Потяглися до знань

Оживання економіки приводить дедалі більше слухачів в аудиторії бізнес-шкіл. Особливо активні студенти з орієнтованих на експорт галузей — агро та IT

Світлана Угніва

Ще п'ять років тому Ірина Костюшко торгувала ліками у власній мережі аптек. Але потім продала фармбізнес, а на виручені гроші купила збиткову ферму в одному з житомирських сіл. І за кілька років перетворила її на успішне підприємство, яке постачає конопляну і льняну олію власного виробництва у вітчизняну преміальну торговельну мережу Good Wine і придивляється до європейського ринку.

Перед рішенням кинути фармакологію в житті Костюшко відбулася одна важлива подія — вона отримала диплом магістра бізнесадміністрування (MBA) у Києво-Могилянській бізнес-школі (КМБШ).

Навчання там перевернуло свідомість підприємиці. "Додаткову цінність створюють саме виробничі компанії, які щось випускають, а не перепродають", — розсудила новоявлений володар ступеня МВА. І вирушила робити бізнес в одну з найперспективніших галузей вітчизняної економіки — сільське господарство.

Тепер Костюшко будує вертикально інтегровану агрофірму. А бізнес-освіта дає їй впевненість у результаті.

Переконані в успіху і самі бізнес-школи: кількість людей, що прагнуть отримати в них освіту, зростає.

Наприклад, у Київській школі економіки (КШЕ) кількість випускників усіх програм за три роки зросла вчетверо. А в столичному Міжнародному інституті бізнесу (МІБ) у 1,7 рази збільшилася кількість тих, хто отримав ступінь MBA.

У подібних закладах користуються все більшою популярністю середньо-, а також короткострокові навчальні програми для управлінців.

Де більше людей — там більше і грошей: за оцінками Олександра Соколова, гендиректора компанії Pro-Consulting, у 2018 році оборот ринку бізнес-освіти склав $13–15 млн, що в 3,5 рази більше, ніж п'ять років тому.

Економіка і бізнес-процеси стабілізувалися після кризи 2014–2015 років, ось люди і пішли по спеціалізовані знання, впевнений він.

І хоча, наприклад, курс MBA забирає півтора-два роки робочого часу, а його вартість коливається від демократичних 50 тис. грн до захмарних 940 тис., витрати себе виправдовують.

А школи не стоять на місці: якість пропозицій з їхнього боку покращилася. "Коли ви входите в аудиторію, де сидять два десятки топ-менеджерів або власників, у вас немає шансу на нудне пережовування давно відомих речей", — говорить Валерій Пекар, викладач КМБШ.

Українська частина глобального щорічного рейтингу бізнес-шкіл Eduniversal показує: у всіх представлених у списку вітчизняних навчальних закладів цього профілю збільшився показник рекомендацій — їх радить для навчання дедалі більша кількість опитаних експертами фахівців за освітою.

Прогрес відзначає й Ігор Блистів, маркетинг-директор компанії Kormotech. Кілька років тому він закінчив курс Key Executive MBA Львівської бізнес-школи (ЛБШ) Українського католицького університету, а зараз там і сам викладає. "Коли я вчився, ми розглядали переважно кейси іноземних компаній, — розповідає він. — Сьогодні ми вивчаємо дедалі більше українських прикладів". Тобто слухачі отримують знання більше націлені на реальну ситуацію.

Та й смаки студентів еволюціонували. "Якщо раніше частіше звучала фраза: "У мене криза, і я не знаю, що робити", — то сьогодні головне питання — розвиток", — розповідає Едуард Мальцев, керівник програми Executive MBA КМБШ.

Цю ж особливість помітила і Роксоляна Вороновська, директор зі стратегічного розвитку ЛБШ. Мовляв, якщо раніше від бізнес-шкіл чекали швидких рішень, то тепер слухачі значно частіше розуміють: бізнес-освіта — це не лише про знання та навички, а й про зміну ставлення та розширення світогляду.

Один із найактуальніших трендів для вітчизняних бізнес-шкіл — розвиток медичного спрямування.

Ним вони зацікавилися з легкої руки Уляни Супрун, в. о. голови МОЗ, яка запустила глобальну реформу в керованій нею сфері. У підсумку на ринку з'явилася потреба у фахівцях з управлінськими компетенціями, які можуть ефективно керувати клініками.

Й ось уже в Інституті бізнес-освіти Київського національного економічного університету цього року набрали першу групу МВА у сфері охорони здоров'я, розповідає Анатолій Поручник, директор цього навчального закладу. "Реформа йде, є попит", — пояснює він.

Не відстає й ЛБШ: там оголосили про проведення чотирьох навчальних програм для управлінців у сфері охорони здоров'я.

Вузька спеціалізація загалом витісняє колишні всеохопні програми бізнес-шкіл. Наприклад, КМБШ стала готувати фахівців з управління у сфері безпеки й оборони, а КШЕ відкрила програму MBA в держуправлінні.

Ринки, що стрімко розвиваються, штовхають бізнес-школи й до інших новацій. "Потреби в навчанні зараз часто заточені під те, щоб бізнес оцифрувати", — пояснює Юрій Зеленін, виконавчий директор МІБ. Тому МІБ має курси, присвячені цифровій трансформації бізнесу.

Бізнес-освіта дає можливість не лише отримати нові знання, а й структурувати наявні
Алекс Ліссітса,
гендиректор агрохолдингу ІМК

А Юлія Клименко, віце-президент департаменту бізнес-освіти КШЕ, розповідає, що її навчальний заклад відкрив програму менеджменту в галузі штучного інтелекту й аналізу даних.

У ЛБШ своя родзинка: вони два роки тому запустили програму Вихід на експортні ринки. "Приходять і представники компаній, і невеликі підприємці, і середній бізнес", — розповідає про студентів цього курсу Блистів.

Але якщо медицина і цифрові технології — це найдинамічніші напрямки, то найчисленнішими клієнтами бізнес-шкіл стали, на думку всіх опитаних експертів, аграрії.

"Колись було більше представників фінансового сектора, фармгалузі, — розповідає Ірина Тихомирова, президент бізнес-школи МІМ. — Зараз більше представників агро".

По приклад їй далеко ходити не треба, він під рукою, — це агрохолдинг ІМК, який оплатив половину вартості навчання у МІМ для трьох десятків своїх керівників вищої та середньої ланки.

"Бізнес-освіта на певному етапі розвитку керівника стає просто необхідною: дає можливість не лише отримати нові знання, а й структурувати вже наявні", — пояснює Алекс Ліссітса, гендиректор холдингу.

Дмитро Скорняков, керівник іншого агрохолдингу — HarvEast, також прокачав своїх співробітників у МІМ. І ті, мовляв, на реальних кейсах показали, як можна підвищувати ефективність бізнесу. "Я б дуже хотів, щоб багато чого з почутого мною на захисті дипломних проектів [співробітників] було впроваджено в HarvEast", — розповів топ-менеджер.

У січні столичний інноваційний парк UNIT.City відкрив новий кампус на шість поверхів, розширивши комерційну площу удвічі — до 30 тис. кв. м.

У цей будинок в'їхала Академія ДТЕК — корпоративний університет однойменної компанії-енергогіганта, що належить мільярдерові Рінату Ахметову.

Олександр Кучеренко, директор зі сталого розвитку ДТЕК, пояснює: отримати готову людину з ринку праці неможливо. "Випускники, які приходять після інституту до нас, не готові до того, щоб працювати в бізнесі, — пояснює він. — Дуже багато навчальних програм застаріли". Ось цю кадрову лакуну холдинг і заповнює, створивши власну академію.

Нині так чинять багато великих компаній, розповідає Тимофій Милованов, почесний президент КШЕ.

Особливо подібна практика поширена серед великих IT-компаній, які працюють на експортний ринок, каже Дмитро Овчаренко, виконавчий директор української IT-асоціації. Одна з таких фірм — EPAM — щорічно своїми силами доучує близько 2,5 тис. студентів, інша — SoftServe — до 1 тис., а Global Logic — близько 700.

За оцінками Овчаренка, загальна кількість IT-співробітників, які проходять внутрішньокорпоративні університети, становить 20 тис. осіб на рік. Навчання одного обходиться роботодавцю приблизно в $1 тис.

Саме цей сегмент самоосвіти дедалі частіше складає конкуренцію класичним бізнес-школам. І в майбутньому це протистояння лише збільшиться, впевнений Павло Шеремета, економіст, який заснував у 1999 році КМБШ.

Боротьба особливо загостриться, якщо економіка країни піде вгору. "Якщо буде зростання, то компаніям знадобиться дедалі більше сучасних, освічених менеджерів, — каже Іван Компан, викладач Единбурзької бізнес-школи і директор Академії Deloitte. — А без бізнес-освіти хорошого менеджера не отримаєш".