Мовний кураж

Офісні працівники заговорили новою модною мовою, використовуючи велику кількість неологізмів англійського походження. Так вони демонструють професіоналізм, освіченість і приналежність до світу великих міжнародних корпорацій

Ірина Крикуненко

"Я використовую такі слова, як бенчмарк, ачівка, спіч, форвардінг інформейшн і конф кол, щоправда, їх розуміють не всі, — зізнається НВ директорка з корпоративних комунікацій Нової пошти Яна Нестерчук. — Хоча мені здається, що таймлайн, таймплан, скоуп оф ворк, адженда, q&a, реліз, промо, воркфлоу, інсайт або аттач стали вже звичними".

Нестерчук прийшла в українську компанію з міжнародної та своєю діловою лексикою зобов'язана колишнім англомовним колегам. Тепер услід за нею трендові словечка використовує вже й нова команда. "У них навіть жарт є: мовляв, коли я говорю — потрібно відкривати словничок", — усміхається Нестерчук.

Той факт, що український корпоративний світ переходить на новий офісний сленг, констатують представники найрізноманітніших сфер — одні з надією, інші з роздратуванням. Уся річ у глобалізації економіки, що спричинена месенджерами свободи комунікації, а також бізнес-тренінгами та спеціалізованою літературую. "Дедлайни" й "таймінги" всерйоз і надовго увійшли в ділове листування українських компаній, витіснивши старозавітні "крайні терміни" й "розклад".

Така манера висловлювань характерна суто для корпоративного світу, відзначають HR-фахівці. "Іноземні компанії привносять це разом зі своєю корпоративною культурою", — каже експертка порталу robota.ua Тетяна Пашкіна. І найчастіше цим грішать рекламні, маркетингові й IT-компанії. Але є люди, які хочуть, аби їх зараховували до великих корпорацій або креативних індустрій, і саме тому вживають такі словечка, продовжує Пашкіна. "Це щоб додати собі значимості", — усміхається вона.

Лінгвісти ж прогнозують, що така мова незабаром міцно вкорениться серед офісних працівників, витіснивши звичні мовні звороти. Ба більше, слова-прибульці вже практично сформували окрему мову, зрозумілу тільки білим комірцям. "Люди хочуть нового, влучного і тонкого", — зазначає Вікторія Коломійцева, доцентка кафедри української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка.

"А ппрувити", "бекапити" й "факапити" — смішні тим, хто не в темі, словечка прийшли у світ бізнесу зі сфери IT. Прийнято вважати, що саме з працівників сфери нових технологій почалася експансія зарубіжного сленгу в українських офісах. Адже програмісти і девелопери часто працюють над продуктом у змішаних робочих командах, і тому англомовний технічний сленг увійшов у їхній щоденний побут давно.

"Припустімо, це відбувається, коли програміст спілкується із замовниками англійською, а потім розповідає про завдання тестувальнику", — пояснює технологію лексичних запозичень Пашкіна. Так із легкої руки IT-компаній "помилка" стала "багом", її "виправлення" — "фіксом", а "можливість нового продукту" — "фічею".

Люди хочуть нового, влучного і тонкого
Вікторія Коломійцева,
доцентка кафедри української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка

"На співбесіді з кандидатом говорять айтішною мовою, — ділиться секретами професії Костянтин Кладько, програміст із 15-річним стажем. — Якщо він не зрозуміє, про що йдеться, то можна завершувати інтерв'ю". Зараз Кладько працює в Нью-Йорку, і там, за його словами, навіть звичайний офісний планктон намагається наслідувати айтішників, додаючи їхні сленгові слова у свою мову.

Тим часом український корпоративний світ часом консервативно сприймає елементи лінгвістичної революції. Наприклад, Катерина Корченко, керівниця відділу зовнішніх і внутрішніх комунікацій агрокомпанії Миронівський хлібопродукт (МХП), розповідає, як нещодавно власник одного технологічного бізнесу ледь не втратив контракт з її компанією, і все через те, що перестарався під час презентації з "пітчами" та "аттачами".

"Рішення було й так для нашого розуміння досить складним, — згадує Корченко. — Нам довелося попросити менеджера приїхати й пояснити все ще раз". Хоч ця історія і закінчилася угодою, Корченко досі вважає власника звичайним позером. Сама вона консервативна в діловому спілкуванні і рідко використовує запозичені слова. "Хіба що пишу "ок" для швидкого затвердження матеріалів", — зізнається Корченко.

ОСОБЛИВІ СЛОВА: Програміст Костянтин Кладько розповідає, що в його сфері на співбесіді перевіряють компетентність кандидата на вакансію, розмовляючи з ним на професійному слензі

Трапляється, що запозичені слова бувають просто незамінні, впевнені її опоненти. Насамперед, коли йдеться про нові креативні індустрії, оскільки відповідників деяким термінам у російській і українській мовах немає.

На підтвердження Нестерчук із Нової пошти наводить як приклад процес підготовки заходу, де, як не крути, а без "адженди" не обійтися. "Програма" — це не завжди те ж саме, в "адженді" прописано все: промова, тези, презентація", — розводить руками вона, зізнаючись, що погано уявляє ділові переговори без "спічу", "локації" та "велкам кави".

Те саме стосується і "таймлайну" — переліку проектів і часу їх запуску. "Як інакше це назвати? Графік? Але це не зовсім графік", — нарікає Нестерчук. А ось "бекап" і "кейс" — це ті випадки, коли слова-прибульці виявляються коротшим і ємким варіантом.

М акаронізми — так лінгвісти назвали слова-гібриди, які часто вживають у рідній мові. "Кожному хочеться бути модним і особливим, — розмірковує Коломійцева. — А молодь хоче свободи й мовного куражу".

Хоча трапляється, що за рясним використанням іноземних слів ховається непрофесіоналізм: за допомогою незрозумілих слів англомовного походження легко ввести співрозмовника в оману.

А рекрутери називають макаронізми спробою наголосити свою приналежність до певної сфери: мовляв, я в темі й на стільки ж компетентний.

"Досить часто таку лексику використовують хлопці, які приходять із креативних агентств. У них це вважається хорошим тоном, напевно", — припускає Ольга Калиновська, керівниця департаменту маркетингу й комунікацій ПроКредит Банку.

Ще одна причина появи гібридної офісної мови — обмежена кількість сучасних бізнес-книг, перекладених українською або російською мовами. "Люди беруть термін, яким вони вже навчилися користуватися, у того ж Іцхака Адізеса або Саймона Сінеко [бізнес-тренери, автори книг] і, додаючи дієслово з закінченням "ять", вживають", — пояснює Пашкіна.

Сьогодні офісний сленг дійсно часто й рясно використовують спікери на бізнес-тренінгах, семінарах і форумах. Експерти впевнені: таким чином значна сума за квиток може здатися виправданішою.

"Діджиталізація" — слово, що продає, і бізнес цим користується", — розводить руками Корченко. До того ж зараз у тренді англомовна бізнес-освіта, а тому випускники МВА й інших програм постачають нові терміни, а на них рівняються колеги.

Велику кількість нових слів, що з'явилися останнім часом, лінгвісти вважають духом часу й процесом закономірним. "Українська мова легко перетворює слова й будує нові. Так було задовго до цієї моди", — заспокоює Коломійцева та згадує, як класик української літератури Іван Франко наприкінці XIX століття вживав такі слова, як градюант (випускник, від англійського — graduate), і тоді це звучало новаторськи.

"Якщо у мови є потужний потенціал, він дасть своє оформлення запозиченому слову, й воно зазвучить коректно", — каже експертка.

І це відбувається досить швидко: так, новомодне в 1960-х слівце "ТБ" відтоді давно втратило свій статус неологізму. На думку Коломійцевої, те ж саме незабаром може статися з "таймінгами" та "дедлайнами", або ж їх витіснять звичніші для нашого вуха відповідники.

Останній варіант цілком влаштує Корченко. "Мені не хочеться забувати рідну мову, й щоб моя мова рясніла запозиченими словами", — зізнається вона.

Трендові словечка офісні працівники, як правило, запозичують із англійської мови. НВ склав топ-20 запозичених слів, які найчастіше вживаються

СВОЯ МОВА: Багато і часто офісним сленгом користуються працівники креативних рекламних агентств, робить висновок із власної практики Ольга Калиновська з ПроКредит Банку

1. Бенчмарк — приклад, зразок, зразок для порівняння.

2. Бекапити — створювати резервну копію (у айтішників) або перестраховуватися (у ширшому сенсі).

3. Букувати/букити — бронювати, заздалегідь замовляти, резервувати.

4. Воркфлоу — послідовність дій, поставлена перед виконавцем для виконання завдання.

5. Дедлайн — крайній термін здачі чого-небудь (проекту, документів).

6. Заапрувити таск — затвердити завдання.

7. Конф кол — дистанційна нарада з колегами, організована за допомогою конференц-зв'язку.

8. Окнути адженду — затвердити порядок денний/заходи.

9. Пітч — коротка і концентрована презентація перед потенційними інвесторами.

10. За дефолтом — за замовчуванням вбудовані параметри.

11. Фіксити таргетинг — виправити налаштування демонстрації цільової реклами.

12. Приаттачити — прикріпити файл до електронного листа, додати щось до презентації.

13. Пушити ідею — агресивно просувати свою пропозицію.

14. Пул завдань — сукупність завдань, які повинні бути виконані одночасно.

15. Рерайтити офер — внести правки до комерційної пропозиції.

16. Репортити кастомеру — відзвітувати перед клієнтом.

17. Скоуп оф ворк — обсяг роботи, прописаний в угоді.

18. Таймлайн — тимчасова шкала, яка візуалізує послідовність запуску проектів.

19. Фітбек стосовно таймінгу — зворотний зв'язок щодо внесення правок до розкладу.

20. Фіча — перевага чи додаткова риса чого-небудь.