Штати навчать

Тріо різних — заступниця міністра економіки, антикорупціонерка і творець освітніх онлайн-курсів — поїдуть цьогоріч з України на навчання до американського Стенфордського університету. Через 10 місяців вони мають привезти на батьківщину не тільки знання, а й готові проекти важливих для країни трансформацій

Христина Бердинських

О дин із найкращих університетів світу. Місце, де приходить усвідомлення, що у світі дуже мало речей, які неможливі. Навчальний майданчик, де з однаковою ймовірністю можна зустріти звичайного студента і мільйонера/мільярдера — і не відрізнити їх зовні.

Саме такими словами характеризує американський Стенфордський університет українець Олександр Акименко, керівник і засновник Платформедіа. Він закінчив Стенфордську програму JSK Fellowship у 2015-2016 роках.

Приватний університет, розташований у Каліфорнії, в знаменитій Кремнієвій долині, щорічно приймає майже 7 тис. студентів і 8 тис. аспірантів зі США та всього світу. У Стенфорді проводяться різні дослідження. "Там немає меж для будь-якого розвитку", — розповідає керівник Платформедіа.

Переживши цей досвід на власному прикладі, Акименко разом із дружиною запропонував Стенфорду заснувати спеціальну програму для українців.

Ідею Акименка в 2016-му, після того як українці знайшли спонсорів для оплати навчання молодих лідерів, підтримав Центр демократії, розвитку та верховенства права Стенфордського університету (CDDRL).

Ми знаємо, як зробити одну хорошу школу. Але не розуміємо, як це — масштабувати на мільйон осіб
Іван Примаченко,
засновник освітніх онлайн-курсів Prometheus

І вже за рік троє співвітчизників, пройшовши жорсткий відбір із понад трьох сотень претендентів, які представили на конкурсі свої ідеї-проекти, вирушили на 10-місячну програму The Ukrainian Emerging Leaders Program. У Штатах їх не навчатимуть конкретним предметам — вони зможуть зануритися у світ інноваційних ідей. І у співпраці з викладачами і наставниками розвинути власні проекти, орієнтовані насамперед на підтримку демократії та права. А також прослухати різні курси від менторів зі світовими іменами.

Головною умовою безкоштовного навчання для українців стала вимога повернутися потім на батьківщину.

Гроші на навчання й основні потреби — а з собою студент може взяти навіть членів сім'ї — виплачують меценати, які також проходять відбір у представників університету. Розмір стипендії — близько $70 тис. за курс.

Цьогоріч свої кандидатури на конкурс до Стенфорду подали 668 осіб. Із них конкурсна комісія обрала чергову щасливу трійцю: Наталію Микольську, торгового представника України і заступницю міністра економічного розвитку і торгівлі, Івана Примаченка, засновника освітніх онлайн-курсів Prometheus, а також Олександру Устінову, учасницю правління громадської організації Центр протидії корупції (ЦПК).

Люди, яких відбирають для навчання у США, вже є лідерами у своїх напрямках в Україні, говорить Акименко. Навчання у Стенфорді для них — не тільки інтелектуальне перезавантаження. "Вони примножуватимуть ефект [своєї роботи], привноситимуть нові ідеї в свої команди і використовуватимуть мости зв'язків, побудовані у Стенфорді", — пояснює він.

М икольска, сидячи у своєму офісі в будівлі Кабміну перед початком наради з міністром, розповідає про те, чому вирішила піти на конкурс у Стенфорд: "Для мене це можливість подивитися по-іншому на все, що відбувається в Україні, і на все, чим я займаюсь".

За її словами, на роботі (та й за її межами) коло спілкування вже сформоване. Усередині нього обговорюються одні й ті ж ідеї та проблеми. "Немає можливості відсторонитися і знайти якісь нові рішення, щоб рухатися далі", — розповідає Микольська. А в Стенфорді вона сподівається зануритися у глобальний контекст і оцінити всі ті кроки, які зробила Україна після Євромайдану.

А ще її вабить той факт, що університет знаходиться у Кремнієвій долині, де сконцентровано безліч високотехнологічних компаній. "Україну там, на жаль, не знають або знають дуже погано", — констатує вона.

За 10 місяців програми торгова представниця країни, що стала студенткою, хотіла б попрацювати над тим, аби Україна як держава отримала в Кремнієвій долині велику впізнаваність.

На навчання у Стенфорд Микольська поїде разом із сім'єю й обома дітьми — школярем і дошкільням. Участь мами в конкурсному відборі було спільним сімейним рішенням, пояснює вона.

І хоча діти дещо переживають перед від'їздом до США майже на рік, усе одно налаштовані оптимістично. "Вони кажуть: мамо, нарешті ми тебе бачитимемо частіше, ніж бачимо тут", — усміхаючись, каже Микольська.

НАВЧИТИ ШКОЛИ: "Освітянин" Іван Примаченко в Стенфорді
досліджуватиме інноваційні моделі американських шкіл

Із родиною торік поїхав вчитися до Стенфорду й Олександр Стародубцев, один із засновників системи держзакупівель ProZorro. Нещодавно його університетська програма завершилася, і він повернувся на батьківщину. І тепер із задоволенням розповідає про те, як у підсумку "чітко розклалися" в його голові принципи роботи держави.

З початку 2015-го, коли Стародубцев став українським чиновником, саме такої впорядкованості йому і не вистачало.

У Стенфорді одного з "батьків" ProZorro найбільше вразили курси філософа і політолога Френсіса Фукуями. "Наші діти побачать реформи, якщо ми дуже напружено працюватимемо. Якщо ж будемо тільки скаржитися, нічого не вийде", — пояснює Стародубцев.

В Америці його вразив не тільки Фукуяма, але і вся система освіти. Наприклад, перші два тижні в університеті можна ходити на різні предмети без зобов'язання їх продовжувати. Викладач повинен "продати" себе і свій курс студентам. Якщо їм не сподобалися лекції або викладач не вразив, кожен із слухачів може вибрати щось інше.

Діти Стародубцева, поки їх батько гриз науку в Стенфорді, відвідували американські школи. Крім основної програми, там багато що робиться для того, щоб розвинути дитину в найрізноманітніших сферах.

Українця це і вразило. Наприклад, його 11-річна дочка за час навчання у Штатах встигла освоїти музичний інструмент укулеле (гавайську гітару) й отримала досвід виступу в театрі.

Примаченко якраз і має намір сконцентруватися у Стенфорді на темі шкільної освіти — з неї, мовляв, і почнуться кардинальні зміни в Україні.

Самому засновникові Prometheus імпонує ідея змішаного — онлайн і офлайн, а також проектного навчання. Принцип останнього — школярі не вивчають абстрактну теорію з практикою, а починають вирішувати конкретну проблему. Наприклад, розробляють схему переробки сміття у школі.

"Це важливе завдання — розмити межу між школою і реальним світом, — каже стосовно цього українець.— Наші школи — це абсолютно ізольований простір".

Примаченко розповідає, що до середини літа наступного року, тобто до того часу, коли він повернеться зі Стенфорда, у онлайн-курсів Prometheus буде вже 1 млн зареєстрованих користувачів (зараз — 600 тис.). Його мрія і амбітний проект, який він хоче здійснити за допомогою досліджень у Стенфорді, — створення школи майбутнього. "США має цілу низку інноваційних шкіл, які принципово змінили підхід до освіти", — пояснює він. Саме їхній досвід 28-річний Примаченко хотів би вивчити в Америці.

Крім освоєння інноваційних освітніх практик, у Стенфорді він хотів би знайти відповідь на питання "Як масштабувати освіту?" "Ми знаємо, як зробити одну хорошу школу. Але не розуміємо, як це — масштабувати на мільйони людей, — каже Прімаченко.- Цікавий виклик, теж хочу над цим попрацювати".

А Устінова з ЦПК планує в Стенфорді попрацювати над проектом, мета якого — змінити ставлення суспільства до корупції: від толерантності до повного неприйняття. "Наші люди вважають корупцію однією з головних проблем, — пояснює вона.— А коли настає час виборів, починають думати: і що, що цей кандидат краде? Зате хоч лавки ставить".

ЦПК уже успішно займався просуванням важливих антикорупційних змін у системі державної влади. Але тепер, впевнена Устінова, настав час попрацювати і з суспільством. У Стенфорді вона вивчить світовий досвід із цієї проблематики, повернеться на батьківщину і почне його впроваджувати.

О лександр Акименко згадує, що старт Стенфордській програми для українців дала їхня перша з дружиною зустріч із Майклом Макфолом, директором інституту міжнародних досліджень Freeman Spogli Institute. Пізніше він підключив до процесу Фукуяму, який зацікавлений у вивченні України.

Потім почався пошук донорів для оплати навчання. "Стенфорд — недешевий, а Кремнієва долина — одне з найдорожчих місць для життя не тільки у США, але й у світі", — пояснює Акименко.

У перший рік фінансовими партнерами програми став фонд Western NIS Enterprise Fund, лідер гурту Океан Ельзи Святослав Вакарчук, а також Томаш Фіала, керівник інвесткомпанії Dragon Capital та Рустем Умеров, співзасновник фонду Astem Foundation.

Цьогоріч до них долучилися нові донори — Олександр Косован, Віктор та Ірина Іванчик.

Акименко сподівається, що в майбутньому з України до Стенфорда відправлятимуть щорічно вже не трьох, а хоча б чотирьох осіб.

Стародубцев упевнений: чим більше українці почнуть їздити світом і бачити, як влаштоване життя в інших країнах, тим швидше проходитимуть зміни в Україні.

"Згодом народ навчиться бути скромнішим, більше працювати, менше бузувати і розуміти, що кожен відповідальний за цю країну", — натхненно говорить він.