Щеплення від кризи

Смертельний коронавірус, що виник у Китаї, проти якого поки не придумали вакцини, може несподівано стати порятунком для світової економіки

Владислав Іноземцев,
доктор економічних наук, директор
російського Центру досліджень
постіндустріального суспільства

Минув лише місяць відколи Китай повідомив партнерам із ВООЗ про появу на його території нового небезпечного захворювання, але епідемія коронавірусу 2019-nCoV уже стала важливим економічним фактором. Фондові ринки КНР від початку року знизилися на 7,5%; країна опинилася фактично закритою для зовнішнього світу (авіасполучення з Китаєм скоротилося майже на третину); промисловість, наскільки можна оцінювати, так і не запрацювала на повну силу після місцевого Нового року. Відлуння чутно в усьому світі: ціни на нафту скоректувалися з 1 січня на 20%, на мідь — на 12%, на залізну руду — на понад 10%. Світові фінансові інститути переглядають прогнози темпів зростання економік низки країн, а аналітики порівнюють можливі наслідки поширення вірусу з Великою депресією.

Сьогодні вже стало фактом, що нова епідемія за своїми масштабами перевершила попередню: кількість смертей у всьому світі перевищила показники SARS 17-річної давнини, а кількість жертв у материковому Китаї побила попередній "рекорд" ще 3 лютого. Очевидно також, що зниження темпів зростання економіки КНР (цілком ймовірно, на 2–2,5% у 2020 році проти 1–1,3% у 2003-му) значно більше вплине на світову економіку хоча б тому, що частка Китаю в ній за ці роки зросла з 5,4 до 16,2% за ринковим курсом і з 8,2 до 19,2% за паритетом купівельної спроможності. Крім того, в середині 2000-х світова економіка зростала динамічніше, ніж зараз (на КНР у 2002–2007 рр. припадало від 8 до 20% її загального зростання, натомість у 2019-му цей показник досяг 39%). Тож немає сумнівів у тому, що розвиток епідемії не мине безслідно.

Однак я б відзначив і низку підстав для оптимізму.

Нова епідемія за своїми масштабами вже перевершила попередню

З одного боку, поширення коронавірусу відрізняється від епідемії атипової пневмонії 2003 року передусім локалізацією. Із 24,5 тис. хворих станом на 5 лютого 24,3 тис., або 99,1%, перебувають у Китаї (проти 63,3% за підсумками минулої епідемії). Водночас кількість смертей за межами КНР становить усього 0,2% від загальної кількості проти 54,9% попереднього разу. За суттю, це свідчить, що в Китаї боротьба із хворобою почалася пізно і досі її ведуть паліативними методами. Тому з великою ймовірністю можна стверджувати, що епідемія виявиться обмеженішою за своїм охопленням. Хоч якою б значущою була роль Китаю, він не "втопить" світову економіку: вже у середині тижня основні західні фондові індекси почали відновлюватися на місцевих новинах.

З іншого боку, ми поки перебуваємо на початковому етапі поширення хвороби і тільки чекаємо створення ефективного препарату для його лікування. Нагадаю: у 2003 році це відбулося через 21 місяць (відповідь на епідемію найстрашнішої в історії людства "іспанки" вчені шукали 20 років). На мою думку, з огляду на прогрес медицини, можна припустити, що вакцина з'явиться до кінця весни, а про припинення надзвичайної ситуації можна буде говорити вже в середині літа, хоча її наслідки світова економіка відчуватиме ще 2–3 квартали. Водночас державні заходи щодо створення ліків, масової вакцинації та розвитку медичної інфраструктури в КНР частково компенсують зниження приватної економічної активності в регіоні.

Проте найважливішою обставиною мені здається дещо інше.

Перепрошуючи спочатку за вкрай неполіткоректну тезу, скажу: епідемія 2019-nCoV сталася (з економічного погляду) в найзручніший момент. Глобальний підйом, що триває від літа 2009 року, вже став найдовшим в історії. Фондові ринки намагалися коригуватися наприкінці 2018 року, але оптимізм узяв гору. Нинішнє уповільнення китайської і світової економіки було неминучим, але його зв'язок із поширенням вірусу може змусити інвесторів повірити у відносно випадковий характер події. Інакше кажучи, темпи зростання істотно сповільняться у першому і другому кварталах, однак це не вважатимуть елементом рецесії.

Натомість, аби почати масові розпродажі та переглянути плани, бізнес перегрупується, сприймаючи події лише як "тимчасові труднощі", а не старт нового циклу. Економіки низки розвинених країн (зокрема, Франції й Італії) вже були в рецесії у четвертому кварталі торік і продовжать помірно знижуватися, але неминуче відновлення динаміки у другій половині 2020 року здатне повернути їх до зростання.

Інакше кажучи, вірус 2019-nCoV, проти якого поки не придумали вакцини, сам може стати своєрідним щепленням для світової економіки, яке не дозволить їй остаточно перегрітися і підхопити серйознішу "заразу". Якщо 2020 рік стане часом дуже низького (і навіть близького до нуля) зростання, цілком може виявитися, що таким чином світ "без госпіталізації" переживе ту рецесію, яку всі давно чекають і яка, якби почалася з класичного "вибуху" чергової фондової бульбашки, була б набагато болючішою.