Соцмережами ще користуєтеся?

НВ розпитав співвітчизників про їхнє ставлення до соціальних мереж

Уже років сім користуюся Facebook. Це, звісно, наркотик. З одного боку, він дуже полегшує життя, а з іншого — відбирає багато часу. В інші соцмережі не лізу, бо це буде занадто. Мені вистачає FB.

Засмучує, що в соцмережах стільки відвертої дурості і фейків, а потім цим діляться і формують громадську думку. І якщо таке з'являється у мене в коментарях, я повідомлення видаляю. Тому що це моя сторінка, і я тут господиня.

Тим паче, я ніколи не додаю в друзі автоматично, а перевіряю кожен профіль. І ще у мене завжди в друзях є кілька людей з іншого табору, щоб все ж знати, що там.

І я вже не уявляю, як жити без соціальних мереж. Так само, як і без мобільного телефону.

Ірина Бекешкіна,
соціолог, директор фонду Демократичні ініціативи

У Штатах Facebook немає практично в жодного з моїх колег на рівні борда МВФ. А якщо і є, то використовується тільки для особистих взаємин, не для просування ідей або політики. У набагато більшої кількості людей є аккаунт в Linkedin — там можна спілкуватися на професійні теми.

У доньки в школі FB теж непопулярний. У позаминулому році діти захоплювалися спілкуванням в Snapchat, минулоріч — більше в Instagram, а зараз всі повально ставлять на телефони TikTok, соцмережу, більше пристосовану для обміну медіа.

Владислав Рашкован,
заступник виконавчого директора МВФ

Не користуюся. Тому що вони зжирають час. Я віддаю перевагу офлайн-спілкуванню, а не онлайн. Я ніколи не користувався ні Facebook, ні Однокласниками, ні ВКонтакте. І не буду.

Обділеним себе не відчуваю. Я от поговорю з людьми, і мені вистачає цієї інформації. Загалом, живим людям віддаю перевагу.

Влад Троїцький,
театральний режисер, засновник фестивалю Гогольfest

Так дуже. У мене зараз пріоритет такий: YouTube, я вважаю його теж соціальною мережею, потім Instagram і третє місце розподіляють Linkedin і Facebook. Причому на 20% я створюю контент і на 80% — споживаю.

Мене нічого [в цих соціальних мережах] не дратує, я ставлюся до них споживацьки, як до шведського столу. Я беру той контент, який мені потрібен. YouTube і Instagram дозволяють мені відчувати пульс часу.

І мене вражає, як мало людей дивляться, приміром, зустрічі в Google або в Стенфорді з найбільшими CEO. Наприклад, коли я бачу, що безкоштовне [відео] з колишнім CEO HP з глибоким півторагодинним спілкуванням набирає 2.000 переглядів, для мене це дещо дико. Я багато споживаю ось такого освітнього тематичного контенту і дивлюся на те, що роблять бренди і блогери.

Андрій Федорів,
засновник і власник брендингового агентства Fedoriv

Користуюся Facebook. Для мене це засіб комунікації, отримання новин та певного штибу монітор настроїв. Водночас це дуже агресивний тайм-кілер. І зізнаюся, що балансу "користь" і "втрачений час" дотриматися непросто.

Владислав Чечоткін,
засновник і власник інтернетмагазину Rozetka.ua

Не зовсім. Я користуюся не своїми руками. У мене є представницька сторінка в Facebook та Instagram, тому періодично, в основному через рідних, туди заглядаю і знаю, що відбувається в цих соціальних мережах.

А особисто намагаюся там не з'являтися, тому що це відбирає більшу частину життя і жодного сенсу. Я, мабуть, перебуваю вже в тому соціально-віковому та професійному місці, де намагаєшся контакти зменшити, а не збільшити. Тож тут не те що соцмережі, а перед тим, як дати номер телефону, довго думаєш. Через надлишкові контакти просто не вистачає часу на те, що є сенсом життя: мистецтво і спілкування з близькими.

А так я, звісно, розумію, що без соцмереж вже не прожити і що це важливо і потрібно.

Олег Тістол,
художник

Останнім часом Facebook став вибухонебезпечним. Ті ж вибори показали, наскільки люди не вміють слухати і чути одне одного. Так багато озлоблених невігласів у FB я давно не зустрічав. На моє фото з президентом з підписом Доброго ранку, пане Президенте! вилилося стільки бруду від сторонніх, що я отетерів.

Водночас у Instagram це фото набрало зашкальну кількість лайків і тільки хороші відгуки. Тому Instagram імпонує доброзичливістю. А FB ціную за старою пам'яттю.

Сергій Рибік,
клубний МС, гастроблогер

Це чи не єдиний для мене інструмент донесення своєї позиції. Тому перш за все — Facebook. Крім цього, я веду свій Instagram і час від часу Telegram-канал.

Періодично помічаю, як в першу добу-дві [під новим постом] в коментарях у FB з'являються боти, тому доводиться чистити такі повідомлення, прибирати відверту брехню і неприємні коментарі персонального характеру. Хоча іноді буває цікаво вступити в дискусію з професіоналами, у яких протилежна точка зору. Таку дискусію я завжди підтримую. Хоча в Facebook фактично превалюють дві парадигми: зрада і перемога.

А ще завдяки своїй старшій дочці недавно освоїла Stories [короткі відео і фото, які зникають через 24 години]. Тож вона мене іноді консультує і допомагає формувати цікаві меми або меседжі.

Вікторія Войціцька,
народний депутат від Самопомочі

Для мене це канали комунікації. Тому я особисто веду свої сторінки в Facebook, Instagram, а зараз ще в Telegram і Twitter. Кожна соціальна мережа цікава по-своєму. Наприклад, Twitter — це більше англійська мова, там мене читають іноземці, тому намагаюся їм розповісти про Україну. Facebook — політичне життя, Instagram — там більше фотографії, ну і Telegram — оперативні новини.

Що стосується критики в соціальних мережах. У період мого студентства я довго зависав на різних форумах, був модератором. Тож пережив той період, що ти когось маєш переконати або вступати в суперечки. Це мене не хвилює.

Мене більше хвилює, що моя восьмирічна дочка питає: "Папа, чому у мене досі немає Instagram? Я хочу собі YouTube-канал". І розумію, що якщо для мене соцмережі — це радше частина професії, то для наших дітей це вже буде невід'ємною частиною життя.

Олексій Рябчин,
народний депутат від ВО Батьківщина

Для мене вони — важлива частина бізнесу. Намагаюся через свій Instagram, Telegram і Facebook ділитися цікавою інформацією про банк і не тільки.

Дмитро Дубілет,
менеджер проектів інтернет-порталу державних послуг iGov, співзасновник віртуального банку monobank