Місто золоте

Ель-Кувейт не просто найголовніше місто Кувейту, його ділова і фінансова столиця. Він несе надзвичайно важливі культурні та історичні смисли Арабського Сходу

Еліна Бондаренко

Е ль-Кувейт — столиця і найбільше місто Держави Кувейт. Перші відомості про нього датуються XVIII століттям. За стінами старого міста проживало майже все населення держави. Стіна існувала аж до середини XX століття. Але коли в Кувейті були відкриті родовища нафти і почався будівельний бум, стіна впала.

"Найбільш інтенсивне будівництво Ель-Кувейту розпочалося після 2008 року, — розповідає посол України в Кувейті Володимир Толкач. — До цього дуже боялися можливої війни з Іраком. І тільки після того, як скинули режим Саддама Хусейна, в Кувейті почалося активне будівництво".

Тоді величезні фінансові потоки, які раніше спрямовувалися у вигляді інвестицій за кордон, зокрема в Дубай, почали перетікати у розвиток власної інфраструктури. Населення міста — 150 тис., але разом із жителями околиць — понад 2 млн. З урахуванням того, що в кожній сім'ї є автомобіль, і не один, а чотири-п'ять, місто потерпає від величезних заторів. Одна радість, що це затори не з жигулів і стареньких шкод на єврономерах. Замість них у тягучці плетуться феррарі, мерседеси і тесли останніх моделей. Вздовж трас у скляних хмарочосах заломлюються вогні невеликого міста.

Ультрасучасний поліс зберігає в собі й арабську архаїку. У відносно невеликому Ель-Кувейті розмістилося близько 600 мечетей. Основна релігія країни — іслам. Приблизно 75% відносять себе до течії сунітів, інші — до шиїтів. Є тут і нечисленні християнські, юдейські та буддистські громади. Одна з головних святинь — мечеть Ель-Джамі ель-Кубра, збудована на початку 1980-х. Її стіни прикрашені мозаїкою, арабським орнаментом, написаними всюди висловами з Корану. Головним музеєм Ель-Кувейту вважається Національний музей. Там є відділ шумеро-вавілонського періоду з експонатами, датованими II-I тисячоліття до н. е. Представлені також елліністичний період, (III ст. до н. е.) і період арабського середньовіччя.

У центрі Ель-Кувейту розташований галасливий східний базар. Особливе місце там займають лавки, де торгують так званим риб'ячим оком — перлами, які прославили Кувейт. На базарі продається безліч золотих каблучок, сережок, браслетів, кулонів, поруч — купки золотих монет. Тому Кувейт і називають Золотим еміратом.

О сь що розповідає Володимир Толкач про одну з найбільш знакових пам'яток кувейтської столиці — комплекс із трьох залізобетонних веж, що розташований на березі Арабської затоки.

Первісне призначення веж — підтримка тиску у водопровідній мережі міста. Однак завдяки яскравій індивідуальності та архітектурній виразності Кувейтські вежі стали всесвітньо відомою пам'яткою і символом столиці емірату. До того ж вони одні з небагатьох вціліли під час іракської агресії 1990-1991 рр. Ворота міста, стара міська стіна були повністю знищені під час тієї пам'ятної війни.

Комплекс із трьох веж, дві з яких водонапірні, а третя обладнана прожекторами і призначена для освітлення перших двох, спроектований шведським архітектором Малене Бйорном. Їх урочисто відкрили 26 лютого 1977 року. Остання реконструкція завершилася у 2012 році, і тепер вежі прикрашені ілюмінацією, що виблискує ночами.

Центральна водонапірна вежа висотою 187 м привертає увагу двома кулями. Нижню кулю використовують як ресторан. Верхня, що розташована на висоті 123 м, — панорамний майданчик, який здійснює повний оберт за 30 хвилин. Кувейтські вежі — візитка Ель-Кувейту.

Всі, ну, або майже всі, хто відвідує столицю Кувейту, обов'язково фотографуються біля цього пам'ятника. Тут проводяться різноманітні флешмоби та рекламні зйомки.

Н айбільший оперний театр на Близькому Сході. Названий на честь попереднього еміра Кувейту шейха Джабера Аль-Ахмеда ас-Сабаха, який правив із 1977 до 2006 року.

Комплекс розташований у самісінькому центрі Ель-Кувейту на березі Аравійської затоки і займає територію 21,4 тис. га. Будівництво центру тривало два роки. Кошторис об'єкту космічний — $775 млн. Культурний центр збудований у сучасному архітектурному стилі і складається із чотирьох будівель. За формою вони нагадують розкидані узбережжям коштовності.

Усередині комплексу — три театри, три концертні зали, кілька виставкових та конференц-залів, кінотеатри, бібліотека, центр історичних документів і парк.

Культурний центр шейха Джабера аль-Ахмеда є багатопрофільним закладом, який належить адміністрації еміра Кувейту і позиціонується як центр розваг, навчання і натхнення.

Я кщо ви опинилися у центрі міста, то вам пряма дорога до парку Аль-Шахід. Після реконструкції 2015 року він називається Меморіальний парк Аль-Шахід і присвячений пам'яті загиблих під час війни в Арабській затоці 1990-1991 рр.

На його території на 20 га знаходиться кілька гарних мініатюрних озер із фонтанами. Вдале місце для любителів пробіжок або для лежебок на зеленій травичці, а також для тих, кому подобаються пікніки в спеціально відведених для цього місцях. Якщо зважитеся на нічні прогулянки, то побачите танцюючі водні джерела. Тут також розмістився Музей навколишнього середовища. Він оповідає про природні особливості емірату — від пустельних плато до соляних боліт.

Поруч із парком безліч ресторанів і кафе з національною кухнею — суп із сочевиці, кебаб із хумусом. Або з інтернаціональною, переважно середземноморською. Втім, можна обмежитися чашкою кави.

С таровинний східний базар із 200-річною історією. Килими персидські, перли кувейтські, тканини арабські, антикваріат, ювелірні вироби, аромат прянощів і масел. Тут заведено торгуватися. Будь ласка, підготуйте відповіді на два запитання, які люблять ставити тутешні продавці: звідки ви, і де це? У разі прогалин у географії запитують, що такого великого є у вашій країні. Відповідь "Віталій Кличко, Андрій Шевченко і безкоштовна медицина" вже не працює. Та й ніколи тут не працювала. Серед продавців важко зустріти місцевих. Щиро кажучи, неможливо. Переважно тут працюють вихідці з Індії та Пакистану. За прилавками фастфудів на вас чекають єгиптяни. У службі таксі багато водіїв із Бангладеш. Майже всі прекрасно говорять англійською.

Щ е одну дивовижну пам'ятку можна побачити на набережній Ель-Кувейту, це історичне судно Аль-Хашимі II, протягом багатьох років борознило морські простори. Його вага становить близько 2,5 тис. тонн, висота — близько 100 метрів. Величезний корабель, чемпіон із Книги рекордів Гіннесса, — найбільше дерев'яне судно на планеті. Сьогодні воно переобладнане в певну подобу пам'ятника, помилуватися яким приходять сотні туристів. Люди з великими грошима іноді орендують його для проведення урочистостей.