Розумні, але непрактичні

За останні роки українці створили тисячі оригінальних та цікавих розробок і технологій. Але більшість із них "пішли" на Захід, тому що Україна не вміє ні утримувати винахідників, ні заробляти на нових технологіях

Галина Корба

Трохи більше року тому українець Рон Фрідман, випускник Київського політеху та засновник компанії Mawi Solutions, здійснив революцію в охороні здоров'я — вийшов на ринок із продуктом, здатним відстежувати хвороби серця на ранніх стадіях.

Прилад, який має вигляд звичайного фітнес-браслета, в режимі реального часу приймає сигнали електрокардіограми з руки власника. Ці дані аналізуються, і людина отримує попередження про небезпеку, щойно та з'являється. "Девайс простий у використанні, має привабливий вигляд, не вимагає відвідування лікарні й різних присосок. Все відбувається у звичайному для вас ритмі життя, тільки тепер ваше серце під захистом", — пояснює винахідник.

За час скринінгу здорових людей прилад виявив більше десяти порушень ритму серця, які могли б призвести до фатального результату. Кожен такий випадок підтверджений консиліумом лікарів.

Команда Фрідмана також запатентувала алгоритми, здатні автоматично визначати деякі хвороби серця на основі отриманих даних. Окрім того, зараз ведеться робота над приладом другого покоління з особливими сенсорами, який діагностував би хвороби, не пов'язані з серцем.

Свої дослідження компанія веде у партнерстві з провідними університетами Швейцарії. Сам інноваційний прилад вже викликав ажіотаж — Mawi Solutions надходять замовлення від клінік і страхових компаній. До того ж йдеться в основному про ринки Північної Америки, Європи та Азії.

Фрідман не один такий в Україні — щорічно тисячі українців патентують, тобто реєструють права на свої ідеї та винаходи, на батьківщині і за кордоном. Таких людей у країні несподівано багато для скромної навіть за східноєвропейськими мірками національної економіки.

Дослідження Україна в глобальному інноваційному вимірі, проведене Innolytics Group спільно з Singularity University, DLA Piper та Unit City, показало дивовижну картину: за період із 2007 до 2017 року українці отримали майже 141 тис. патентів на винаходи і корисні моделі. Це число вдвічі перевищує аналогічний показник у Швеції та майже втричі — голландські та польські цифри.

Водночас це не локальний, а глобальний успіх: понад 18 тис. патентів, зареєстрованих в Україні, належать іноземним представникам, а 3,6 тис. інноваторів із берегів Дніпра отримали в 49 країнах світу. Вони виступали співавторами винаходів таких світових гігантів, як Samsung, Jonson&Jonson, Yandex, DuPont, Bayer та Schlumberger. "Для свого масштабу економіки ми дуже навіть пристойно виглядаємо, — каже Володимир Бандура, голова Innolytics Group. — Якщо візьмемо топ-10 країн в Європі за кількістю патентів за цей період, ми будемо плюс-мінус посередині. У нас історично дуже сильна база".

Найпопулярніші напрямки інновацій в Україні — будівництво, фармацевтика, медицина і ветеринарія, металургія, транспорт, сільське господарство та інформаційні технологіі.

У фармацевтиці та органічній хімії утримують лідерство іноземні компанії. Також вони активно патентують в Україні винаходи у сфері сільського господарства, генної інженерії та тютюнової індустрії.

Втім, українці теж мають що запропонувати світові. Більшість їхніх закордонних патентів, орієнтованих виключно на зовнішні ринки, стосується все тієї ж фармацевтики та IT. До того ж на останню сферу припадає майже 20% усіх закордонних патентів українських дослідників.

Одна з причин такої зовнішньополітичної активності локальних комп'ютерних геніїв — особливості українського законодавства, розповідає Наталя Пахомовська, партнер DLA Piper Ukraine і керівник практики інтелектуальної власності і технологій. В Україні, наприклад, неможливо запатентувати алгоритм чи програмне забезпечення, водночас як у США, куди загалом і спрямовуються вітчизняні айтішники-новатори, це звичайна практика.

Крім того, для хорошого стартапу багатомільярдний американський IT-ринок значно перспективніший за український. "США — найпривабливіша юрисдикція для IT-бізнесу, — пояснює Пахомовська. — Винахід, запатентований там, має найбільші шанси на комерційний успіх. Хай це ліцензування, залучення інвестицій чи продаж".

Так, компанію Viewdle, яка була заснована українцями й отримала патенти у США, Європейській патентній організації та Китаї, 2012 року придбав Google за $30 млн. Світового гіганта зацікавила унікальна технологія розпізнавання зображень, у розробці якої досяг успіху цей стартап.

Ще одна гучна угода відбулася в 2015-му: Snapchat купив за $150 млн одеську компанію Looksery, яка створила мобільний додаток, що змінює зображення прямо під час відеотрансляції. З його допомогою, наприклад, людина, що говорить, може поліпшити колір обличчя, зістарити його чи накласти анімацію.

Перспективні стартапи з інших, більш традиційних для України сфер теж спрямовуються на Захід.

Так, вітчизняна компанія Kray Protection, яка створила оригінальний безпілотник-обприскувач для сільськогосподарських потреб, свій винахід запатентувала виключно у США. "Навіть попри те, що сільське господарство — головний драйвер української економіки, до передових інноваційних ринків світу нам ще далеко. Рівень проникнення інновацій тут і там не можна порівняти", — пояснює Дмитро Сурду, засновник і глава Kray.

Він згадує, що до 2015 року його команда взагалі не планувала використовувати безпілотні літальні апарати (БПЛА) в сільському господарстві. Але, побачивши інтерес іноземних фермерів до свого винаходу, здатному без підзарядки облетіти за 15 хвилин 15 га, вибрали агронапрямок. "Вони казали, що ми робимо революцію, — всміхається Сурду. — Тоді я прорахував, що в найближчі 10–20 років сільське господарство буде для нас найбільшим ринком, особливо з огляду на обмежену ефективність нинішніх методів обприскування".

Допрацьована модель пересувається на висоті всього 1 м зі швидкістю до 30 м/с. IT-система робить апарат повністю автономним і простим у використанні. Крім того, БПЛА використовує ультрамалооб'ємне обприскування, при якому витрачається всього 1–5 л на гектар. Ціна чудо-техніки — $50 тис.

Купівля агролітака або наземного спреєра-розпилювача обійдеться фермеру в $350–400 тис., але й така техніка менш ефективна. Наземний транспорт трамбує землю і призводить до втрати 2–4% врожаю, а літаки покривають лише 90% поля. Крім того, ці засоби активніше витрачають добрива: у літака цей показник приблизно на 10 разів вищий, ніж у винаходу Kray. У підсумку, як запевняє Сурду, його БПЛА окупається за 5–6 операційних днів.

За минулий рік компанія продала п'ять апаратів до країн США та Канади. Саме Північна й Південна Америка, а також Австралія — ​​головні ринки збуту, пояснює винахідник.

Але в майбутньому він сподівається продавати своє дітище і на батьківщині. "Ми очікуємо, що за 5–6 років Україна зможе стати нашим основним ринком, — говорить Сурду. — Тобто після того, як великі холдинги на 1,5 млн га перестануть користуватися своєю головною перевагою — низькою вартістю ресурсів, і їм на заміну прийдуть модульні фермерські господарства на 10–30 тис. га".

Перехід до інноваційних підходів у перспективі дозволить вивести сільське господарство і в цілому економіку країни на новий рівень. Для порівняння у дослідженні Innolytics Group і Singularity University наводять Нідерланди. Там усього 1,9 млн га сільгоспземель, тобто в 22 рази менше, ніж в Україні. Натомість експорт сільськогосподарської продукції в п'ять разів вищий і становить €91,7 млрд, а число патентів на винаходи в агросфері майже вдвічі перевищує український показник і становить 5,5 тис. "Де-факто можна говорити, що приріст ВВП розвинених західних країн відбувається виключно за рахунок нових технологій та інновацій. Звичайні засоби вже давно не працюють", — упевнений Бандура.

І наводить як приклад Amazon — світового гіганта інтернет-торгівлі. За його словами, патентний портфель компанії в 2017 році (порівняно з 2010-м) зріс у понад 10 разів — до 16 тис. патентів і заявок. "Десь пропорційно зросла і ринкова вартість компанії. Адже це реальні рішення, які вони захищають, а потім отримують дохід", — пояснює глава Innolytics Group.

На українському ринку монетизувати інновації поки що не дуже вдається. Якщо в більшості розвинених країн винаходи патентують загалом приватні компанії, то в Україні в лідерах насамперед вузи. Зокрема, Національний університет харчових технологій і Національний аграрний університет.

До того ж абсолютна більшість серед усіх їхніх патентів за 2007–2017 роки становлять не власне винаходи, а так звані корисні моделі — інноваційні рішення, що стосуються лише якихось пристроїв і не настільки ретельно перевіряються. Їх частка в загальному винахідницькому портфелі України — понад 73%. На Заході цей показник становить всього 3–10%. Моделі також практично не патентують іноземні представники в Україні й українці закордоном.

"Ми не реалізовуємо науковий потенціал України", — нарікає Фрідман. За його словами, вітчизняні науково-дослідні інститути та університети надто слабкі в наукових дослідженнях щодо західних. У Швейцарії деякі вузи взагалі прибуткові, отримують роялті за патенти, проводять дослідження для топових світових гігантів. І можуть самі вирішувати, куди інвестувати зароблені гроші, а не чекати чергової дотації від держави чи ґрантів.

Але навіть у справжніх винаходів в Україні часто мало шансів на успіх. "Дуже сильні і класні рішення роками припадають пилом в інститутах, і ні автори не знають, як їх просунути на ринок, ні бізнес не розуміє, як на них заробляти", — нарікає Бандура. Тому, за його словами, важлива екосистема: на Заході винахіднику одразу ж запропонують й інкубатори, і держпідтримку, і приватні фонди. "За рахунок інфраструктури вони змушують винаходи приносити прибуток, — говорить Бандура. — У нас цей ланцюжок розірваний".

В Європі є програми фінансування спеціальних приватних компаній при науково-дослідних інститутах та університетах, які допомагають винахідникам вивести їхні дітища на ринок, розповідає Пахомовська. А в США ще з 1982 року працює Програма інноваційних досліджень малого бізнесу (SBIR), яка слугує містком між університетами та ринком.

Утім, намагаючись наздогнати Захід, Україна ніколи не зможе вирватися вперед, впевнений Ігор Новіков, глава київського представництва Singularity University. Єдиний спосіб досягти успіху — перестрибнути одразу через кілька рівнів, експериментуючи з інноваціями й технологіями. Тобто братися за напрямки, які поки що в новинку навіть для найрозвиненіших країн світу. Наприклад, за машинне навчання, інтернет речей, розумний транспорт, віртуальну і доповнену реальність, дрони і робототехніку, а також за аерокосмічну сферу.

"Водночас Україна повинна не тільки створити конкурентоспроможне середовище для розвитку технологічних проектів, але й стати для них ринком, — впевнений Новіков. — Інакше ми ризикуємо стати тимчасовим інкубатором інновацій для інших, що вкрай негативно позначиться на нашій економіці".