Королівство жорстокості

У казково багатій і впливовій Саудівській Аравії як покарання відсікають кінцівки, забивають камінням і рубають голови. Тут заборонені політичні партії, відсутні незалежні суди, а про права людини знають лише з чуток

Анна Павленко

Після розлучення мешканка Саудівської Аравії Самар Бадаві разом із дев'ятирічним сином переїхала до батька, але замість допомоги отримала від батька побої та заборону на повторний шлюб.

Тоді 32-річна мусульманка спробувала домогтися права на заміжжя через суд, однак свій позов подав і глава сімейства. Унаслідок його дочка кілька місяців провела за ґратами за звинуваченням у непослуху.

Те, що трапилося із Бадаві, підштовхнуло її до боротьби за права жінок у консервативному королівстві. Однак за свою активну позицію вона отримала новий тюремний термін: у серпні 2018 року Бадаві разом з іншими активістами було взято під варту. Тоді канадський МЗС засудив дії саудівської влади, між країнами вибухнув дипломатичний скандал, а вслід йому у світі розгорівся ще резонансніший конфлікт за участю Саудівської Аравії.

2 жовтня у саудівському генконсульстві у Стамбулі було вбито журналіста Джамаля Хашукджі, автора американського видання The Washington Post і затятого критика наслідного принца. Як розповіли пресі турецькі чиновники, тіло вбитого журналіста розчленували і кинули в колодязь у саду резиденції саудівського генконсула. Жорстоке вбивство сколихнуло світ.

"Деталі вбивства цього відомого саудівського дисидента в чужій країні були настільки жахливими, що привернули увагу та розголос, яких не отримували попередні серйозні факти порушення прав людини в Саудівській Аравії", — констатує Родні Діксон, юридичний радник британської королеви і міжнародний адвокат із прав людини.

На думку експерта, головною причиною замовчування попередніх випадків була економічна міць королівства. Ця 32-мільйонна монархія володіє п'ятою частиною всіх доведених світових запасів нафти і відіграє провідну роль в Організації країн — експортерів нафти (ОПЕК), регулюючи світові ціни на чорне золото. До того ж Саудівська Аравія виступає стратегічним союзником Сполучених Штатів і найбільшим покупцем американської зброї: за даними Держдепартаменту, обсяг поточних військових контрактів між країнами становить $100 млрд.

"Дуже довго цю країну можна було критикувати лише вкрай обережно, закриваючи очі, на те, що там відбувається", — підтверджує Ілля Куса, експерт із міжнародної політики українського аналітичного центру Інститут майбутнього.

Проте американська організація Freedom House у своєму рейтинзі політичних і громадянських свобод закріпила за Саудівською Аравією п'яте місце з кінця, поставивши її одразу за Північною Кореєю. Фахівці Human Rights Watch регулярно повідомляють про арешти активістів, обмеження прав жінок, представників релігійних меншин і трудових мігрантів у королівстві.

А в Amnesty International Саудівську Аравію називають одним із найбільш "плідних катів на планеті". Узаконеної тут страти публічно і з особливою жорстокістю зазнають сотні засуджених на рік. За кількістю страт її випереджають лише Китай та Іран.

"Цим практикам, а також придушенню опозиції, арештам і залякуванню активістів необхідно покласти край", — підкреслює Діксон, одночасно визнаючи, що така зміна порядків стане серйозним викликом для близькосхідної монархії.

"Це була мрія, ніхто не вірив, що вона здійсниться", — ділиться із журналістами юна мешканка Саудівської Аравії Хала Альжіндан, сидячи за кермом власного автомобіля.

Наприкінці червня, у перший день зняття заборони на кермування для саудівських жінок, невелика група мусульманок, які отримали водійські права, вперше виїхала на дороги столиці Ер-Ріяда і другого найбільшого міста країни Джедди. З радісними усмішками вони знімали одна одну на камери смартфонів і давали коментарі пресі.

Надати жінкам право керувати автомобілем разом із низкою інших прав і свобод — одна з ініціатив 33-річного наслідного принца Мухаммеда бін Салмана, якого світова преса прозвала MBS (МБС). Ще в 2016 році він голосно заявив про свій намір реформувати країну. Однак із початком реалізації його амбітної програми реформ Saudi Vision 2030 нові репресії в королівстві викликали сумніви у щирості обіцяного принцом курсу на лібералізацію.

Так, у травні 2018-го, всього за кілька тижнів до того, як саудівські жінки сіли за кермо, в королівстві затримали десятьох активістів, які виступали за права мусульманок, і висунули їм звинувачення у підозрілих контактах з іноземними організаціями. На думку експертів, арешти вказують на бажання кронпринца зберегти за собою статус одноосібного автора будь-яких нововведень і послаблень.

Репресії проти активістів залишаються нормою для королівства. Хоча Саудівська Аравія ратифікувала Арабську хартію прав людини, яка гарантує право на свободу переконань і їх вираження, критика влади і консервативних законів країни тут — підсудна справа. До того ж висунуті на адресу активістів звинувачення нерідко формулюються як "порушення лояльності до правителя".

Наприклад, політичного активіста і блогера Раїфа Бадаві, молодшого брата заарештованої в серпні Самар, у 2012 році засудили до десяти років ув'язнення і 1 тис. ударів батогом. І все через те, що 28-річний Бадаві створив сайт, який критикував релігійних лідерів королівства.

Саудівська Аравія — це диктатура королівської сім'ї, якій підконтрольні всі силові структури держави, де заборонені політичні партії і немає незалежних судів, розповідає про близькосхідну монархію Куса.

"З огляду на історію становлення цієї держави, такі порядки є частиною її політичної культури, — зазначає експерт. — А такі практики, як публічна страта, утверджують легітимність королівської сім'ї через її монополію на насильство".

За даними американських правозахисників із Human Rights Watch, тільки в першій половині 2018 року в Саудівській Аравії страчено 48 осіб, до того ж половину з них позбавлено ​​життя за ненасильницькі злочини. Всього за останні 30 років у країні приведено у виконання понад 2 тис. смертних вироків, підраховують в Amnesty International.

Дуже довго цю країну можна було критикувати лише вкрай обережно
Ілля Куса,
експерт із міжнародної політики
Українського інституту майбутнього До вищої міри тут можуть засудити не тільки за вбивство чи зґвалтування, а й за чаклунство або участь у протестах. Вироком нерідко передують зізнання із тортурами, а самі страти проходять публічно, і основним методом їх виконання є відсікання голови, після чого тіла злочинців можуть віддати на розп'яття. За крадіжку в королівстві відсікають кінцівки, а за подружню зраду забивають камінням.

Так, у 2015 році 45-річну заміжню уродженку Шрі-Ланки, яка працювала покоївкою в Ер-Ріяді, засудили до забиття камінням, а її нежонатого партнера і земляка — до сотні ударів батогом. Жорстокі покарання саудівська влада пояснює нормами шаріату, які беруть свій початок у традиціях ісламу та Корані.

"У Саудівській Аравії занадто радикально трактують норми ісламу, зокрема щодо жінок і меншин", — констатує Куса.

Представники шиїтської меншини, яка становить тут близько 10% населення і проживає переважно в багатій нафтою східній частині країни, нарікають на заборону проведення релігійних обрядів, обмеження доступу до державних сервісів та освіти. Тоді як жінки в королівстві, як і раніше, можуть працювати, відвідувати лікаря і навіть звільнятися із в'язниці тільки з дозволу родича-чоловіка.

"Сьогодні закони шаріату стають ліберальнішими, але для людини з демократичної країни Саудівська Аравія, як і раніше, є ненайкраще місцем для життя", — визнає 25-річний Фархан Мухаммед, який кілька років тому переїхав до Саудівської Аравії з Індії працювати проектним адміністратором.

Такі, як він, трудові мігранти становлять п'яту частину населення Саудівської Аравії, і останніми роками їм живеться дедалі важче. Наприклад, зарплати підданих королівства і приїжджих працівників традиційно відрізняються: якщо перші, за даними Національного агентства статистики (GaStat), отримують у середньому $2,7 тис. на місяць, то іноземці — близько $1 тис.

"Для іммігрантів тут немає рівності", — зітхає Мухаммед.

До того ж протекціонізм у працевлаштуванні не найгірше, з чим стикаються іноземці в Саудівській Аравії. За даними Держдепартаменту США, протягом 2017 року сотні домашніх працівників — найчастіше жінки — просили притулку в посольствах своїх держав, рятуючись від насильства і сексуальних домагань роботодавців.

Щороку королівство депортує тисячі приїжджих до країн, де їм загрожує небезпека, зокрема в Ємен і Сомалі. Перед депортацією деяких утримують у тимчасових ізоляторах, де, за даними правозахисників, їх бідно годують і б'ють. Ємен, до слова, за активної участі МБС у 2015 році перетворився на майданчик протистояння Саудівської Аравії та Ірану, внаслідок чого тут загинуло понад 10 тис. осіб, і почався голод, який, за прогнозами ООН, може стати наймасовішим за останні десятиліття.

З огляду на свою здатність впливати на ціну чорного золота і зміцнення союзу зі США економічна міць Саудівської Аравії довго опиралася міжнародному тиску за порушення прав людини. Однак, на думку деяких експертів, після гучного скандалу з убивством Хашукджі розташування сил на міжнародній арені, так і всередині самого королівства, може змінитися.

"Позиція Саудівської Аравії ослабла, тоді як її регіональні суперники Туреччина та Іран опинилися у вигідному становищі", — аналізує ситуацію, що склалася, Екарт Воертц, старший науковий співробітник барселонського Центру міжнародної політики, дослідник політекономії близькосхідних країн.

На думку Куси, подія може допомогти Туреччині поліпшити відносини зі США. Тим часом у самій Саудівській Аравії позиції наслідного принца слабшають. На обговорення винесено перспективу з'їзду аравійських племен і шейхів, де поставлять питання про збереження за МБС статусу наслідного принца, розповідає експерт.

"Зараз королівство зіткнулося із найбільшою за останні півстоліття кризою навколо питання успадкування, ахіллесовою п'ятою будь-якої абсолютної монархії", — вважає Брюс Рідель, старший науковий співробітник Центру політики Близького Сходу в Інституті Брукінгса.