Теплий ламповий автомобіль

Великий преміальний автомобіль для справжніх чоловіків. Чистий "олдскул", ніяких турбін і варіаторів, старий добрий "атмосферник", класичний "автомат". Повний привід і пафосно брутальна зовнішність. Такий Infiniti Q70 - один з найбільш самобутніх седанів сучасності

Олексій Бондарєв

Для того, щоб дізнатися ну буквально все про Infiniti Q70, мені знадобилася допомога сина і дружини. Перший раптово і радикально поранився якраз у момент, коли я відправився на зустріч в центрі міста. А друга зробила все, щоб її емоційний дзвінок змусив мене в панічному жаху кинути все, сісти в машину, увімкнути спортивний режим... і домчати від Бессарабки до Петровського кварталу, що за Великою Окружною... за 20 хвилин.

За 20 хвилин, Карл! У Києві! У 8 вечора в будній день!

Я мчав по Борщагівській уздовж лінії швидкісного трамвая зі швидкістю... ммм, краще просто скажу, що їхав дуже швидко. Не тільки тому, що цю статтю можуть прочитати працівники відповідних органів, але й тому, що не всі відразу повірять в такі швидкості на цій дорозі в такий час.

А вони можливі.

У бойових умовах Infiniti Q70 виявився брутальним звіром, який здатний розчищати лівий ряд одним тільки риком свого 3,7-літрового двигуна. А відмінна керованість, шикарна підвіска і повний привід дозволяють вести цього "бегемотика" в стилі завзятого спортивного хетчбека.

Загалом, саме час сказати, що це чи не найкраще авто у своєму класі. Але подивимося, чи є у Infiniti Q70 недоліки?

Великий преміальний седан. Довжиною майже 5 м і з колісною базою 2,9 м. Кліренс 145 мм. Об'єм багажника - 500 л. Бензиновий 6-циліндровий "атмосферник" об'ємом 3,7 л та потужністю 333 к. с. (363 Нм). Він працює у парі із 7-ступінчастим "автоматом". Є повний привід, що підключається. У звичайних умовах Q70 - задньопривідне авто. "Передок" підключається за необхідності.

Уся ця пишність розганяється до 100 км/год за 6,3 сек. Витрата заявлена на рівні 15 л на "сотню" для міста і 8 л для траси.

Ціни на Infiniti Q70 стартують від 1 млн. грн. У нас побувала комплектація Hi-tech, вартістю 1,4 млн. грн

1Перше, що вражає - тиша. І справа зовсім не в шумоізоляції - вона в Infiniti Q70 якраз типово японська, тобто її майже немає. Справа в тому, що мотор любить обороти. На малих і навіть середніх - якраз на тих, що найчастіше потрібні при штовханні у міських заторах, двигун злегка бурчить.

Прокидається він після 4000 об/хв, а до 5000 об/хв і видає нарешті максимальні 363 Нм крутного моменту. І супроводжує їх соковитим ревом, який пестить слух водія і розполохує попутні транспортні засоби, а заодно і птахів, які пролітають повз.

Тяга божевільна і великий та важкий седан несеться вперед з легкістю паперового кораблика, запущеного на спокійній воді. 6 "із хвостиком" секунд до 100 км/год - це не жарт, я вам скажу.

Адже є ще і версія з 5,7-літровим мотором. Тим самим, що як пушинку розганяє здоровенного бегемота Infiniti QX80.

2Відчуття якоїсь нереальної, майже мультяшної легкості посилює "автомат", який перемикає передачі абсолютно непомітно - що вгору, що вниз. Ручний режим у коробки є, але користуватися ним не хочеться. "Автомат" бездоганний!

До речі, є ще режим Sport. Педаль газу в ньому стає "легше", а коробка застрягає на низьких передачах. У цьому режимі Infiniti Q70 взагалі перетворюється на "звіра" - під повне скидання газу стрілка таксометра на якийсь час зависає в районі 4000 об/хв. Немов питаючи власника: "Ти впевнений, чувак? А може, все ж таки поїдемо швидше?".

3Але заради Бога, не повторюйте мою наступну помилку.

Ніколи, чуєте, ніколи в житті не включайте режим Eco!

Той, хто придумав цей режим для Infiniti Q70, повинен бути негайно засуджений до послідовних четвертування, колесування, а потім до трьох років розстрілу.

В Eco педаль газу перетворюється на фрагмент похмурого болота, а "автомат" перестає бути просунутим штучним інтелектом і перетворюється на малолітнього дауна, подовгу зависаючого на верхніх передачах.

Якщо в режимі Eco потрібно раптом різко прискоритися, доводиться пройти через процедуру, гідну німецьких концтаборів. Вам потрібно з усієї дурі натиснути до упору педаль газу. Потім натиснути ще сильніше. А потім придавити зверху другою ногою. І почекавши цілу вічність, нарешті, відчути реакцію "автомата" і жадане скидання на пару передач вниз, що тягне за собою пробудження двигуна.

4Повний привід тут підключається.

У звичайній ситуації весь крутний момент на задні колеса. І лише коли вони пробуксовують, частина моменту передається на "передок". Те ж саме відбувається при різких стартах і прискореннях.

На великій швидкості повний привід злегка гасить типово задньопривідну колійність. Ну і звичайно, зменшує схильність до заносу.

Саме підключення повного приводу абсолютно непомітно для водія. Немає ні індикації на панелі приладів, ні якихось відчуттів. Якийсь прямо "режим Бога".

5Підвіска Infiniti Q70 жорсткувата, але не настільки, щоб записати це в мінуси моделі. На хвилях асфальту машина погойдується, наводячи на думку про велику яхту. Серйозні вибоїни відчуваються більше звуками знизу, ніж ударами. Підвіска щільна, її складно пробити. Загалом, це типовий набір "драйверських" відчуттів. Любителям ставного комфорту краще в бік Infiniti Q70 не дивитися.

Найбільше принади українських доріг відчуваються водієм на кермі. Мимоволі згадується оснащене електропідсилювачем кермо Infiniti Q50, в якому цієї проблеми немає в принципі через відсутність механічного зв'язку між колесами і кермом.

У Infiniti Q70 використовується класичний гідропідсилювач.

І знаєте що? Насправді, це круто!

Машина сприймається як живий організм. Водій може злитися з нею в єдине ціле, відчуваючи дорогу, а не просто спостерігаючи за нею в вікно. І відчуття від їзди тут відповідні. Потрібно міцно тримати кермо - не покидає відчуття, що саме від тебе залежить, як і куди поїде машина.

Оновлений Infiniti Q70 отримав новий бампер і більш агресивну решітку радіатора, на цьому відмінності від попередньої версії в загальному-то вичерпуються. А ну так, ще і задні ліхтарі тепер більше нагадують латинську літеру J. Або якийсь японський ієрогліф. Це вже дивлячись, наскільки розвинена ваша уява.

Все інше залишилося як раніше.

Infiniti Q70 - це дуже пафосне авто. Але не позбавлене якоїсь брутальності. Деякі елементи дизайну виглядають гіпертрофованими, немов машина намальована для мультфільму. Капот виразно горбиться, фари розтягнуті на крила. Сам кузов немов хтось потягнув назад "за шкірку", та так і залишив.

Загалом, краса просто засліплююча.

Пухкі форми Infiniti Q70 найбільше наводять на думки про качка, який подорослішав і став рідше ходити до спортзали. Тому м'язи злегка заплили жирком, але все ще проглядаються. І дурі в них, якщо що, вистачить, щоб надерти дупу кому завгодно.

Силует авто впізнаваний. Навіть здалеку Infiniti Q70 відрізняється від інших машин. У моделі своє обличчя.

У наш час тотальної уніфікації, коли корейця середньої руки з середньої дистанції часом не відрізнити від преміального німця, це важливо, погодьтеся.

Тут царство самого натурального преміуму, втім, добре знайомого всім, хто їздив на інших авто цього бренду.

Крісла з прекрасною бічною підтримкою не просто комфортні. Здається, що вони існують не для банального процесу сидіння в машині, а для тісних і душевних обіймів. Цьому сприяють до речі, підігрів та вентиляція, які працюють у зв'язці із загальною установкою клімат-контролю.

Кермо і крісло роз'їжджаються при вимиканні двигуна. Це полегшує висадку і посадку, особливо для габаритних пасажирів.

У нашій комплектації Hi-tech відчувається турбота про задніх пасажирів. У них є своє управління клімат-контролем і власний мультимедійний центр, який керує 7-дюймовими екранами, встановленими в підголівниках передніх сидінь. До речі, регулювання заднього дивана електричні.

Життя на задніх сидіннях затьмарює хіба що високий тунель в підлозі. Утрьох ззаду сидіти буде незручно. Це машина - для чотирьох. Така плата за повний привід.

Можна відзначити ще й вузький в нижній частині дверний отвір, через що сідати на гальорку не дуже комфортно.

Багажник начебто не малий - 500 к. Але отвір вузький, тому громіздкі вантажі тут возити не вийде.

Шумоізоляція вельми посередня, як для преміум-авто. Втім, цим грішать всі "японці". І якщо гуркіт мотора стає виразно чути лише на високих оборотах (а багатьом він лише милує слух, а не дратує його), то шум з під колісних арок більш настирний.

Сказати, що Infiniti Q70 привабливий за ціною, це нічого не сказати. У базовій комплектації, яка не скромно називається Premium, ціна ефектного седана становить 1,08 млн грн. Тобто ну буквально трішки більше, ніж деякі компанії нахабно просять за свої седани D-класу, правда, в топових комплектаціях.

З іншого боку, Premium вже досить добре відображає той фарш, який є у стартовій комплектації Infiniti Q70. Отже, версія із заднім приводом і 2,5-літровим мотором (222 к. с.) має шкіряний салон, двозонний клімат-контроль, кермо з подігрівом, передні сидіння з вентиляцією і адаптивні фари.

Є комплектація Elite, в якій є штатна навігація та система іонізації повітря, вона стоїть на 70 тис. грн дорожче.

Ну потім починаються комплектації з 3,7-літровим мотором - від 1,22 млн грн. Наша тестова комплектація Hi-tech коштує майже 1,5 млн. грн.

І треба сказати, що це не так вже й багато у порівнянні з іншими гравцями в цьому сегменті. Їх відповідні моделі тільки "починаються" в базі за ті гроші, які в Infiniti просять за Q70 з "повним фаршем".

І пару слів про витрату палива.

Хоча ні. Це питання не вартує пари слів. Водій з повадками переляканого паралітика, який боїться обганяти маршрутки в правому ряду, цілком може досягти на Infiniti Q70 показника в 10 л на 100 км. Впевнений, що саме для таких персонажів в машині і передбачений єретичний режим Eco.

Але чи захочеться так їздити людині, яка витратила півсотні тисяч американських грошей на авто, здатне розігнатися до "сотки" за 6,3 с, видаючи при цьому рев доісторичного шаблезубого тигра?

Ну ок, про тигра я перегнув, але запевняю - один тільки утробний рик 3,7-літрової "шістки" виправдовує часті заправки.

Загалом, я навіть не хочу називати цифри витрати палива при активній їзді. Впевнений, що потенційних покупців Infiniti Q70 вони практично не цікавлять.

Текст і фото: Олексій Бондарєв

Кольорокорекція: Дмитро Васильєв