Поштових справ майстер

В'ячеслав Клімов, мільйонер і засновник компанії Нова пошта, — про розв'язання проблеми відтоку кадрів за кордон, правильні розмови з колегами, тривалість робочого дня та свою чоловічу відповідальність у родині

Катерина Іванова,
Іван Верстюк

На робочому столі В'ячеслава Клімова, глави компанії Нова пошта, крім ноутбука й телефона стоїть маленька гіпсова фігурка Наполеона. Цього полководця він вважає геніальним адміністратором і подібно йому веде Нову пошту до успіху, не залишаючи конкурентам шансу.

Нова пошта починалася у 2001 році з $7 тис. — на стартап пішли всі сімейні заощадження Клімова та його партнера й університетського друга Володимира Поперешнюка. Першим замовленням початківців бізнесменів стала доставка конверта з Харкова до Києва. За чотири роки мережа компанії покривала майже 1 тис. населених пунктів по Україні, складалася із понад 2,2 тис. відділень, а за рік перевозила близько 100 млн відправлень.

Сьогодні річну виручку компанії оцінюють у $10 млрд. А Клімов і Поперешнюк у 2018-му вперше увійшли до рейтингу топ-100 найбагатших українців за версією журналу Новое время: аналітики інвестиційної компанії Dragon Capital оцінили статок кожного з бізнесменів у $102 млн.

У 2014 році обидва партнери, залишившись учасниками наглядової ради, заявили про відхід від безпосередньої операційної діяльності компанії, хоча спілкуються із топ-менеджментом із робочих питань щодня.

За півроку до того, як я пішов у створення Нової пошти, мене наполегливо кликали на півроку поїхати на Кубу. Тому можна сказати, що я Нову пошту проміняв на Кубу. Зробив це практично не роздумуючи. Мені було 25 років. І цей час прекрасний тим, що у тебе поки що немає якогось великого багажу. За великим рахунком ти ще не обрав якийсь шлях. А по-друге, за найглибшої поваги до АНТК Антонова [державне підприємство, будівельник літаків серії Ан], де я працював, дуже чітко пам'ятаю свій страх залишитися там назавжди. Я все-таки багато в чому індивідуаліст. Мені хотілося самостійності і свободи у прийнятті рішень. Це моя базова цінність.

Якщо компанія не має прибутку, вона хвора

Те, що у нас виходить велика історія, ми зрозуміли через вісім років після старту. Коли, переживши кризу 2008 року, вперше отримали відчутний прибуток і стали впізнаваними. А перші кілька років ми взагалі не отримували жодної зарплати. Ми були дуже скромними власниками. У мене є сімейний жарт, що квартиру, яку ми орендували з майбутньою дружиною, кілька років оплачувала вона.

Знайти бізнес-партнера, якому ти повністю довіряєш, — скажу одразу, це везіння. Ми вміємо домовлятися один з одним, ніколи серйозно не сварилися. У нас збігаються цілі. Ми люди однакових цінностей. І, напевно, ось це і є рецепт успішного партнерства. Дуже важливо прописати на папері різного роду ситуації, які можуть виникнути, і їх вирішення — це така гігієнічна вимога зокрема і для здорового партнерства. У нашому випадку ми кілька разів критично переглядали наш статут — це важливо, тому що дійсно одна річ кухонні розмови, а інша — те, що написано на папері.

Ми ростемо швидше за ринок. За рахунок чого? Перший драйвер: люди дедалі більше й більше купують в інтернеті. І ці покупки для нас трансформуються і конвертуються у посилки. Друге: люди дедалі більше й більше завдяки Новій пошті використовують доставку як засіб комунікації. Якщо раніше ви комунікували зі своїми друзями, родичами, коханими за допомогою SMS або телефонних дзвінків, то зараз ви можете відправити їм подарунок.

Продовжує зростати наш бізнес-сегмент. Тут усе корелюється зростанням економіки України, а економіка України зростає, хоча й не такими темпами, як потрібно. Вся світова індустрія експрес-доставки в усьому світі зростає на двозначну цифру. І навіть у країнах зі "старою" економікою експрес-доставка зростає на 10–12%. А у Китаї — на всі 30–40%.

Один із недооцінених, але простих секретів у лідерстві й управлінні — це правильно налагоджена комунікація з колегами. Потрібно розмовляти з людьми — в будь-яких форматах. І всі проблеми автоматом виходять назовні. Немає нічого гіршого за керівника, який закрився у кабінеті.

Я люблю закінчувати інтерв'ю під час найму на роботу питанням про те, чим живе претендент, окрім роботи

Другий секрет — це повага, до того ж не декларативна повага, а щира. Я завжди кажу: Нова пошта — це не хмарочос на Столичному шосе. Це відділення № 17 у місті Черкаси або відділення № 211 у місті Києві. Ось це — Нова пошта. І тому всі керівники компанії, починаючи від акціонерів, зобов'язані демонструвати безмежну повагу до оператора цих відділень або до водія, який у дану секунду везе 20 т вантажу куди-небудь у віддалений куточок країни.

Наші нові клієнти і наші нові співробітники — міленіали. Зараз говорять про те, що це інше покоління, яке не хоче працювати і живе у гаджетах. Але я не бачу в цьому жодної проблеми. Очевидно, що у них є свої переваги і свій стиль життя. Завдання бізнесу — знайти такі продукти і такі інструменти, які потрібні твоїм новим споживачам. Точно таке ж завдання стоїть перед компанією і стосовно міленіалів-співробітників.

Абсолютно впевнений, що такі ж розмови були 200 років тому, 100 років тому. Раптом з'являлося якесь нове покоління, всіх це спочатку шокувало, а потім із часом міленіали перетворяться на батьків, будуть так само дивитися на своїх дітей і казатимуть, що вони — дивні люди. Є така чудова фраза у Марка Твена в книзі Листи із Землі: "Коли Адаму виповнився 51 рік, він став говорити, що 50 років тому світ був кращим".

Відтік співробітників за кордон не трагедія — це перша ластівка відкритості економіки України. Ми вступили в глобальну конкуренцію на ринку праці. І якщо всі роки незалежності український бізнес на цю проблему, відверто кажучи, уваги не звертав, то зараз від'їзд багатьох потенційних наших працівників просто став реальністю.

Це виклик, який торкнувся кожного українського бізнесу, ми зокрема його відчули. Тепер потрібно з цією проблемою працювати. Ми з нею працюємо через систему мотивації, через заробітну плату і нематеріальну мотивацію. Бо якщо людина отримує чесні гроші, бачить можливість кар'єрного зростання, постійно проходить у компанії навчання, то навіщо їй їхати в Польщу?

— Як можна одразу визначити, чи успішна компанія?

— Потрібно подивитися її P&L [звіт про прибутки та збитки]. Це те, з чого потрібно починати розмову. Я розумію, що я даю пораду як досвідчений керівник, але суть будь-якого бізнесу — це генерувати прибуток. Якщо компанія не має прибутку, вона хвора.

— Чого не повинно бути в компанії?

— Поганого прибутку. Прибутків, які генеруються за рахунок неякісного продукту, токсичного ставлення до співробітників. Такий прибуток дуже короткочасний. Його можна отримати, якщо ви почнете обманювати ваших клієнтів або економити на туалетному папері для ваших співробітників.

— Як ви визначаєте, чи підходить людина для роботи у вашій компанії?

— Людина повинна любити працю, вміти брати відповідальність і бути чесною. Я бачив багатьох талановитих людей, які на роботі намагаються уникати відповідальності. Таких уникачів потрібно уникати в компанії. А під чесністю я розумію не тільки не красти, скільки вміння бути чесним щодо компанії та з колегами. Не кивати головою, не погоджуватися, якщо ти з чимось не згоден. Бути готовим сказати про це.

Я люблю закінчувати інтерв'ю під час найму на роботу питанням про те, чим живе претендент, окрім роботи. Для мене це дуже інформативно. Коли ти йдеш із роботи, ти повинен відключатися і жити чимось іншим. Чим ти будеш жити, за великим рахунком не так вже й важливо. Ти можеш бити боксерську грушу, грати на фортепіано, гуляти з собакою в парку чи займатися математикою зі своєю дитиною. Один із секретів довгої й ефективної кар'єри — в умінні чітко дотримуватися балансу між роботою та особистим життям.

— За що ви звільняєте?

— Ми звільняємо ледарів, уникачів відповідальності, ми, звичайно, звільняємо крадіїв і людей байдужих, яким у принципі все одно, які приходять сюди провести час і отримати за це гроші.

— Як ви мотивуєте команду, щоб досягти мети?

— Колись ми досить глибоко вивчали досвід Starbucks [американська компанія з продажу кави та однойменна мережа кав'ярень], у якої абсолютно фантастична система комунікації та корпоративна культура. Коли ми їм поставили запитання: "А ви можете дати тільки одну пораду, що потрібно, щоб компанія надавала бездоганний сервіс?", Вони сказали: "Платіть людям чесні гроші".

Чесні гроші — це обов'язково. Ми намагаємося багато інвестувати в навчання співробітників компанії, це теж велика мотивація. Третє — потрібно давати постійно людям кар'єрні ліфти всередині компанії та показувати їм кар'єрні сходи. Практично всі наші топи починали в компанії з рядових позицій.

— Скільки часу в середньому ви перебуваєте в офісі, й о котрій годині закінчується ваш робочий день?

— Я прокидаюся зазвичай о 6:30. Мій ранок починається з руханки: зазвичай це розтяжка, йога, я виділяю на це приблизно півгодини. Потім прокидаються члени моєї сім'ї, ми снідаємо разом, а потім починається моя чоловіча відповідальність: я завжди сам відводжу до школи мого сина. Це дуже чоловічі півгодини, тому що весь цей час ми з ним спілкуємося про щось або слухаємо музику. Мені, до речі, навіть багато батьків у нашій школі казали, що я ввів тренд.

Потім я їду на роботу. Як правило, о 8:55 я вже в офісі. Закінчую роботу я о 18:00. Це виглядає неромантично, і здається, що мало що змінилося у моєму житті з часів АНТК Антонова, коли робота починалася із сирени, проте мені так дуже зручно жити, я дисциплінована людина.

Я частенько кажу нашим менеджерам: якщо ви перебуваєте на роботі до 22:00 або 23:00, значить щось не так в організації вашої роботи. Робота в стилі Павки Корчагіна ні до чого хорошого ні з погляду результату, ні з погляду самого Павки Корчагіна, як відомо, не приводить. В ідеалі потрібно закінчити робочий день о 18:00 і потім присвятити кілька годин собі. Повірте мені, тоді у вас буде енергія повертатися на роботу.

— Як ви знімаєте стрес?

— Напевно, немає нічого кращого за спорт, який вибиває у тебе з голови стрес або якісь неправильні думки. У мене є кілька моїх улюблених видів спорту — це теніс, бокс. Я намагаюся три-чотири рази на тиждень займатися спортом після роботи.