Створення надлюдини

Біохакінг, оздоровча методика, модна в Кремнієвій долині, стає новою релігією тих, хто прагне ідеально налагодити роботу свого тіла та оптимізувати роботу мозку. Можливість домогтися максимальної особистої ефективності завойовує світ

Катерина Іванова

«М ені 32 роки, і я витратив $200 тис. на біохакінг", — чи то хвалиться, чи то скаржиться Сергій Фаге, бізнесмен родом із Росії, який за минулі 10 років заснував кілька технологічних компаній, зокрема у Кремнієвій долині. Протягом останніх п'яти років він, перейнявшись проблемою особистої ефективності та здоров'я, "за допомогою логіки і наукового підходу" оптимізував сон, харчування та тренування, пройшов через тисячі тестів, прийняв десятки різних препаратів та сотні біологічних добавок, практикував голодування, займався медитацією і відвідував психотерапевта.

"Моя мета — точково керувати своєю біохімією, щоб підвищувати ті фізичні та ментальні стани, які мені корисні", — уточнює Фаге.

Біохакінг, яким так захоплений бізнесмен, — це нова медична та оздоровча практика, що зародилася у США. Тут її адептами вже стали представники великого бізнесу і гуру високих технологій з Кремнієвої долини, вчені та інша інтелектуальна еліта. Щоб вижити в конкурентному середовищі, технічні підприємці, інженери і розробники готові експериментувати над собою, сподіваючись "хакнути" власне тіло і мозок, аби стати "суперлюдьми".

"Розуміння біології тіла і вплив на нього — це вибір часу, наступний крок після дієт", — каже НВ Нік Білогірський, засновник антивірусної компанії Cyphort та інвестор із Кремнієвої долини.

Виникає легка ейфорія. Настрій кращий, ніж зазвичай, я сконцентрований, а моя енергія не закінчується
Філ Лібін,
глава студії штучного інтелекту All Turtles

Одержимі проблемою особистої ефективності, захоплені біохакінгом люди підвищують її різними способами — від медитацій до екстремального голодування. Деякі йдуть далі та імплантують під шкіру різні технологічні пристрої. Наприклад, Мун Рібас, іспанська художниця-авангардистка, імплантувала сейсмічний датчик у лікоть, який дозволяє їй відчувати наближення землетрусу через вібрації. А дальтонік Ніл Харбіссон завдяки імплантованому в потилицю чіпу отримав можливість розрізняти кольори. І ці експерименти — непоодинокі випадки.

Однак більша частина людей як у світі, так і в Україні розглядають біохакінг у легшій формі, а саме як систему контролю над здоров'ям, засновану на точному визначенні життєвих показників людини та налаштування відповідно до них усіх життєво важливих функцій його організму.

"Ми це робимо зараз, щоб дожити до часу, коли наука і технології дозволять не тільки продовжити життя, поліпшити його якість, а й імовірно, вийти за межі можливого", — пояснює киянка Дарія Лосєва, співзасновниця компанії Myhelix, де за допомогою ДНК-тестів можна визначити генетичну схильність до захворювань. Також Лосєва є співзасновницею в Клубі 120 — спільноті українців, які хочуть жити довго, залишаючись здоровими.

Ф іл Лібін, колишній директор Evernote, популярного веб-сервісу і набору програмного забезпечення для створення та зберігання нотаток, а сьогодні — голова студії штучного інтелекту All Turtles, у свої 45 виглядає на 35, а то і молодшим. Він переконаний: стану свого тіла зобов'язаний біохакінгу, а точніше практиці голодування.

Так Лібін схуд на 40 кг, однак зробив це не стільки заради втрати ваги, скільки для власної продуктивності. "Виникає легка ейфорія, — пояснює він свій стан унаслідок схуднення. — Настрій кращий, ніж зазвичай, я сконцентрований, а моя енергія не закінчується".

Топ-менеджер називає біохакінг та голодування одними з найкращих рішень, які він приймав у житті. Тривале утримання від їжі — по три-чотири дні поспіль — він, за рекомендацією фахівців, поєднував із відстеженням своїх показників. Таких як: склад тканин тіла, вміст у крові глюкози, кетонів (речовина, що виділяється під час переробки організмом власного жирового запасу замість отримання енергії з вуглеводів).

"IPhone — це hardware, додатки до нього — software, людина — це wetware", — каламбурить Тім Кеннон, біохакер із Grindhouse Wetware, піттсбурзької компанії, яка займається створенням програмного забезпечення та гаджетів, спрямованих на розширення можливостей людського тіла.

Втім є і куди менш радикальні способи поліпшити свою ефективність — на підставі результатів тестів оптимізувати харчування і фізичні навантаження, підібрати ліки і поліпшити здоров'я та якість життя загалом. Саме в такому вигляді біохакінг, який найпопулярніший у світі, і дійшов до України, де у нього з'явилися прихильники.

36-річний киянин Олександр Чорний називає себе новачком у біохакінзі і чесно зізнається, що цікавиться ним тією мірою, в якій його цілі збігаються із превентивною медициною. "У мене дуже погана сімейна історія: половина сім'ї померла від серцево-судинних захворювань, половина — від раку, — розповідає Чорний. — Коли лікував батька і матір, надивився на їхні страждання, і це дуже вплинуло на ставлення до власного здоров'я".

ЩОБ КЕРУВАТИ СОБОЮ:
За чотири роки втілення принципів біохакінга
у своє життя Сергій Фаге пройшов тисячі тестів,
прийняв десятки різних препаратів і сотні біодобавок,
практикував голодування, займався медитацією і
відвідував психотерапевта

Чорний почав із самоосвіти та аналізу стану свого тіла — двох перших базових ступенів біохакерства. Потім здав усі необхідні аналізи і пройшов комплексне обстеження організму на УЗД.

"Білих плям у знанні своєї анатомії стало менше", — радіє Чорний, який після тестів на 95% скоротив кількість тваринних жирів у своєму харчуванні, почав користуватися калькулятором калорій і детально відстежувати баланс свого раціону, а також більше ходити пішки.

Тепер він планує купити фітнес-браслет для відстеження пульсу і якості сну, а також смарт-ваги, що визначають кількість жиру в тілі.

"Моя мета проста: максимально якісно дожити хоча б до 70 років, — пояснює Чорний. — Якщо вдасться, я вважатиму цей проект роботи зі своїм здоров'ям успішним. Все, що вище 70, буде приємним бонусом".

У гонитві за особистою ефективністю і здоров'ям 33-річна киянка Наталія Деркач, директор зі зростання міжнародної фармацевтичної корпорації Юрія-Фарм, під наглядом персонального лікаря регулярно проходить медогляди, дотримується спеціально розробленого для неї режиму харчування, фізичної активності, косметичного догляду і навіть медитацій.

Причому мета Деркач — не тільки відмінне самопочуття, а й прагнення мати достатньо сил, щоб, окрім роботи, писати дисертацію і займатися улюбленим парашутним спортом.

Святослав Ханенко, засновник київської клініки SQLab, де обстежується Деркач, першим став використовувати термін біохакінг у професійному медичному середовищі в Україні. Його клініка пропонує своїм пацієнтам комплексне дослідження організму за 3 тис. показників — від генетичних тестів до ментального здоров'я.

Водночас, за словами Ханенко, дуже важливий KPI — інструмент вимірювання поставлених цілей. "Важливо порівнювати: як було і як стало", — говорить він.

Мені 32 роки, і я витратив $200 тис. на біохакінг
Сергій Фаге,
засновник кількох технологічних компаній

Однак системний підхід до здоров'я — задоволення не з дешевих. Наприклад, комплексне дослідження у SQLab коштує 54 тис. грн, а нутрігенетичний тест Myhelix, за яким можна визначити корисну для організму їжу, стан здоров'я серця і судин, а також репродуктивної системи, обійдеться у 6,5 тис. грн.

Втім, почати можна і не маючи щільного гаманця, переконана Лосєва. Вона рекомендує вести щоденник здоров'я і записувати туди свій раціон, показники сну, тиску і так далі. Вже через кілька тижнів можна буде виявити певні закономірності й звернутися до лікаря з конкретною проблемою.

"Насправді всі знають, що потрібно правильно харчуватися, висипатися, більше рухатися, але хто це робить?" — розмірковує Лосєва. На її думку, більшість просто лінується займатися собою.

На іншому кінці світу, в Майамі, до такого ж висновку прийшла 55-річна Оксана Сігіневич. Її ранок починається із зарядки та білкового коктейлю, а серед регулярних і обов'язкових процедур — усілякі аналізи, потім консультації профільних лікарів. Це дозволяє їй зберігати здоров'я і не виглядати "мамонтом" на батьківських зборах поруч із молодшими мамами однокласниць її 11-річної дочки. За словами Сігіневич, в Америці бути хворою або старою — немодно і дорого.

122 роки 5 місяців та 14 днів — такий рекорд тривалості життя людини на Землі. Його встановила француженка Жанна Кальман, яка народилася у 1875 році та померла в 1997-му. Цим вона затвердила новий горизонт довголіття.

120-річний рубіж, який ще 30-40 років тому здавався недосяжним, тепер завдяки сучасним технологіям не видається захмарним. "Це вже обов'язкова програма", — пояснює Лосєва.

Свою думку вона аргументує тим, що Кальман почала отримувати якісні медичні послуги тільки в 95 років, тоді як більшість сучасних людей мають до них доступ від народження.

До того ж дослідження показують: старечі хвороби починають розвиватися у 40-50 років. Своєчасна профілактика дозволяє відтермінувати їх появу як мінімум на десятиліття, а потім збільшувати тривалість життя за рахунок медичних технологій.

Крім того, за останні десять років відбувся колосальний прорив у науці, кажуть експерти: був розшифрований геном людини, а вчені впритул підійшли до персоналізованої медицини, до якої можна зарахувати і біохакінг. Унаслідок усіх цих новацій, за твердженням дослідників, кожні 10 років середня тривалість життя людини збільшується на три роки.

НОВЕ ЖИТТЯ: Захопившись біохакінгом, Олександр Чорний скоротив споживання жирів у своєму раціоні на 95%

Також цьому сприяє і новий підхід, згідно з яким змінилося ставлення до людської старості. Так, багато вчених вважають, що старість — це хвороба, яку можна і потрібно лікувати, а інфаркт, інсульт, втрата пам'яті, злоякісні пухлини тощо — всього лише симптоми цього захворювання.

Надію на "вічне" життя людству дає і сама природа — в останні роки стало відомо, що існує ціла група живих істот, які або не старіють взагалі, або майже не старіють. Максимальна тривалість життя галапагоської черепахи — 177 років. Вона помирає не від старості, а від того, що їй стає тісно у своєму панцирі. Деякі кити доживають до 211 років і більше та функціонально не старіють, а короп і морський окунь — до 200 років.

Старість — це накопичення різного роду клітинних ушкоджень протягом життя, вважає британський біолог Обрі де Грей. На його думку, допомагаючи організму чинити опір цим руйнуванням, можна продовжити життя в рази.

34-річній Аллі Рожковій, засновниці освітньої платформи Преображариум, яка оглядається в SQLab, поки це вдається. У неї є програма-мінімум здорового довголіття, куди входить ранкова медитація, суворий контроль над з'їденими калоріями, щоденні 10 тис. кроків і, звичайно ж, аналізи.

Також Рожкова раз на тиждень практикує голодування, а двічі на рік проходить детокс-програму в клініці під наглядом лікарів, де п'є спеціальні чаї. Схуднувши на 9 кг і оновившись зовні, Рожкова зізнається, що і почуватися стала значно краще.

"Природою начебто так і закладено, що після 30 людський організм в'яне і здоров'я повинно ставати все менше, — розмірковує Ханенко. — Але диво в тому, що час йде, а люди стають здоровішими".