Казка для дорослих

Фільм про золотий вік Голлівуду авторства самого Квентіна Тарантіно з акторським складом найвищої проби і бюджетом у $100 млн викликав фурор на Каннському фестивалі й тепер претендує на Оскар

Валерій Мирний

І сторія, яка відбувається у Лос-Анджелесі в 1969 році, на піку розквіту культури гіпі в Голлівуді" — так знаменитий режисер Квентін Тарантіно описує сюжет своєї нової, дев'ятої за ліком стрічки під назвою Одного разу в Голлівуді. Опис дає чітку прив'язку до місця і часу. Саме там і тоді так звана секта Сім'я Чарльза Менсона здійснила резонансне масове вбивство, розправившись з актрисою Шерон Тейт — дружиною режисера Романа Поланскі, що перебувала на дев'ятому місяці вагітності. Разом із нею в її будинку на околицях Бенедикт-каньйону в Лос-Анджелесі було вбито троє її гостей і садівника.

На думку багатьох істориків, та подія в самому серці богемного Голлівуду завершила епоху гіпі у США. Тепер вбивство, що перевернуло Америку, стало однією з сюжетних ліній стрічки Одного разу в Голлівуді.

А 21 травня її, з титрами, які рясніють акторськими іменами з так званого голлівудського списку А, показали в конкурсній програмі 72-го Каннського кінофестивалю, і вона стала однією з головних претендентів на престижну Золоту пальмову гілку.

От як описав стрічку Тьєррі Фремо, директор Канського кінофестивалю, який вже бачив її: "Любовний лист Голлівуду з його [Тарантіно] дитинства, рок-тур у 1969-му й ода кінематографу загалом".

Відбірники Канн чекали до останнього, і режисер, закінчивши у стислі терміни монтаж, все ж встиг застрибнути в останній вагон потяга і потрапити на кіноогляд. Тепер стрічку вже називають однією з найочікуваніших прем'єр не просто цього літа, а всього року з потенційними номінаціями на Оскар. Передбачається, що її українська прем'єра відбудеться на початку серпня.

Т ворці фільму тримали інтригу до останнього, лише натякаючи щодо сюжету стрічки і зберігаючи фабулу в секреті. А перед канською прем'єрою Тарантіно звернувся до публіки, попросивши не розкривати іншим зміст фільму. Втім, фестивальна публіка слово не стримала.

Актор телебачення на ім'я Рік Далтон і його двійник-каскадер на ім'я Кліфф Бут живуть і працюють у Лос-Анджелесі 1969 року. Обидва намагаються досягти слави й успіху. Як подає Одного разу в Голлівуді студія, "фільм переплітає кілька сюжетних ліній у пам'ять про останні моменти золотого століття Голлівуду".

Далтон і Бут — сусіди актриси Шерон Тейт, яка стала жертвою учасників секти Менсона.

Далтона Тарантіно зображає як людину, сповнену внутрішнього сум'яття і жалості до себе. Крім того, у своїх нещастях Далтон, якого грає Леонардо Ді Капріо, звинувачує всіх, крім себе.

Що стосується Бута, то це незламний герой Другої світової війни і, за словами режисера, один із найбільш смертельно небезпечних людей із нині живих. З огляду на те, що цього персонажа грає Бред Пітт, критики вже проводять деякі паралелі з його ж героєм з іншого фільму режисера — лейтенантом Альдо Рейном із Безславних виродків.

До слова, як повідомило видання Variety, Ді Капріо і Пітт, які не дуже ладнають одне з одним і вважаються конкурентами, отримають за роботу над фільмом однаковий гонорар — по $10 млн кожен.

Чи треба казати, що імена режисера і виконавців головних ролей стали найсильнішим магнітом, який притягує на знімальний майданчик всіх можливих кінознаменитостей.

"Нічого офіційного... але я вб'ю за можливість попрацювати з ним [Тарантіно]" — так прокоментувала чутки про свою потенційну участь у фільмі актриса Марго Роббі.

Запаморочення фанатів Тарантіно від кількості зірок на метр плівки посилилося ще більше, коли про бажання знятися у режисера повідомив Аль Пачіно.

Зрештою Тарантіно показав світові фінальний список учасників фільму, від якого і правда голова може піти обертом. До нього крім Пітта і Ді Капріо увійшли Марго Роббі, Аль Пачіно, Дакота Феннінг, Деміен Льюїс, Люк Перрі, Тім Рот, Тімоті Оліфант та Еміль Гірш.

П роект фільму почав набувати своїх обрисів ще в 2017-му, до резонансної справи Гарві Вайнштейна, звинуваченого низкою актрис у сексуальних домаганнях, а потім світ охопив #metoo — рух жіночих одкровень про насильство. Річ у тому, що компанія братів Вайнштейн мала традиційно займатися дистрибуцією нового фільму Тарантіно, адже саме вони просували режисера від самого початку його кар'єри.

Але то була інша епоха. Разом із ганебними викриттями продюсера закінчилася його історія в кінобізнесі та його ж ділові відносини з Тарантіно. Режисер відрікся від свого багаторічного бізнес-партнера, сказавши про його поведінку наступне: "Я знав достатньо, щоб зробити більше, ніж я зробив". І додав: "Якби я зробив те, що мав зробити тоді, мені б не довелося працювати з ним".

Фільм, що позбувся тихої гавані на ранній стадії свого виробництва вирушив у вільне плавання просторами голлівудського кіноморя. За право на його виробництво билися основні гравці ринку: Warner Bros., Universal Pictures, Paramount Pictures, Lionsgate, Annapurna Pictures. Перемога ж дісталася Sony Pictures.

Студія пішла на великі поступки і підписала контракт, який повністю задовольняє умови режисера, сценариста і співпродюсера фільму Тарантіно. А саме: надала виробничий бюджет у $95 млн, право на фінальний монтаж, безпрецедентний креативний контроль і 25% валютних надходжень від першого дня прокату. Все це, на думку експертів, свідчить про велику віру керівництва Sony в проект і серйозний статус режисера в індустрії.

Б агато акторів, задіяних у фільмі, народилися набагато пізніше описаних у ньому подій. Самому ж режисерові у 1969 році було шість років. Вік досить осмислений, щоб запам'ятати той резонанс, який викликало в країні масове вбивство в будинку відомої актриси. Поєднавши дитячі враження із життєвим і кінематографічним досвідом, Тарантіно вирішив повернутися до міської естетики своїх ранніх стрічок.

Нічого офіційного... але я вб'ю за можливість попрацювати з Тарантіно
Марго Роббі,
актриса

Вперше з серйозними намірами на Каннський кінофестиваль Тарантіно потрапив у 1994 році разом із Кримінальним чтивом. За нього режисер отримав Золоту пальмову гілку, Оскар і любов глядачів. А на думку істориків кіно, фільм став переломним моментом у світі західного кінематографа, що відокремлює старе кіно від нового.

Відтоді минуло 25 років. І тепер відбірники Канн і його директор Фремо зробили все, щоб нова стрічка Тарантіно потрапила до основного конкурсу фестивалю.

"Ми боялися, що фільм не буде готовий, оскільки його прем'єра була призначена на липень, — заявив Фремо напередодні каннської прем'єри, — але Квентін Тарантіно, який не залишав монтажну кімнату чотири місяці, — справжня, віддана, пунктуальна дитина Канн".

Тарантіно поспішав не дарма: після фінальної сцени каннська публіка аплодувала йому цілих шість хвилин.