрі Одеси, недалеко від Оперного театру, щоб продавати смачну і здорову їжу.

До спроби № 4 — ферми Порція здоров'я — успіх прийшов не відразу.

Першою великою помилкою стала оренда старої радянської теплиці, в реконструкцію якої Воробйов і партнери вклали $10 тис. Влітку для молодих рослин в ній занадто жарко, взимку — надто холодно. "Дорослий огірок може винести спеку і в 40 градусів: він трохи прив’яв, але після поливу відновився. А молодій рослині складніше", — пояснює підприємець.

До того ж за технологією рослини висаджують в ящики щільно одна до одної. І якщо частина насіння починала гнити, псування переходило на весь урожай.

Підприємець взявся шукати приміщення з більш стабільним кліматом. Так Порція здоров'я переселилася в підвал житлового будинку. Щоб дообладнати нову плантацію, довелося додатково вкласти $4 тис.

Другою осічкою стала надмірна довіра до фахівців з хорошим резюме і профільним дипломом, розповідає Воробйов, який не має агрономічного освіти.

Через дії таких ось найнятих "професіоналів" компанія втрачала урожай і зазнавала збитків. "Півтеплиці виносили на сміття, клієнтам нічого було давати", — згадує Воробйов.

Тепер він сам навчає молодих співробітників, які працюють не порушуючи прописаних інструкцій.

Ти продаєш свою емоцію і свою енергію Іван Воробйов, Порція здоров'я

Проблема з розумними кадрами — загальна і сама нагальна для українського агробізнесу, каже Наталя Погожева, співзасновник освітньої платформи Ukrainian Heritage Foundation. За її оцінкою, серед всіх випускників сільгоспвузів кваліфікованими фахівцями можуть вважатися тільки 5%. "Агровузи дають відірвану від життя освіту, — констатує вона. — Студентів навчають викладачі, які відстали від сучасних технологій і часто поняття не мають про те, що відбувається в світі".

Страждають від такого стану речей середні за розміром підприємства і навіть великі агрохолдинги, які мають можливість інвестувати у висококласних фахівців. Малому ж бізнесу, говорить Погожева, найгірше.

З чим було найменше проблем у засновника Порції здоров'я, так це з ринком збуту: Воробйов з самого початку розраховував продавати свої рослини шеф-кухарям у ресторани. Потреби і звички цієї категорії клієнтів він відмінно знав: сам майже 10 років пропрацював на кухні.

Спочатку сам ходив на зустрічі, презентуючи свою продукцію. І шеф-кухарі швидко все розуміли.

"Паростки соняшника – вони солоденькі, – розповідає Олексій Дмитрієв, керуючий партнер одеського ресторану Bernardazzi. – Редис дає пікантну гостроту, горох – трав'янистість. Ти береш і розкладаєш палітру мікрогріна [західна назва мікрозелені] за конкретними смаками. Тобто використовуєш як елемент смаку, а не просто як завитки".

І все ж клімат Одеси дуже важливий для бізнесу Воробйова: курортне місто приваблює все більше туристів з України, ближнього і далекого зарубіжжя.

У 2017-му число таких приїжджих досягло 2,5 млн осіб. Це в 2,5 разу більше, ніж самих одеситів. І майже в 1,5 разу перевищує кількість гостей, що відвідали місто в 2015-му.

Потік гостей, що прилітають, виріс за минулий рік на 36% і буде збільшуватися і далі за рахунок нових прямих рейсів.

Коли сезон теплого моря фінішує, ринок Одеси здувається до звичних розмірів. Втім, різниця для Воробйова невелика: в середньому оборот його компанії $10 тис. "Не в сезон трохи менше", - зазначає підприємець.

Однак для малого бізнесу куди важливіше не природний, а діловий клімат. І коли мова заходить про нього, одеські бізнесмени зазвичай стають обережним.

За результатами нещодавнього дослідження Регіональний Duing Business, яке провели Офіс ефективного регулювання BRDO і Союз українських підприємців (СУП) — Одеса як місце для заняття підприємництвом не найкраще в країні. За легкістю ведення бізнесу вона серед великих міст на 10-му місці. Грошовиту Одесу обігнали Суми, Львів, Тернопіль та Полтава.

В СУП НВ пояснили, що саме робить південне місто-мільйонник не зовсім затишним для бізнесменів.

Перше: тут одна з найвищих орендних плат на землю — 8% від нормативної грошової оцінки. А ось в туристичному центрі України — Львові — вона становить 3%.

Я вірю в цей напрям. Мікрогрін — дуже хороша річ Олексій Дмитрієв, Bernardazzi

Друге: реєстрація компанії в Одесі обійдеться в 625 грн, хоча за законом ця процедура повинна бути безкоштовною. Крім того, термін її проведення катастрофічно довгий — понад 16 днів (при нормі 24 години).

Третє: отримати дозвіл на будівництво можна напрочуд швидко, але потрібно прийти до відповідних органів не менше 16-ти раз.

Четверте: оформлення землі в Одесі затягується на 225 днів і 32 візити в держструктури. В середньому по країні ці показники, відповідно, дорівнюють 150 дням і 16-ти візитам.

Головні ж одеські регуляторні "вороги" малого бізнесу, за даними дослідження USAID, — це проходження митниці, адміністрування податків і регулювання рекламної діяльності.

Втім, Воробйов до всіх проблем вже пристосувався. І готовий продовжувати розвивати власну справу. Тим більше що надії на зростання є.

Роман Пучко, співзасновник компанії ReThink, яка спеціалізується на "зелених" агротехнологіях, зазначає: мікрогрін — нішева тема. Однак його споживання в усьому світі досить активно зростає.

"Я дуже вірю в цей напрям, — підхоплює Дмитрієв з Bernardazzi. — Мікрогрін — дуже хороша річ. Ми його продаємо кілограмами. Я максимально підтримую використання цього продукту".