Гоніння за національною ознакою

18 травня проголошено Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. За період 1944-1947 років радянська влада депортувала з рідної землі 238,5 тисяч кримських татар. Під час насильницького вислання корінного населення півострова загинуло 109,9 тис. осіб

Сучасна Росія, яка окупувала Крим, продовжує використовувати методи Радянського союзу, наражаючи на гоніння кримських татар, які залишилися на півострові. Переслідування, погрози, арешти і тортури — станом на кінець 2017 року в російських тюрмах утримували понад 50 ув'язнених кримськотатарського походження.

Сьогодні ми згадуємо сімох кримських татар, які постраждали через свої політичні переконання і національну належність.

Р осійські силовики прийшли в будинок 31-річного жителя кримського села Новий Світ Ісмаїла Рамазанова вранці 23 січня 2018 року. Кримського татарина затримали нібито за зберігання патронів до пістолета Макарова та заарештували рішенням незаконного суду на один місяць.

Уже в залі суду чоловік заявив про побиття його співробітниками ФСБ, також йому відмовляли в наданні медичної допомоги. "Болить бік, потилиця і голова. Я не знаю, можу я брати участь в засіданні чи ні", — сказав Рамазанов на суді.

Стоячи перед судом, Рамазанов заявив про те, що його не годували і відмовляли у воді з самого моменту затримання, — за цей час минуло 40 годин. Він сильно мерз, адже спецслужби РФ забрали його в домашніх речах, а передачу з домашньою їжею від батька вилучили.

Відносно Рамазанова суд окупантів порушив кримінальну справу про екстремізм, звинувативши кримського татарина "в поширенні відомостей, що розпалюють міжнаціональну ворожнечу і міжрелігійну ненависть". На думку сторони звинувачення, "екстремістські відомості" він передавав через інтернет-рацію Zello.

"У жовтні 2017 року підозрюваний, використовуючи можливості інтернет-радіостанції, публічно здійснював висловлювання, які згідно з висновком експерта є екстремістськими. Нині з'ясовують усі обставини скоєного злочину", — таку заяву зробила так звана прес-служба кримського главку Слідчого комітету РФ.

Ісмаїла Рамазанова досі утримують під вартою, нещодавно цей запобіжний захід було продовжено окупаційними органами РФ до 16 червня.

Фото: Осман Аріфм via Facebook

12 жовтня 2016 року російські спецслужби вторглися з обшуками в будинки п'ятьох кримських татар: Рустема Ісмаїлова, Узеїра Абдуллаєва, Тимура Абдуллаєва, Еміля Джемадінова і Айдера Саледінова, заарештувавши їх на два місяці. Тоді журналістка Ліля Буджурова, яка повідомила, що у них не виявили нічого, крім релігійної літератури, напророкувала їхнє обвинувачення російськими окупантами в тероризмі.

"І до ворожки не ходи, і вони виявляться" хізбами "і" терористами", та такими страшними, що однією тільки вірою в Аллаха і молитвою загрожують безпеці Росії. За поки попередніми даними, в п'яти сім'ях, з яких сьогодні повели батьків, ростуть 17 дітей. І вони тепер — наші діти. До цього моменту громадський рух "Бизим балалар" з вашою допомогою опікувався 47 дітьми ув'язнених, зниклих безвісти і вбитих кримських мусульман. Сьогодні їх стало більше - 64 ", — написала Буджурова у своєму Facebook.

Узеїру Абдулаєву, який до арешту жив у селі Строганівка і був чемпіоном України з тхеквондо, висунули обвинувачення за частиною 2 статті 205.5 КК РФ (участь у терористичній організації) — за членство в забороненій у РФ організації Хізб ут-Тахрір. У нього залишилося чотири малолітні дитини. Підконтрольний Кремлю суд кілька разів продовжував арешт затриманих, відхиляючи апеляційні скарги.

29 квітня 2018 кримський адвокат Еміль Курбедінов повідомив про різке погіршення здоров'я Узеїра Абдуллаєва, якого утримують у СІЗО Сімферополя. "Він уже не може самостійно пересуватися, і стан здоров'я різко погіршується", — прокоментував він. Мати кримського мусульманина Діляра Абдуллаєва розповіла про високу температуру Узеїра і пухлини на нозі.

Наступного дня дружина Абдуллаєва Фера повідомила, що її чоловіка перевели в медсанчастину СІЗО Сімферополя. Пізніше його повернули назад у СІЗО, про що повідомила мати Абдуллаєва: "На жаль, не госпіталізували, а тільки вивозили на огляд фахівця, щоб виключити судинне захворювання, зараз він у СІЗО. За словами начмеда, Узеїру зробили УЗД судин і вони не бачать необхідності його госпіталізувати... Зараз Узеїр у СІЗО, зі слів лікарів, стан задовільний, більше відомостей не маю".

Це стало не першим випадком обвинувачення кримських мусульман в участі в організації Хізб ут-Тахрір. Справа набула неймовірного резонансу разом з обшуком і подальшим затриманням Руслана Зейтуллаєва в січні 2015 року, коли чоловіка обвинуватили у створенні осередків забороненої в РФ організації у трьох селах. Слідство розповідало про "приховану антиросійську, антиконституційну діяльність у вигляді пропагандистської роботи серед населення". Зейтуллаєва засудили до 15 років позбавлення волі. Іншого кримськотатарського активіста і правозахисника Еміра-Усеїна Куку затримали через рік і один місяць за нібито членство в тій самій організації. "Справа Хізб ут-Тахрір" стала одним з найбільш резонансних свідчень порушення прав людини окупаційною владою.

О дна з найтрагічніших сторінок в історії кримськотатарського народу після окупації Криму належить до 23 листопада 2017 року, коли групу кримськотатарських активістів, куди входили Бекір Дегерменджі, Асан Чапух і Кязім Аметов, було затримано російськими спецслужбами нібито за "вимагання в особливо великому розмірі" у громадянина Туреччини.

Ситуацію прокоментував кримський активіст Наріман Джелял, який розповів, що чоловіки намагалися повернути гроші, вкрадені у 82-річного ветерана кримськотатарського національного руху Веджіє Кашки.

"Громадянин Туреччини Юсуф Аїтан є аферистом, він втерся в довіру до однієї відомої кримськотатарської сім'ї і вкрав у неї велику суму грошей. Затримані активісти, знаючи про проблеми цієї сім'ї, намагалися переконати турка повернути гроші. У підсумку або сам турок вирішив позбутися уваги, або силовики використали цю ситуацію, щоб чинити тиск на цю групу активістів", — повідомив він.

У момент затримання чоловіків, які шукали справедливості, Веджіє Кашці стало зле, і з місця подій її відвезла швидка допомога. Не витримавши серйозного стресу, жінка померла в лікарні.

"Вона - не тільки ветеран руху кримських татар. Її називають жінкою-легендою. Вона - та, яка надихає своєю мудрістю, стійкістю і невтомною боротьбою. Ганьба вам, нападники. Ви неодноразово це чули на свою адресу. Але щоразу цей кокон презирства збільшується. До такої міри, що ваші серця не витримують цього, воюючи один з одним, або суїцидально закінчуючи своє життя ", — написала тоді кримськотатарська активістка Муміна Салієва.

У будинок з обшуками до громадянського активіста і журналіста Нарімана Мемедемінова російські силовики прийшли вранці 22 березня 2018 року. Окупаційні структури РФ оточили цілу вулицю в селі Холмівка, де жив чоловік. "Периметр навколо будинку оточений, автозаки, велика концентрація різних силових структур", — писало об'єднання Кримська солідарність, в якому працював кримськотатарський активіст.

Обшук проходив у грубій формі з використанням нецензурних вислолювань, розповіла тоді дружина потерпілого Лемара. Спецслужби не стали винаходити нові причини затримання - журналіста обвинуватили в публічних закликах до здійснення терористичної діяльності та виправданні тероризму.

Одразу ж після обшуків кримськотатарського активіста відвезли в так зване управління ФСБ Росії в Сімферополі на допит. Наступного дня Київський райсуд окупованого Сімферополя заарештував Нарімана Мемедемінова до 16 травня. За день до закінчення арешту його тримання в СІЗО продовжили до 15 серпня через "тривале попереднє розслідування". Сторона обвинувачення також, пішовши звичним для них шляхом, відпрацьованим на попередніх затриманнях кримських мусульман, обвинуватила Мемедемінова в участі в організації Хізб ут-Тахрір. На думку свідка, заарештований активіст часто бував в Україні та інших країнах для підтримки контактів з іншими членами забороненої в Росії організації.

Наріман Мемедемінов передав дружині, що з ним усе гаразд, а його співкамерники також є віруючими мусульманами, які готуються до посту Рамадан. Кримськотатарського активіста під стінами суду того дня підтримувало приблизно 50 небайдужих людей.

21 -річного Муеддіна Алівапова заарештували 23 січня 2016 року в Алупці за підозрою в підпалах автомобілів. Мати затриманого розповіла координатору Кримської контактної групи з прав людини Абдурешиту Джеппарову, що силовики надали ордер на арешт і старшого брата Муеддіна, який у той час перебував на території материкової України. Жінка також розповіла, що її син і справді дуже любив автомобілі, але ставився до них із трепетом і любов'ю, сам нещодавно придбав Жигулі і точно не став би займатися підпалами.

"Їхня сім'я громадянськи активна, постійно брала участь у різних суспільно-політичних заходах. Є припущення, що саме через політичні погляди хлопців їх і переслідують правоохоронці", — писав перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял у Facebook.

Разом з Аліваповим у цій справі також затримали ще двох хлопців. Хоча їх узяли під варту 23 січня, підпали тривали до 3 березня 2016 року. Адвокати та правозахисники відразу стали акцентувати на "грубих швах" у змодельованій справі — один із підозрюваних, Сергій Кудряшов, не знав двох інших заарештованих, у них було різне коло спілкування, і вони не мали спільних знайомих. А під час затримання у справі про підпали Кудряшов не зміг правильно вимовити ім'я Муеддіна.

Сім'я затриманого кримського татарина розповіла, що Муеддіна били, а також погрожували сексуальним насильством. Суд не розглядав фактів побиття — слідів побоїв не залишали. 18 січня окупантський "Верховний суд Криму" засудив юнака до позбавлення волі на 4,5 роки в колонії-поселенні і зобов'язав виплатити 3 мільйони рублів постраждалим від підпалів.

У жовтні 2016 року Сулейман Кадиров зробив репост відео у Facebook про створення українського добровольчого батальйону Крим, який супроводжував коментарем "Крим – це Україна. Завжди була, є і буде! Дякую автору за відео! Підтримую!". До жителя Феодосії російські силовики увірвалися з обшуком, пояснивши його "оперативними заходами", вилучивши у нього комп'ютер і телефон для пошуку доказів у "державній зраді".

Кілька днів по тому його обвинуватили у закликах до сепаратизму. Тоді міський суд Феодосії призначив покарання Кадирову у вигляді двох років умовного позбавлення волі і заборони публічної діяльності.

Феодосійський міський суд засудив Кадирова до двох років позбавлення волі умовно. Але набагато важливіше для нього, і активіст сам це визнає, додаткове покарання – заборона займатися будь-якою громадською діяльністю.

"Винісши обвинувальний вирок у цій справі, суд створює дуже небезпечний прецедент. Кадиров засудили через заклики за відсутності закликів. Усі експерти, які проводили експертизи, пояснили, що жодних закликів у коментарі Кадирова немає. Точно так само можна судити за крадіжку без факту самої крадіжки, говорити про вбивство, якого не було. Це шлях у безвихідь, — сказав адвокат Кадирова Олексій Ладин під час розгляду апеляційної скарги "Верховного суду Криму" 3 травня 2018 року.

"Як можна судити людину тільки за її думку, за те, що у неї є своя позиція, але водночас без будь-яких закликів? Під час судового процесу не було жодної людини, яка б вказала, що я когось образив. Мені не дуже зрозуміле обвинувачення за мої висловлювання «Крим – це Україна!». Я взагалі ніколи не приховував своєї позиції", — таким було останнє слово на суді Сулеймана Кадирова.

Того дня суд відхилив апеляційну скаргу і залишив вирок чинним.

Фото: chobanzade.org

26 квітня 2018 року в Білогірську метою обшуку російських силовиків стали будинки кримськотатарських активістів, підприємців і меценатів, серед яких був і Ресуль Веліляєв, — йому належать торговельна мережа «Гузель» і фірма «КримОпт».

"У всіх місцях проведення обшуків зосереджені значні сили спецпідрозділів, споряджених стрілецькою зброєю, встановлені оточення по периметру місць проведення обшуків", — повідомив на своїй сторінці у Facebook голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Після тригодинного допиту його вивезли з Криму до Москви, де проти нього порушили справу за ст. 238 Кримінального кодексу Росії (Виробництво, зберігання, перевезення або збут товарів і продукції, виконання робіт або надання послуг, що не відповідають вимогам безпеки) і заарештували на два місяці.

"Таким чином хочуть знищити коло кримськотатарських підприємців, які, незважаючи на всі форми тиску залишаються звичайними людьми. Вони не виходять на площі, не протестують проти окупації... але вони і не кланяються, вони не підспівують окупантам, не підтримують їхніх фейкових заходів", — розповів Чубаров.

Сам кримськотатарський підприємець прийняв абсурдні обшуки і затримання дуже стійко і не побажав зраджувати справі громадський резонанс. Кримський адвокат Микола Полозов зазначив, що вважає таку тактику помилкою, оскільки "Лефортово – персональна в'язниця ФСБ" і "звідти на свободу практично ніхто не виходить". Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз вже повідомив, що для звільнення Веліляєва підключать усі міжнародні майданчики.