Слово видавця

До відкриття Книжкового Форуму у Львові НВ STYLE поспілкувався з українськими видавцями про те, які книги сьогодні мають комерційний успіх, як молодим авторам привернути до себе увагу видавництв, що важливо для просування книг на ринку і чого не вистачає українському видавничому бізнесу

1. Як ви розумієте, що книга буде успішною, перед тим, як інвестувати в неї?

У цьому питанні, як на мене, не існує якогось одного чіткого інструменту визначення умовних успіху чи невдачі для майбутньої книжки. Тут діє сукупність факторів, на які зважаєш перед рішенням розпочати роботу над тим чи іншим книжковим проектом. Це і вартісність самого тексту, і актуальність теми чи напряму книжки, і відомість/популярність автора, і те, чи це всім добре відома класика, а чи поки що не дуже відомий, але активний в інформаційному полі та амбітний автор. А ще те, чи цікава ця річ перш за все самому тобі – бо насправді такі нюанси також впливають на подальшу успішність книжки. Аналіз всіх цих, і ще багатьох інших факторів, помножений на практичний досвід та інтуїцію і дають врешті решт певне розуміння, наскільки проект буде успішним. Але бувають і несподіванки – як приємні так і не дуже. В цьому й полягає інтрига нашої галузі – до кінця і на сто відсотків нічого не можливо спрогнозувати. Але, можливо, так і цікавіше.

2. Як молодому автору привернути увагу видавця?

Звісно ж, талановитим, цікавим, актуальним текстом. А ще не зайвим буде коректно оформлене звернення у видавництво – з коротким описом твору, кількома словами про себе і синопсисом. Значною мірою допомагає активність молодого автора в інфосфері. Беріть приклад з Генрі Міллера, коли ще за багато років до першого написаного тексту, він вже всім навколо набрид розповідями, про те, який він талановитий і непроминальний письменник. Так це і закріпилося у свідомості принаймні його кола спілкування – всі вважали його письменником, і коли він нарешті таки написав свій перший твір, всі сприйняли це, як звичайну річ, адже давно знали, що Міллер справжній письменник. Але тут вся штука у тому, що Міллер і справді був визначним письменником, навіть без жодного написаного тексту.

Беріть приклад з Генрі Міллера, коли ще за багато років до першого написаного тексту, він вже всім навколо набрид розповідями, про те, який він талановитий і непроминальний письменник і коли він нарешті написав свій перший твір, всі сприйняли це, як звичайну річ, адже давно знали, що Міллер справжній письменник

3. Як ви ставитесь до обмеження ввозу російськомовних книг в Україну?

Насправді зараз є ліцензування ввозу книжкової продукції з Росії. Але навіть таке ліцензування і запровадження адекватного ввізного мита вже продемонстрували свою ефективність і дозволили українському книговиданню зміцнити свої позиції. І це нормально, це стандартна світова практика, коли ввізний товар – не лише книжки – ліцензується і на нього існує відповідне ввізне мито. У нас теж так було з будь-яким товаром, окрім, чомусь, книжок, на які донедавна не було ані ліцензування, ані адекватного ввізного мита, через що всі 25 років незалежності український видавець у своїй країні був на маргінесах, а натомість скрізь царювали російські видавництва. Така ненормальна ситуація багато в чому теж прямо і опосередковано стала причиною окупації Криму і війни на Сході.

За культуру треба боротися, і Росія це завжди добре усвідомлювала. Там, де війна за культуру програна, рано чи пізно з’являються танки і маргінальні тіпочки з калашами і без шевронів – щоб розпочати нову фазу вже не культурної, а фізичної війни на знищення. Це все прямо пов’язані речі, але, на жаль, не всі це розуміють. Або ж роблять вигляд, що не розуміють. Як от, коли кілька років тому цю тему активно обговорювали в медіа, було дуже багато реплік від учасників галузі, що, мовляв, будь-яке ліцензування ввозу книжкової продукції з Росії уб’є український видавничий ринок, бо нібито тоді книгарням не буде що продавати, а українські видавці не зможуть нормально наповнити своїми книжками полиці магазинів, і магазини збанкрутіють. Чи були це так звані «корисні ідіоти», а чи зумисні маніпуляції і лиття води на чужий млин? Швидше за все п’ятдесят на п’ятдесят – у кожного були свої резони нести подібну шкідливу ахінею. Але такої «загибелі» книжкового ринку як тепер, ми, на жаль, не бачили всі попередні роки, і добре, що хоча б вже зараз до цього дожили, не загубивши власну книговидавничу галузь.

4. З яким автором ви ніколи б не працювали?

З безталанним, для кого перш за все слава і популярність, а не літературні чесноти, у кого шаблонні, банальні тексти «без душі», і тексти якого мене особисто жодним чином не «чіпляють».

5. Яка книга сьогодні має комерційний успіх?

Якщо говорити про тренди останніх років – помітним стало остаточне зникнення моди на розмальовки і різні варіації сентиментального чтива у форматі «Кави до всього на світі», на зміну яким прийшов тренд мотиваційної літератури на кшталт «Як перестати спати та їсти і стати удвічі успішнішим», яку часто-густо чомусь плутають із нон-фікшн. Також досі тримається тренд і на, власне, справжній нон-фікшн якої-завгодно тематики. Продовжує зростати популярність фантастичної літератури – як наукової фантастики, так і фентезі. Також, здається, на наших очах нарешті народжується напрочуд позитивна тенденція зацікавлення саме українськими сучасними авторами, і це дуже важливо, бо скільки б перекладів зарубіжної класики ми не видавали і які б лакуни світової культури ними не замощували, ніхто, крім нас самих, нам про нас так не розповість і не напише, нас не осмислить і не розкаже іншому світові про нас. А отже це дуже важливе зрушення, коли нарешті сучасна українська література знову почала виходити з-за тіні зарубіжної.

Але, загалом, дуже важливо однозначно охарактеризувати комерційно успішні книжки. Приклади бувають дуже різними – від знову актуальної і популярної сьогодні класики Орвелла 1984 і макабричних текстів Лавкрафта, аж до наук-попу і художньої літератури вітчизняних популярних авторів. У кожного видавця своє бачення і свій рецепт комерційно успішної книжки, і це насправді добре.

6. Головна книга, яку б ви порадили прочитати?

Нехай це буде Улісс Джеймса Джойса – один із наймогутніших, найзахопливіших і водночас найскладніших романів в історії світової літератури, який ми вже вдруге видаємо в українському перекладі. Джойса треба читати всім, хто претендує на певний літературний снобізм. Недаремно в народі кажуть: здолав Джойса – здолаєш і Кокотюху.

1. Як молодому автору привернути увагу видавця?

Насамперед автор повинен бути ініціативним. Не варто думати, що після того як ви розіслали професійно складений синопсис, за твором одразу вишикується черга. Потрібно брати участь у літературних конкурсах, відвідувати виставки та майстер-класи, де можна поспілкуватися з представниками видавництв. Безумовно має значення авторський стиль, тематика і проблематика твору. «Прокачати» письменницьку майстерність можна на числений курсах і тренінгах, також там випадає нагода познайомитися з потрібними людьми.

2. Чого сьогодні не вистачає українському видавничому бізнесу?

Бракує викладених у відкритий доступ аналітичних даних про стан галузі. Мені дуже хочеться, щоб у нашій країні з’явився єдиний електронний каталог видавництв та їхньої продукції. Необхідні програми із популяризації читання, соціальна реклама. Має бути посилено заходи із боротьбі з контрабандою та контрафактом.

3. Як ви ставитеся до обмеження ввозу російськомовних книжок в Україну?

Це ліцензування. Безумовно, такі заходи з боку держави надали можливість збільшувати обсяги і стали поштовхом для розвитку бізнесу. Крім очевидної економічної вигоди плюс ще й у тому, що споживач потроху став переходити на книжки, видані українською.

Мені дуже хочеться, щоб у нашій країні з’явився єдиний електронний каталог видавництв та їхньої продукції. Необхідні програми із популяризації читання, соціальна реклама

4. Яким повинен бути ідеальний автор?

Для видавця й редактора ідеальний автор, ясна річ, це професійний і досвідчений письменник. Він добре усвідомлює поняття «дедлайн», це комунікабельна, активна людина, яка нарівні з видавництвом просуває свій продукт.

5. З яким автором ви ніколи не працювали б?

Дотримуюся принципу «ніколи не кажи ніколи». Звісно, хочеться працювати з автором, якому є що сказати світові, а не з графоманом.

6. Яка книжка сьогодні має комерційний успіх?

Ми працюємо відразу в декількох напрямках: це дитяча література, художня і нон-фікшн. Ці книжки продаються найкраще. У кожному з цих жанрів є свої бестселери, улюблені автори і теми, що їх потребує сучасний читач. Успіх мають або якісно ілюстровані книжки, як-от Аліса в задзеркаллі, Афиновий ведмедик, книжки про видатних особистостей – Мустафу Джемілєва, Любомира Гузара, В’ячеслава Чорновола, рекомендації експертів-практиків Ноама Вассермана – Дилеми засновника бізнесу, Деніела Ґоулмана – Емоційний інтелект, світові художні бестселери та книжки на злободенні теми.

7. Чи є книжка, яку б ви порадили прочитати обов’язково?

У різному віці залежно від обставин і завдань для кожної людини існує її власна головна книжка. Книжка, що допоможе розібратися в собі або зрозуміти близьких людей, підштовхне до рішучих дій, надихне на вчинок, змусить задуматися, надасть можливість відволіктися, помріяти. Я раджу створювати з таких книжок міні-бібліотеки, адже подеколи до цих творів за певний час хочеться повернутися й перечитати. Тож читайте якомога більше, визначайте свою головну книжку на сьогодні, а далі… читайте ще!

1. Як ви розумієте, що книга буде успішною, перед тим, як інвестувати в неї?

У відповіді на це питання я б розділив успішність на іміджеву та фінансову. Що стосується першої категорії, то ArtHuss справляється з нею більш ніж на 100% — ми перекладаємо українською мовою найкращі книжки за версією Amazon, у своєму видавничому плані орієнтуємось на те, що беруть в роботу міжнародні метри, наприклад, Penguin Books. Наша задача — дати українському читачеві найкращі книги про мистецтво та візуальну культуру. Що стосується фінансової успішності — ми в процесі. Дуже вірю, що скоро книги про мистецтво будуть користуватися більшим попитом і наша діяльність вийде за межі “нішевості”.

2. Як молодому автору привернути увагу видавця?

Складне питання. Ми завжди в пошуці українських авторів, яких можна було б видавати, і їхні книжки були б актуальні нашому читачеві. Цього року на Книжковому Арсеналі з-поміж перекладних книг ми представили “365. Книжка на кожен день, щоб справляти враження культурної людини” Ганни Улюри, ілюстрації до якої зробила Крістіна Золотарьова. Це був свого роду експеримент, і він виявився дуже вдалим. Наразі ми працюємо з Костянтином Зоркіним — сподіваюсь, скоро ArtHuss видасть його книгу.

Ми перекладаємо українською мовою найкращі книжки за версією Amazon, у своєму видавничому плані орієнтуємось на те, що беруть в роботу міжнародні метри, наприклад, Penguin Books. Наша задача — дати українському читачеві найкращі книги про мистецтво та візуальну культуру

3. Яким повинен бути ідеальний автор?

Ідеальний автор — це та людина, яка складні речі може розповісти яскравою, образною, сучасною мовою.

4. З яким автором ви ніколи б не працювали?

З тим, хто не готовий іти на діалог. Я не працюю з самозакоханими егоцентристами.

5. Яка книга сьогодні має комерційний успіх?

Наразі в ArtHuss комерційний успіх має тільки одна книга — “Що це взагалі таке? 150 років сучасного мистецтва в одній пілюлі” Віла Гомперца. І я завжди кажу про те, що ми самі виховуємо свого читача — чудовою якістю книг, динамікою новинок, організацією культурних заходів. Мене тішить, що кількість людей, які цікавляться мистецтвом, збільшується. А тому віра в те, що більшість видань ArtHuss матимуть комерційний успіх, у мене є.

6. Головна книга, яку б ви порадили прочитати?

Цього року нашою головною книгою став переклад автобіогрфії Марини Абрамович “Пройти крізь стіни”. Я дуже рекомендую її прочитати не тільки тому, що український переклад став першим з усіх перекладів у світі, а тому що це — своєрідна енциклопедія сучасного мистецтва. Вона не залишає байдужим.

1. Як ви розумієте, що книжка буде успішною, перед тим, як інвестувати в неї?

Не розумію і не завжди такі речі можна вирахувати. Ця магія називається «видавничою інтуїцією». Ніякі схеми, статистика чужих ринків не дадуть вам цих знань. Треба відчувати свій український ринок на запах, на дух, на дотик. Дуже часто світові бести в Україні провалюються, і видавці не отримують очікуваного ні фінансового, ні культурного ефекту. Сліпе копіювання і широка реклама призводить до зворотного ефекту. Я переконана, що автора треба виводити на ринок поступово. За моїми спостереженнями, лише з третьою книжкою можна привчити читача до бажаної реакції на появу нового видання певного автора. Та щоразу я ризикую.

Я вважаю, що кожне видавництво має вибудувати виважену політику. Розкладати яйця у всі кошики, «накривати» всі сектори ринку – не мій шлях. Я прагну, щоб читач отримав те, що він очікує від книжок мого видавництва, а тоді практично кожна книжка з видавничого плану буде успішною, бо вона невипадкова, вийшла саме для «мого» читача. Бо я ціную довіру читачів понад усе і коли чую «я вам довіряю» від покупців, то розумію, що все роблю правильно.

2. Як молодому автору привернути увагу видавця?

Універсального рецепту немає. Написати чудовий текст. І ретельно вивчити смаки видавця. Мене обурює, коли мені надсилають рукописи, навіть одним оком не зазирнувши на сайт видавництва, де я чітко вказала – що я видаю, що мене цікавить, мої смаки та уподобання.

Адже коли готуюсь до зустрічей на міжнародних виставках, роблю для себе досьє, такий портрет видавця, і наперед думаю, хто і кого може зацікавити серед «моїх авторів». Це норма спілкування серед видавців. Чому ж деякі українські автори вважають, що це робити не потрібно? На моєму сайті можна знайти потрібну інформацію. А мені часто надсилають дитячі казочки, поезію... Ну яка дитяча література, її у мене нема, я видаю Борхеса, Кортасара, Маркеса. Є ж профільні видавництва і звертатися до них треба.

Отож, мене цікавить:

• Високохудожній текст з чітким сюжетом (для «Видавництва Анетти Антоненко» тільки українською мовою, за виключенням жанрів детективів, жіночих романів, поезій);
• «Попадання» у видавничу політику;
• Виваженість, ввічливість і довіра автора стосовно видавця. Автори, поважайте час видавців, бо вони теж багато працюють.

Я переконана, що автора треба виводити на ринок поступово. За моїми спостереженнями, лише з третьою книжкою можна привчити читача до бажаної реакції на появу нового видання певного автора. Та щоразу я ризикую

3. Чого сьогодні не вистачає українському видавничому бізнесу?

Мені вистачає всього. Я звикла покладатись тільки на себе.

За винятком цікавих і високохудожніх текстів. Їх просто немає. Наші молоді автори мало читають світової літератури і не відчувають світових трендів (а вони міняються щороку). Якість текстів не досягає навіть середнього світового рівня. Немає гарних стилістичних редакторів (не плутати з літературними). Відсутня школа редакторів перекладів (зі знанням мови оригіналу).

Немає потужних торгових мереж, а ті, що є, ставлять видавців «на коліна». Відсутня культура читання у всіх вікових категоріях.

4. Як ви ставитесь до обмежень ввозу російськомовних книг в Україну?

Вважаю закон половинчастим і недопрацьованим. Навіщо всі ці комісії, штрафи? Піар і реклама, профанація якась. Тільки і читаєш в ЗМІ – там штраф, там заборона, а дозволів видають тисячами. Все можна було зробити кардинально просто – на 3 роки закрити кордони для ввезення книжок з країни-агресора Росії. Для ринку це було б набагато корисніше. А зараз російські таргани знову лізуть на полички книжкових магазинів.

5. З яким автором ви ніколи б не працювали?

Зі злим і самовпевненим. Не люблю і самозакоханих. Автор має довіряти видавцю, якщо він до нього прийшов, а не диктувати зі старту свої умови.

Мудрий видавець ніколи не образить талановиту людину, а буде опікуватись і допомагати.

Якщо не існує такого зв’язку, то треба просто розривати відносини. Спокійно, без галасу.

Не люблю авторів, які ображаються, коли відмовляю у виданні, скажімо, третьої книжки, бо вона слабенька і недопрацьована... і біжать до іншого видавництва зі своїм «геніальним» творєнієм. З такими вже не хочу працювати.

1. Як молодому автору привернути увагу видавця?

Це дуже легко. Автори мають лише надіслати синопсис та кілька розділів на нашу пошту. Ми розглядаємо всі пропозиції, та до друку доходять одиниці. Сучасна молодь дуже впевнена у собі. Були випадки, коли ми вказували на недоліки рукопису, і нашу критику зустрічали в штики. До речі, автор має не тільки її написати книжку, яка нам сподобається, але й бути готовим до участі в промоції видання.

2. Чого сьогодні не вистачає українському видавничому бізнесу?

Часу і грошей. І це не жарт. У світі стільки цікавого, хочеться видавати і видавати! Іноді маємо обирати між двома схожими проектами, хоча нам подобаються обидва одразу і ми впевнені, що одним читачам сподобався би перший, а іншим – другий.

У нас дуже мало книжок від авторів, яких знають усі, бо наші читачі, на жаль, погано орієнтуються у світових іменах. І річ не в тому, що ми не можемо дозволити собі такі проекти, а в тому, що ми хочемо відкривати нові імена.

А ще дуже не вистачає торгівельних майданчиків. Книжкових магазинів площею понад 100 кв. м. менш ніж 200, у той час як, наприклад, у Німеччині таких майданчиків понад 5 000. Не вистачає й українських авторів. Та головною проблемою вважаємо відсутність підтримки від державних установ у популяризації читання. Вдалий приклад такої підтримки ми спостерігаємо у Європі.

3. Як ви ставитесь до обмежень ввозу російськомовних книг в Україну?

Складне запитання, й однозначної відповіді ви не отримаєте, бо будь-яка заборона чи цензура у 21-му столітті – це абсурд, як і війна. Ця заборона негативно позначиться на ринку в цілому, бо маленькі книжкові крамниці не зможуть балансувати без цих видань. В Україні видають книжки різними мовами, і російська не виключення. Коли людина може прочитати твір мовою оригіналу – це прекрасно, та в більшості випадків ми робимо переклад або видаємо двома мовами. Також можна зазначити, що попит на російськомовні видання зменшився, тож ринок легко може його задовольнити. Українською читати модно, тим паче що й вибір є! Однак це більше стосується художньої літератури. З нон-фікшн ситуація складніша, та ми над цим активно працюємо.

Минулого року на Форум Видавців ми запросили Пітера Х. Фогтдаля, і саме цей автор став для нас зразком того, як потрібно працювати з читачами. Він кожного дня відвідував стенд: спілкувався з усіма, підписував книжки, давав інтерв’ю. Для нас це було незвично і дуже приємно, адже мало написати якісний твір – його треба представити й зацікавити ним читачів

4. Яким повинен бути ідеальний автор?

Звичайно, було б ідеально, якби кожний талановитий автор щороку писав би по бестселеру, з заплющеними очима погоджувався би з усіма правками й відвідував усі заходи, та це із галузі фантастики. Минулого року на Форум Видавців ми запросили Пітера Х. Фогтдаля, і саме цей автор став для нас зразком того, як потрібно працювати з читачами. Він кожного дня відвідував стенд і працював: спілкувався з усіма охочими, підписував книжки, давав інтерв’ю, фотографувався. Для нас це було незвично і дуже приємно, адже мало написати якісний твір – його треба представити й зацікавити ним читачів. На наш погляд, коли автор сам представляє своє творіння, читає уривки з нього, відповідає на запитання, це дає можливість читачам поглянути на твір очима письменника і відчути саме те, що той хотів висловити.

5. Яка книга сьогодні має комерційний успіх?

О! Дуже конкретне запитання! Комерційний успіх мають книжки Стівена Кінга і Дена Брауна, і все тому, що вони були розпіарені ще до того, як вийшли у нас. Основа концепції нашого видавництва – якість змісту й оформлення та різноманіття жанрів. А обрати у нас є з чого. Тут і детективи з фантасмагоріями, трилери і драми, література для особистого розвитку і бізнесу, біографії відомих людей. Сучасна література взагалі тяжіє до суміші жанрів. У кожного твору свій читач, і наше завдання – забезпечити йому вибір якісної літератури й донести інформацію про новинки.

Якщо казати про успішні проекти, можна виділити книжки букероносної Гіларі Мантел Вулфгол та Везіть тіла, три книжки неперевершеного ірландця Колма Тойбіна, які вже доступні українським читачам, біографію Коко Шанель від Анрі Гіделя і мабуть, Майстра реліквій Крістофера Баклі, який славиться своїм почуттям гумору і глибокими знаннями.

1. Як ви розумієте, що книга буде успішною, перед тим, як інвестувати в неї?

Інвестувати у книгу – справді досить ризикована справа. На жаль, не існує достовірної статистики, яка дала б краще розуміння того, що може мати успіх. Проте видавці можуть слідкувати за трендами, зважати на жанр, ім’я автора, видавати «сезонну» літературу та класику тощо.

2. Як молодому автору привернути увагу видавця?

Для початку надіслати рукопис. І бажано не одному видавцю, а декільком. Проте тим, що працюють з темою книжки. І ще краще, щоб із рукописом був синопсис твору та інформація про автора.

3. Чого сьогодні не вистачає українському видавничому бізнесу?

Достовірної статистики та більшої мережі книгарень. Можливо ще декількох тисяч активних читачів та культури читання.

4. Як ви ставитесь до обмежень ввозу російськомовних книг в Україну?

Теперішня система ліцензування непогано працює.

5. Яким повинен бути ідеальний автор?

Ідеальний автор має добре писати, бути гнучким у роботі з редакторами, бути успішним у соцмережах та активно презентувати свої книжки. Але, звісно, такого автора має «співтворити» і видавництво.

6. З яким автором ви ніколи б не працювали?

Нецікавим.

7. Яка книга сьогодні має комерційний успіх?

Зважаючи на те, що ми бачимо у ТОПах продажів книгарень, найуспішніші книжки це мотиваційна література, література для саморозвитку, перекладні художні книжки – світові бестселери, книжки кількох найпотужніших українських авторів. Окремо дитяча література.

8. Головна книга, яку б ви порадили прочитати?

Мабуть, єдиної «головної» універсальної для всіх книжки не може бути. Є книжки важливі у певні моменти і це чудово, якщо людина натрапляє на «правильну» книжку у правильний «момент».