Музика з Кирилом Карабицем

Український диригент зі світовим ім'ям називає класичні музичні твори, які рекомендує слухати кожному

1

Борис Лятошинський,

Симфонія № 3

Це знаковий твір і своєрідний еталон української симфонічної музики. Ба більше, ця симфонія Лятошинського має підзаголовок Мир переможе війну. Безумовно, тоді це було написано з іншої підстави, але ця символіка дуже перегукується із сьогоденням.

2

Сергій Прокоф'єв,

Симфонія № 5

Імя Прокоф'єва — особливе. Він народився на Донбасі і провів там свою юність, тому завжди вважав себе й українським композитором. Ця симфонія також має післявоєнний акцент і, я думаю, доповнює твір Лятошинського, але у Прокоф'єва вона оптимістичніша. До того ж симфонія дуже особистісна, у ній композитор переживає, водночас фінал дуже позитивний. Це класика світової музики.

3

Петро Чайковський,

Симфонія № 2

Ця симфонія має підзаголовок Малоросійська. Знаковий і деякою мірою недооцінений твір Чайковського, в якому композитор використовує українські народні теми. І хоча Чайковський — загальновизнаний російський композитор, я завжди підкреслюю, що він і український композитор. А його Симфонія № 2 тільки доводить це. Чудовий твір, який можна слухати в різних життєвих ситуаціях.

4

Вольфганг Амадей Моцарт,

Симфонії №39, 40 і 41

Цей цикл творів — останні симфонії Моцарта. Оскільки всі три симфонії він написав всього за три місяці у складний для себе у фінансовому сенсі період, музикознавці досі сперечаються, писав він їх одним твором або ж трьома різними. Не думаю, що Моцарт писав їх під замовлення. Найімовірніше, це був спосіб самовираження і подарунок нащадкам, оскільки ці твори — еталон класичної симфонії, що завершує епоху класицизму.

5

Максим Березовський,

Симфонія до мажор

Твори українського композитора Березовського належать до епохи пізнього бароко і початку класицизму. Але нещодавно мені пощастило дізнатися про його симфонію — це яскравий приклад українського раннього класицизму. До того ж тривалий час твір вважали втраченим, але його партитура дивом збереглася в архіві Ватикану.

CV

Кирило Карабиць

Закінчив Національну музичну академію України ім. Петра Чайковського і Віденський університет музики й виконавського мистецтва. Працював із найбільшими європейськими й американськими оркестрами, а також оркестрами Японії й Австралії. З 2009-го — головний диригент Борнмутського симфонічного оркестру (Велика Британія), через чотири роки став артдиректором польського молодіжного оркестру I, Culture Orchestra. З 2016-го — музичний директор і шефдиригент Німецького національного театру та Державної капели Веймара. Лауреат низки престижних міжнародних музичних премій.