Нашестя чужих

Світова туріндустрія набирає обертів, обслуговуючи по 1,4 млрд мандрівників на рік і перетворюючи життя мешканців найпопулярніших міст світу в нестерпне існування. У людства нова загроза і нове модне слівце — надтуризм

Анна Павленко

В ранці 2 червня на каналі Джудекка у Венеції стався переполох: у 13-палубного круїзного лайнера MSC Opera відмовив двигун, і судно вагою 65 тис. тонн зі скреготом притиснулося до причалу, зачепивши пришвартований поруч прогулянковий катер.

Інцидент обійшовся без жертв, але викликав шквал обурення у місцевих жителів. Через тиждень тисячі венеційців вийшли на вулиці, вимагаючи від влади заборонити великим кораблям заходити в канали, руйнуючи крихку екосистему лагуни і висаджуючи на берег тисячі одноденних туристів, які перевантажують інфраструктуру міста.

Подібні акції в 55-тисячній Венеції, що приймає до 30 млн гостей на рік, — не рідкість. Раніше містяни так часто виступали проти надмірного туризму, що на якийсь час влада навіть заборонила їм виходити на протести, зауважує Елізабет Беккер, американська журналістка й автор книги про надтуризм Overbooked: The Exploding Business of Travel and Tourism. У рамках свого дослідження вона переконалася: із розвитком індустрії подорожей туристичні аншлаги стали викликом для багатьох міст світу.

"Проблема надтуризму визрівала роками в міру того, як глобалізація відкривала кордони, а технологічна революція робила подорожі доступнішими", — стверджує вона.

Як наслідок, зростання середнього класу, дешевші авіаперельоти, маркетингові зусилля міст і розвиток соціальних мереж перетворили закордонні тури з розкоші на популярне захоплення. За підрахунками Всесвітньої туристської організації ООН (UNWTO), всього за два десятиліття глобальний туристичний потік зріс у півтора раза і до 2018 року досяг 1,4 млрд осіб. До 2030-го він додасть ще 400 млн, прогнозують в організації.

До того ж особливо високе навантаження лягло на багатий культурною спадщиною Старий Світ: за даними Всесвітньої асоціації туризму, в 2018 році в Європі побували 713 млн гостей — на 6% більше, ніж роком раніше. І хоча такий наплив забезпечив 10% загальноєвропейського ВВП, він призвів до натовпу в найпопулярніших містах. Англійський неологізм overtourism (надтуризм) навіть потрапив у шорт-лист слів 2018 року за версією Оксфордського словника.

Незважаючи на розвинену туристичну інфраструктуру, зростання потоку гостей стало серйозним викликом для Амстердама, Барселони, Парижа, Праги, Рима і Стокгольма, перераховують дослідники Всесвітньої ради з туризму та подорожей (WTTC) у своєму свіжому звіті Туристичні напрямки 2030.

За словами Беккер, учасники ринку довго відмовлялися бачити проблему в надтуризмі і вимірювали свій успіх зростанням кількості мандрівників і їхніх витрат. Однак історії міст зі списку WTTC підштовхують ринок до перегляду критеріїв.

"Тепер слід говорити не тільки про кількість туристів, а й про соціально-економічний вплив сектора на суспільство", — підкреслюють в організації.

Торік Віталій Василенко, 28-річний ІТ-фахівець із Києва, тричі відвідав Амстердам. Плануючи свій другий візит до столиці Нідерландів, відому своїми мальовничими каналами і духом свободи, він вирішив оселитися не у звичайному готелі, а в номері на воді.

"Ми орендували двомісну каюту в човні-готелі, заплативши 390 євро за три дні", — згадує киянин.

Такий спосіб розміщення голландці придумали, аби збільшити номерний фонд міста, популярність якого серед туристів і далі зростає. За останні 15 років турпотік у 850-тисячний Амстердам практично подвоївся. У 2018 році тут бували 19 млн туристів, а ще через десять років кількість гостей зросте до 29 млн, прогнозують експерти.

Вже зараз туристична інфраструктура міста відчуває непомірне навантаження. Василенко розповідає, що йому не завжди вдавалося забронювати столик в амстердамських кафе, а одного разу він приблизно пів години простояв за квитками на колесо огляду і пішов, так і не дочекавшись своєї черги.

Не менш гостро стоїть проблема надтуризму і в іншій європейській столиці. 26-річна киянка Світлана Сапогова, яка на початку червня на п'ять днів вирушила в Рим, розповідає про натовпи в історичній частині міста.

"Біля найпопулярніших визначних пам'яток було не проштовхнутися", — згадує вона обліплені туристами фонтан Де Треві, Іспанські сходи і багатолюдний Ватикан.

Щоб відвідати унікальну державу в державі, Сапогова за два тижні до поїздки купила квитки онлайн на єдиний вільний будній день. Знайомі розповіли їй, що у вихідні у вузьких проходах анклаву доводиться стояти в заторах з екскурсійних груп. А відвідати Колізей мандрівниці не вдалося — квитки на сайті вже розкупили, а звертатися до посередників вона не хотіла.

Втім, і Сапогова, і Василенко визнають, що безліч туристів нітрохи не зіпсувала їм вражень від поїздок. Не заважають натовпи і 45-річному мешканцеві Рима Массіміліано Аффеніті, який працює ведучим на радіо.

"Туристи приносять нам одні плюси", — каже він.

Вони забезпечують виторг готелям, магазинам, храмам і орендодавцям, ще й створюють нові робочі місця, перераховує римлянин. І одразу розповідає історію свого друга — 31-річного Алессіо. Отримавши університетський диплом політолога, він два роки безуспішно шукав роботу і врешті-решт домовився із родичами, які живуть недалеко від центру, про здавання через інтернет порожніх кімнат у їхніх квартирах.

"Тепер Алессіо успішно здає кімнати туристам і ділить виторг із родичами 50 на 50", — розповідає Аффеніта.

За умови грамотного управління туристичний бізнес здатний забезпечити містам потужний економічний стимул, погоджується Беккер. Доходи від нього можуть допомогти в розвитку культури, збереженні пам'яток мистецтва та розвитку транспортної інфраструктури.

Хоча без належного менеджменту надтуризм призводить до сумних наслідків. "Місто починає обслуговувати приїжджих, а не власних жителів, і незабаром на зміну клінікам, бакалійним магазинчикам та іншому місцевому бізнесу приходять сувенірні крамнички і мережі туристичних закладів громадського харчування", — констатує Беккер.

Схожу картину спостерігає у своєму місті Сільвіна Русінек, 53-річна фотографиня, яка 15 років тому переїхала з Буенос-Айреса в Барселону. У 2018-му тут побували 32 млн туристів, що в 20 разів перевищило населення міста.

За словами Русінек, цілі райони Барселони, серед яких Готичний квартал, околиці храму Саграда Фамілія і парку Гуель, стали непридатними для життя.

"Там простіше знайти туристичні сувеніри, ніж молоко; є безліч кафе, але майже немає шкіл, а цілодобовий шум не дає спокійно спати", — нарікає співрозмовниця НВ.

Її підтримує Марк Хав'єр-Кохан, фотограф-фрілансер із Барселони, який шість років тому випустив фото-книгу Tourist Walk, викриваючи негативні сторони масового туризму в рідному місті.

"Відтоді ситуація змінилася у гірший бік, — зізнається він. — Непомірне зростання цін на житло і подорожчання основних товарів зробили Барселону занадто дорогою для її власних мешканців".

За останні два роки містяни кілька разів виходили на акції протесту під гаслами Туризм вбиває місто і Барселона не продається, звинувачуючи численних гостей у завданні шкоди природі і роздуванні цін на житло. Водночас обраний у 2015-му мер Барселони Ада Колау стала першим у Європі мером, яка провела кампанію проти туризму, додає Беккер.

У 2016 році адміністрація Колау оштрафувала популярні онлайн-платформи короткострокової оренди житла Airbnb і HomeAway на 600 тис. євро кожну за розміщення оголошень про оренду квартир без ліцензії.

З нелегальним ринком житла бореться і Париж. За правилами, будь-яку квартиру тут можна здавати в оренду не більше ніж 120 днів на рік, розповідає Юлія Шукан, викладачка паризького університету Західний Париж — Нантер-ля-Дефанс, яка майже 20 років живе у французькій столиці. У лютому 2019-го мерія міста подала до суду на платформу Airbnb, на сайті якої пропонують квартири без реєстраційного номера, що ускладнює їх перевірки.

"Так влада намагається захистити парижан і їхні житлові права — аби квартири в місті не перетворилися просто на актив, який щодобово здають в оренду", — підтримує ініціативу Шукан.

Туристичну індустрію вкрай складно регулювати, визнають експерти. І винне в цьому потужне лобі впливових гравців ринку: готелів, круїзних компаній, ритейлерів і продавців товарів розкоші. Наприклад, такі компанії, як Airbnb, створюють безліч проблем для міст і водночас чинять опір спробам поставити їхній бізнес у рамки.

ПРИВІТ З АМСТЕРДАМУ: За словами туриста Віталія Василенка, найвелелюдніші місця у голландській столиці — це кафе, музеї і квартал червоних ліхтарів

В Амстердамі Василенко не раз прогулювався кварталом червоних ліхтарів. Із дев'ятої до 11 вечора подивитися на легалізованих жриць кохання туди сходяться тисячі людей, описує киянин. "Роззяви і групи туристів перекривають проходи, а між ними ще й примудряються їздити велосипедисти і мопедисти", — розповідає він.

Такий натовп серйозно непокоїть міську адміністрацію, яка з 2020 року вирішила заборонити тури у кварталі червоних ліхтарів, а для екскурсій в історичному центрі ввести обмеження розміру групи — не більше 15 осіб.

Влада Амстердаму задумалася про те, скільки туристів може приймати їхнє місто, зазначає Беккер. У своїй стратегії до 2030 року вони зосередилися не на залученні нових туристів, а на управлінні збільшеним навантаженням на інфраструктуру. До того ж у місті підвищили туристичний збір, відмовилися від проведення певних велосипедних турів центральними кварталами, заборонили відкривати нові туристичні магазини і здавати житло в оренду через платформу Airbnb у найбільш перевантажених районах.

Свою стратегію порятунку міста від численних гостей підготували і в італійській столиці. Влада Риму зосередилася на боротьбі з несхвалюваною поведінкою туристів: заборонили купатися у фонтанах, випивати у громадських місцях, брати участь у паб-кроулах — організованих турах до барів, і вішати замочки кохання на мостах. За порушення правил встановлено штрафи, а поліції дозволено на дві доби видворяти порушників спокою з центральних кварталів міста. Поза законом опинилися також перекупники квитків і аніматори в костюмах центуріонів, які за гроші фотографуються із туристами.

Втім, Сапогова розповідає, що на початку червня бачила біля Колізею і спекулянтів, і аніматорів у костюмах гладіаторів. Останні не мали відбою від клієнтів, а поліція не звертала на них уваги.

З а останні десятиліття у географії світового турпотоку відбулося зрушення із півночі на південь й із заходу на схід, діляться своїми спостереженнями фахівці WTTC. Так, зростання середнього класу в Азії, особливо в Китаї та Індії, зумовило збвільшення туристичної активності в цьому регіоні, і тепер ціла низка азійських міст може зіткнутися із проблемою надтуризму.

Серед таких міст індійський Делі, малайзійський Куала-Лумпур, філіппінська Маніла, індонезійська Джакарта і тайський Бангкок. У зоні ризику мегаполіси й інших країн, що розвиваються: турецький Стамбул, південноафриканський Кейптаун і мексиканське Мехіко.

Таким містам простіше запобігти проблемі за рахунок розумного менеджменту і планування, ніж боротися з її наслідками, підкреслюють дослідники міжнародної консалтингової компанії McKinsey, які ще в 2017 році разом із колегами з WTTC опублікували звіт під назвою Як впоратися з успіхом: управління скупченнями людей у туристичних місцях.

"Туріндустрія, як і будь-який інший бізнес, потребує регулювання", — зазначає Беккер.

Для цього Всесвітня туристична організація ООН (UNWTO) пропонує стимулювати гостей, крім основних визначних пам'яток, відвідувати й інші локації, урізноманітнити туристичні активності, розмивати сезонність і завзято працювати із запитами місцевого населення.

"Добре справляються із надтуризмом ті міста, які слухають своїх громадян, визначають безпечну для міста кількість туристів, а потім планують, як прийняти їх за допомогою наявної інфраструктури", — виводить рецепт успіху Беккер.

РИМСЬКІ КАНІКУЛИ: Киянка Світлана Сапогова зізнається, що їй сподобалося гуляти італійською столицею, навіть незважаючи на натовп біля головних визначних пам'яток