ONUKA повертається до теми Чорнобиля
Історія треку ARKA з нового альбому співачки
Трек під назвою ARKA увійшов у новий студійний альбом ONUKA MOZAЇКА, вихід якого відбудеться 22 березня
ARKA — далеко не перше звернення Нати Жижченко до теми Чорнобиля і трагедії на атомній електростанції. Новий інструментальний трек ARKA стане четвертим присвяченим темі Чорнобиля — після 1986, Vidlik і Mainland.
У 2016 Ната Жижченко провела тиждень на Чорнобильській АЕС, щоб зануритися в життя людей, що працюють на станції. Пережитий досвід вилився не тільки в ролик Mainland, але й у переоцінку цінностей, зізнається зараз співачка.
Новий трек ONUKA — своєрідна музична фіксація моменту підготовки до здачі в експлуатацію величезної арки, призначення якої — заміна знаменитого саркофага.
Восени 2017 року, завдяки об'єднаним зусиллям фахівців з різних країн світу над сумнозвісним четвертим енергоблоком станції, встановили нове укриття — висотою в 110 метрів і вагою в 36,2 тисячі тонн. Наступні 100 років найбільша пересувна наземна споруда в світі буде захищати нас, наших дітей і онуків від наслідків найбільшої техногенної катастрофи в історії.
За словами самої Нати Жижченко, ARKA — посвята незаслужено обділеній увагою епохальній події, дитячий захват перед монументальною спорудою, покликаною вберегти людство від нової загрози.
ARKA, — каже співачка, — погляд дитини, що не втратила — на відміну від дорослих — здатності дивуватися. І струнний квартет з терменвоксом, використані при створенні треку, напрочуд точно передають відчуття, яким хотіла поділитися співачка.
- Що ви знаходите в образі арки, що закриває саркофаг? Які емоції вона у вас викликає?
- Викликає захват і захоплення.
Здалеку вона абсолютно не здається такою великою, розмах можна зрозуміти тільки стоячи внизу, біля підніжжя. Це дійсно приголомшливий конструктив. Я б сказала, що це жива будівля, жива споруда, як, напевно, техногенне істота.
- Чому важливо пам'ятати аварію на ЧАЕС? Чому ви вирішили актуалізувати пам'ять про неї?
- Мені здається, як тільки щось забувається, є шанс, що це повториться знову. Двічі ставати на одні й ті ж граблі — дуже поширене явище. І у нас, і в цілому світі. Аварію на Чорнобильській АЕС потрібно не стільки пам'ятати і спекулювати на ній, скільки пам'ятати і шанувати.
- Буквально 10-15 років тому вважалося, що поп-музика повинна розважати слухача. Чому зараз ми бачимо зворотний тренд? Популярні артисти не соромляться бути гостросоціальними, передавати своїй аудиторії якийсь важливий меседж. Що змінилося?
- Мені здається, це трохи викривлене твердження, тому що завжди були артисти, які звертали увагу на якісь глобальні проблеми. Та ж тема Чорнобиля піднімалася в творчості багатьох музикантів — від Pink Floyd до Андріано Челентано. З найбільш популярних можна навіть згадати поп-ідола Майкла Джексона і його знамениту Earth Song.
Мені здається, чим більше у артиста аудиторія, тим більше шанс донести якийсь меседж. Особливо, якщо він і справді його хвилює. У моєму випадку це так.
