Обід з Олею Поляковою

Поп-діва стверджує, що виступами в Україні заробляє на Bentlеy і преміальний відпочинок на Мальдівах, обіцяє хвицнути кожного, хто спробує до неї причепитися, і радісно усміхається, демонструючи знімки зелені зі свого городу

Ольга Духніч

Вчасно зустрітися з НВ популярній українській співачці Олі Поляковій заважає демократія. У день, коли поп-діва готується пообідати з журналістом видання, близ її будинку на вулиці Інститутській в Києві збирається демонстрація і геть перегороджує співачці виїзд з двору. І поки українські праворадикали організовано крокують центральними вулицями столиці, висловлюючи своє невдоволення олігархами, Полякова продирається через прохідні двори Києва, щоб потрапити на зустріч.

— Я ж не дуже спізнилася? — запитує вона, сідаючи в крісло на терасі ресторану Pache.

Всього за декілька метрів звідси, вгору вулицею Костьольною, розташований офіс зірки, і тому в Pache вона частенько призначає ділові зустрічі.

Королева українського гламуру, суперблондинка Полякова стала феноменом вітчизняної естради. Дипломована оперна співачка з діапазоном вокалу в три октави, українському обивателю вона знайома з хітів Шльопки і Люлі. Саме такий репертуар укупі з харизмою телеведучої і шоу-діви приносять Поляковій мільйонні заробітки і шалену популярність. Кілька років поспіль вона впевнено входить до трійки найбільш високооплачуваних українських зірок, а в цьому році НВ назвав її в Топ-100 успішних жінок України.

Втім, свій успіх Полякова оцінює вельми прагматично. Нещодавно співачка першою з українських зірок шоу-бізнесу зареєструвала іменний комерційний бренд.

— Навіщо вам це потрібно? — без натяків питаю я, поки співачка обмежує своє замовлення трав'яним чаєм.

— Взагалі-то, це нормальна практика шоу-бізу. Залежати від власних ніг можна тільки до певного віку, — посміхається зірка, ефектно закидаючи одну на іншу ці самі ноги. — Ми найняли міжнародне агентство з дослідження ринків і провели масштабне дослідження популярності бренду Оля Полякова в країні в різних вікових групах.

Розповідаючи про свої виробничі таємниці, співачка визнає, що, крім впливу свого імені на уми і серця українців, її цікавлять і результати інших вітчизняних артистів.

— Тож тепер я знаю все, — переможно закінчує вона, додаючи, що за невелику суму готова поділитися інформацією з колегами по цеху.

— Так поділіться й зі мною! — агітую я Полякову.

— Е ні, залишімо поки що в таємниці. Можу тільки сказати, що мені є куди рости, — в аудиторію жінок 40+. Пора позичити їх у [співака] Олега Винника, — смакує перемогу вона.

— Це нереально, — авторитетно заявляю я.

— Це важко, але почесно! — парирує Полякова.

Раптом співачка на секунду переривається, помітивши фотографа НВ, який розставляє світло:

— Ви тільки якусь одну мою руку фотографуйте, — просить вона і демонструє обидві. На одній її руці нігті пофарбовані лаком, на іншій — ні.

— В який момент з'явився образ суперблондинки і як ви його придумали? — питаю я співачку, яка до народного визнання йшла довгих десять років.

— Це інтуїтивна історія. Ніхто не вирішив, що ось ми візьмемо дівчинку, вона зробить "Е-ге-гей!" І почне розривати зали. Тут потрібна енергія, — без зайвої скромності зазначає співачка.

Вона пояснює, що, надихаючись західними поп-дівами, прообразів на світовій сцені не шукає. На її думку, український масовий глядач консервативний і не готовий ні до Леді Гага, ні до Кім Кардашьян.

— Ви ось можете уявити собі в українському глянці фотосесію в стилі Нікі Мінаж [популярна епатажна американська реп-виконавиця]? — запитує співачка і, дивлячись на моє розгублене обличчя, переможно завершує: — Ось і я не можу!

На думку Полякової, в Україні все ще існує стійкий запит на зірок у стилі Філіпа Кіркорова, і вона цілком готова його заповнити.

— Я люблю блищати, — посміхається вона, відпиваючи чай.

Славу і впізнаваність Поляковій принесли кокошники і пісня Russian Style. Хоча вже більше року кокошники вона не носить, а від гастролей в Росії і поготів відмовилася.

— В який момент і чому ви вирішили в Росії більше не гастролювати? — цікавлюся я.

— Давайте зараз максимально чесно, — раптово змінює тон співачка і присувається ближче до столу. — До 2014 року всі наші артисти прагнули працювати в Москві. Так склався наш шоу-бізнес: зробити хорошу кар'єру без підкорення Москви було нереально. Мало того — і до цього дня це триває!

Я не встигаю нічого сказати, як Полякова обрушує на мене новий шквал емоцій: запитання явно зачепило її за живе.

— У шоу-бізнес я заходила як телевізійний персонаж і бачила цю кухню зсередини. Вона мене дратувала і дратувала страшно, але з цим не можна було нічого вдіяти. Російських артистів у нас пестили й плекали, їм платили шалені гонорари, їх возили на Мерседесах. Їх годували тільки в ресторанах. Нам, українським артистам, говорили: українським артистам ми грошей не платимо. І ми погоджувалися, тому що нам потрібен був ефір!

Відсуваючи від себе чашку з чаєм, Полякова пояснює, що усталені правила гри виховали в українських артистів серйозний комплекс меншовартості.

— Тому у нас сформувалася єдина мета — вийти на серйозний рівень в Росії і повернутися сюди, щоб диктувати свої умови. Якщо зараз мені розповідатимуть: що ви, цього не було — це брехня! Я вважаю, що вбили український шоу-бізнес українські ж телеканали. Наше телебачення задушило українського артиста і витрусило з нього всі гроші. За ротацію на українському ТБ, на відміну від російських колег, нам доводилося платити зі своєї кишені!

Підстави вірити їй є. У своїх інтерв'ю Полякова часто говорить про те, як на початку сольної кар'єри перетворила чоловіка-мільйонера на "просто хорошу людину".

— І все ж від Росії ви не одразу відмовилися, — зауважую я.

— Коли у тебе почне виходити, від успіху паморочиться голова. Ви бачили, як несе коня? Ось і мене так несло, і багатьох колег по цеху, але деякі змогли зупинитися і зробити вибір. Кожен — свій.

У 2014 році Полякова деякий час була учасницею реаліті-шоу на одному з російських центральних каналів, але вийшла з нього наприкінці того ж року, виплативши неустойку.

— Працювати там стало неможливо. Окремим рядком в контракті стояла умова "ефірної правди" — коли ти говориш одне, а змонтують інше. А я не люблю, коли мені закривають рота.

Ми перериваємося на кілька хвилин для фотосесії.

— А це серйозний журнал? — раптом схаменувшись, запитує Полякова про НВ.

— Ми суспільно-політичне видання, тому у нас ви ще довго будете найкрасивішою, — заспокоюю її я.

Знявши необхідне, ми повертаємося до чаю і розмов.

Співачка розповідає, що за російськими гастролям не сумує, ба більше: на її гонорарах відмова не позначилася. Сьогодні українські артисти можуть заробляти в Україні, впевнена вона.

— Подивіться, скільки заробляю я, скільки заробляє Винник, і це ті гроші, на які можна купити Bentlеy і дуже дорого відпочивати на Мальдівах. Народитися в своїй країні і тут бути потрібним — що ще потрібно? Тому я вважаю, що нічого український артист не втрачає, не поїхавши російськими містами. Перебіжчиків ніхто не любить, — на несподівано патріотичної ноті закінчує вона.

— Ну а кокошники у вас тепер в особистому музеї? — я намагаюся знизити пафос бесіди.

— Вони дуже швидко ламаються, — з жалем відзначає співачка, костюми якої виставлялися в Мистецькому арсеналі як експонат сучасної візуальної історії мистецтва України.

— Та й знаєте, я від таких великих конструкцій вже відмовляюся. Носити на голові 17 кг — "шийка вже не та", — відверто каже Полякова.

Вона зазначає, що сценічний костюм — важлива частина образу зірки. Як і шоу, все це частина продукту, який вона продає своїм глядачам.

— Люди хочуть свята, а я — жінка-свято.

Тут мені вдається вставити фразу про те, що українська сцена навряд чи витримає більше трьох-чотирьох артистів з її рівнем заробітку. Полякова тут же протестує.

— Послухайте, у нас же 40-мільйонна країна, як Франція. І величезний дефіцит артистів. Бракує образу жінки-плакси, жінки з досвідом, чоловіків-виконавців дуже сильно не вистачає! Тому потрібні молоді та голодні, готові робити хороший контент. Головне — якнайдовше не пускати до нас російських виконавців, і все стане на свої місця.

— Ціни на ваші корпоративи стартують від $10–15 тис. Це набагато нижче, ніж у колег по цеху. Чому? — я конкретизую тему фінансів.

— Ціну завжди визначає попит, і я підіймаю її тільки тоді, коли бачу, що попит великий, а задовольнити його я не можу. А оце ось: "О, у Полякової така ставка, значить, я поставлю на 3 тис. більше!" А потім сидять без концертів і кажуть, що все в Україні погано. Це наша недолюбленность і містечковість, — явно без захвату відгукується про колег по цеху Полякова.

Допивши каву, я питаю Полякову про сексуальне переслідування жінок в українському шоу-бізнесі — так тут усе, як в Голлівуді.

— Чіпляються, звісно, і в моєму житті це було багато разів. Навіть один дуже відомий продюсер намагався посадити мене собі на коліна, — відверто ділиться співачка. — Я була проти і тому, до речі, не потрапила в одну дуже популярну жіночу групу.

— До групи з чотирьох осіб? — уточнюю я.

— Ну чому ж, із трьох, — усміхається у відповідь Полякова. — Але найнеприємніше — це те, що в нашому суспільстві говорити про це вголос боляче і неможливо. Якщо тебе хтось домагався, йому за це нічого не буде! Подивіться на інтерв'ю з відомими українськими продюсерами, вони відкритим текстом говорять: хочеш бути зіркою — будь готова.

— А бізнесмени і олігархи собі подібне на корпоративах дозволяють? — допитуюсь я.

— Ну що ви, вони дуже добре поводяться, — тоном виховательки дитячого садка зауважує Полякова. — Я ж велика, під два метри зросту, плюс на голові якась велика штука, я ж і брикнути можу!

Після цієї фрази Полякова заливисто сміється. І тут же обмовляється, що останні три роки її головний замовник — це середній бізнес, агрокомпанії, IT-сектор, де межі допустимого ще твердіші. Співачка зізнається, що на собі відчуває зміни української економіки, і її вони тішать.

Розуміючи, що обід добігає кінця, і знаючи, як Полякова пишається будинком із садом, стайнями, городом і пташиним двором, я питаю її про це господарство.

— А яка у мене зелень зійшла, погляньте! — недослухавши питання, Полякова дістає телефон преміум-класу і гордо демонструє відео з тепличною зеленню.

— Що ж у господарстві ви робите самі? — цікавлюся я.

— Уже нічого, я великий топ-менеджер і всім керую. Ось добудувала льох, 15 козенят у нас народилося, а значить, сиру в перспективі ми зможемо виробляти більше, — хвалиться співачка, відео якої про те, як приготувати сир, в соціальних мережах конкурують за популярністю з її ж виступами.

Саме в цей момент цінність її іменного бренду знаходить для мене реальні перспективи.

Додивившись господарство, ми прощаємося, і співачка полишає ресторан.