Двадцятка для довіри

В Україні стало більше банків, яким можна без остраху довірити гроші, — такий головний підсумок рейтингу найнадійніших кредитних установ країни за версією Dragon Capital і НВ

Андрій Юхименко, Ольга Шульга

Ж ити в Україні стало якщо не краще, то надійніше: в країні додалося банків, яким можна довіряти.

Подібний оптимістичний висновок випливає з рейтингу надійності фінустанов, присутніх на вітчизняному ринку, який щорічно складає для НВ інвестиційна компанія Dragon Capital.

В аналогічному торішньому списку було лише 15 банків. Час тоді був складний: НБУ жорстко вимагав від учасників ринку значно збільшити капітал.

Є з чого вибрати — банки в першій двадцятці на будь-який смак
Анастасія Туюкова,
старший аналітик Dragon Capital

І от проблеми минули — система одужала, отримала додаткові гроші, й аналітики Dragon Capital без сумнівів додали до рейтингу найнадійніших одразу два десятки фінустанов.

"А ще зараз є з чого вибирати — банки в першій двадцятці на будь-який смак: великі й трохи менші, закордонні та українські, роздрібні й ті, що концентруються на корпоративному сегменті", — каже Анастасія Туюкова, старший аналітик Dragon Capital. Саме вона складала рейтинг, ґрунтуючись на даних про фінансові результати банків, а також після аналізу новин як публічного, так і непублічного інформаційного простору.

До 20-ки найнадійних увійшли кредитні установи, сумарна частка активів яких становить приблизно 90% від усього ринку. Так що можна сміливо казати про те, що нинішній топ-20 — це за суттю весь банківський ринок країни.

Найнадійнішим банком України Dragon Capital вже третій рік поспіль визнає Райффайзен Банк Аваль — дочірню структуру в Україні австрійської банківської групи.

Як пояснив НВ один із заступників глави НБУ, в цьому немає нічого дивного: навіть у самій групі Reiffeisen український відділ вважають чемпіоном за прибутковістю — за дев'ять місяців року він заробив 4,1 млрд грн чистого прибутку. Та й рентабельність капіталу Райффайзен Банку Аваль, тобто заробіток на вкладені кошти, становить пристойні 50%.

Те, що саме дочірня структура великого західного банку очолила рейтинг, символічно. Бо в списку 20 найнадійніших фінустанов країни таких більшість, а саме — дюжина.

Другим за загальною вагою у рейтингу стало представництво вітчизняних держбанків — їх тут чотири, але вони посідають значно вищі позиції, ніж ще чотири установи — учасники списку, які можна назвати групою приватних українських банків.

Серед останніх знайшлося місце ПУМБ бізнесмена-мільярдера Ріната Ахметова та МІБ президента-мільярдера Петра Порошенка.

Державний ПриватБанк потрапив до нинішнього списку надійних, розділивши четверту позицію з ОТП Банком. Хоча Приват як і раніше не вирішив питання із величезним обсягом проблемних кредитів, які дісталися установі у спадок від колишніх власників — мільярдера Ігоря Коломойського та Ко.

Феномен, але його не надто складно пояснити: держава влила у свій актив мільярди доларів, а сам Приват за три останні квартали показав 5,1 млрд грн прибутку. Остання сума незначна проти того, скільки на банк витратила держскарбниця, але динаміка позитивна.

Як зазначає Туюкова, рентабельність вкладеного капіталу в Приваті становить 27%: на кожній вкладеній гривні банк заробляв близько 30 коп.

Непогано йдуть справи і в інших держбанків, але розвиток стримує повільне реформування їхньої структури корпоративного управління. Президент Порошенко вже підписав закон, який дозволить створити в державних Ощадбанку та Укрексімбанку незалежні наглядові ради. "Коли це трапиться, тоді рейтинг цих установ покращиться", — пояснює Туюкова. — Та й операційна ефективність держфінустанови, поки відрізняється у гірший бік, проти комерційних".

Із держбанками в України є й інша, важливіша проблема — вони досі займають на ринку непристойно велику частку: 54,3% за обсягом активів. І коли почнеться процес приватизації держструктур, дотепер не зрозуміло.

Втім, українці, які бажають віддати гроші надійним вітчизняним банкам, вже мають вибір: у рейтинзі НВ їх кілька, зокрема абсолютний новачк — Львів Банк.

А от чого немає в нинішньому рейтинзі — так це фінустанов із російським держкапіталом. Що й логічно, бо не зважаючи на гігантський ресурс, який стоїть за ними, назвати такі банки надійними в Україні не можна: так, у листопаді був визнаний неплатоспроможним ВТБ. Його акціонери відмовилися, як того вимагав національний регулятор, докапіталізувати установу, яка планувала поступово згорнути свою діяльність в Україні.

Як вважають у НБУ, в двох інших дочок російських держструктур — Сбербанка та ПІБу — майбутнього в країні через військовий конфлікт із РФ теж немає. Вони в кращому разі стануть лише підтримувати свою діяльність на нинішньому рівні.

У кінці листопада глава держави запровадив у країні обмежений десятьма областями військовий стан, що змусило похвилюватися Нацбанк і пересічних вкладників: багато хто добре пам'ятає 2014 рік, який спровокував банкопад та інші проблеми сектору.

Глава НБУ Яків Смолій одразу ж зібрав представників ринку на нараду і попросив наповнити банкомати готівкою, щоб серед населення не виникла паніка.

Після чого регулятор заспокоїв суспільство, заявивши, що ліквідність банківської системи становить 75 млрд грн. А цього більш ніж достатньо, щоб впоратися із будь-якими викликами військового часу.

Як пояснила НВ Катерина Рожкова, перший заступник голови Нацбанку, ситуація у системі сьогодні радикально відрізняється від тієї, що була в 2014-му. Зараз банки визнали свої збитки, очистилися від вантажу проблемних кредитів і вийшли в плюс.

За дев'ять місяців року сектор отримав 10,9 млрд грн прибутку, з яких на третій квартал припали 2,7 млрд грн. Водночас заробіток на вкладений капітал становить 30-70% залежно від установи. Тобто причин для песимізму немає.

Цілісна картина ситуації, що склалася у фінансовому секторі, з'явиться у кінці року, коли НБУ вперше опублікує результати останніх стрес-тестів учасників ринку. Але Рожкова зазначає, що великих сюрпризів та інших неприємностей вона не чекає.

За базовим сценарієм НБУ, який не передбачає економічних і політичних катастроф на кшталт розриву відносин із МВФ або обвалу цін на основні українські експортні товари (метал і зернові), банкам потрібно докапіталізуватися всього на 6,1 млрд грн. Під час найнегативнішого сценарію — на 24,1 млрд грн. Але навіть остання сума, за оцінками Нацбанку, цілком під силу системі.

Ще одним доказом стабільності стало те, що більшість кредитних установ показують прибуткову операційну діяльність.

За даними НБУ, протягом трьох кварталів операційні доходи — ті, що банки отримують від своєї безпосередньої діяльності, — зросли на 20,3%. Надбавку забезпечили насамперед відсотки і комісії.

"Операційна діяльність стала стабільно прибутковою. Тобто банки впоралися із великою кількістю проблем, які були раніше, — каже Володимир Лавренчук, голова правління Райффайзен Банку Аваль. — І вони значно докапіталізованіші зокрема за рахунок поточної прибуткової діяльності".

Виняток складають хіба що держбанки, які ніяк не можуть перебудуватися так, щоб відповідати ринку. Тому торік їх доводилося підтримувати за рахунок держскарбниці. І, можливо, буде ще докапіталізація в майбутньому.

Щ оможе запропонувати банківська система клієнтам у період воєнного стану, а також президентських і парламентських виборів? Відповідь банкірів проста: гарний заробіток на депозитах.

"Безглуздо тримати гроші вдома, бо вони знецінюються. До того ж у населення не так багато варіантів надійно вкласти заощадження", — каже Євген Благінін, директор департаменту з розвитку роздрібних продуктів Альфа-Банку. Він певен: принісши гроші в банк, можна не тільки зберегти заощадження, але і заробити на них, крім того, як на депозиті, так і на картковому рахунку.

Депозитні ставки зараз почали зростати. Це сталося через те, що НБУ підвищив із 17 до 18% облікову ставку — ту, за якою банки беруть рефінансування.

Почало грати свою позитивну для клієнтів роль і зростання конкуренції між кредитними установами. Внаслідок за дев'ять місяців року середня вартість 12-місячних гривневих вкладів для населення і бізнесу зросла приблизно з 14 до 15%.

До того ж інфляція за результатами 2018 року становитиме приблизно 10%, а в наступному, за оцінками НБУ, — 6,3%.

Дещо, до 3,5%, зросла і прибутковість доларових вкладів.

У Нацбанку вважають, що ставки зростатимуть і далі.

Найбезпечнішими для клієнтів стануть вкладення у великі банки — іноземні або державні, представлені у двадцятці від НВ. А от любителям ризикнути можна вийти за рамки цього списку і звернути увагу на невеликих гравців.

За словами В'ячеслава Садовничого, головного редактора спеціалізованого банківського інтернет-видання FinClub, невеликі вітчизняні банки, виборюючи місце під сонцем, піднімають ставку вище ринкового рівня. І якщо потенційний вкладник довірить таким структурам не більше 200 тис. грн — цю суму відшкодовує Фонд гарантування вкладів, — він може і виграти.

ВСЕ ДОБРЕ: За оцінками Катерини Рожкової, першого заступника голови НБУ,
сьогодні банки очистилися від вантажу проблемних кредитів і вийшли в плюс

Тим паче, що фонд зараз виплачує гроші в разі банкрутства швидко, а не так, як це було в 2014-му, коли вкладники Форуму чекали своїх коштів із кінця лютого до червня, а нацвалюта тим часом девальвувала з 9 до 12 грн за $1. "Зараз фонд буквально за місяць починає виплати, тож максимум вкладник втратить відсотки за цей період", — каже Садовничий.

Втім, населення все активніше дає самим банкам заробити на собі — за останній квартал гривневі кредити фізособам зросли на 38% проти аналогічного періоду торік. І водночас бізнес може отримати позику під 17% річних, а населення — під всі 30%.

Нинішній кредитний бум заснований на прирості кількості беззаставних позик. "Банки кредитують населення за трьома основними напрямками: товари в магазинах, кредити готівкою і кредитні карти", — каже Благінін з Альфа-Банку.

Ефективні ставки за подібними позиками можуть становити 50-70% річних. "Але коли йдеться про невеликі суми, позичальники зазвичай не звертають на це увагу. Тому що переплата відчутна тільки на великих термінах, наприклад, під час іпотечних позик", — каже Садовничий.

Н айперспективнішим сегментом у відносинах банків із клієнтами невдовзі стануть нові технологічні рішення. Насамперед йдеться про використання мобільних додатків банків.

Розрахунок у банкірів тут простий: спочатку клієнт починає платити з телефону за комунальні послуги, а потім здійснить суттєвіший платіж, а після розмістить таким чином невеликий депозит або візьме кредит.

Я думаю, що за рік-два банківське обслуговування майже повністю перейде у додатки, і вже сьогодні більшість операцій є в мобільному телефоні або через інтернет-банкінг", — каже Благінін.

Безглуздо тримати гроші вдома
Євген Благінін,
представник Альфа-Банку

Одним із варіантів розвитку подій, за словами Дмитра Дубілета, співзасновника проекту monobank, може стати створення так званих маркет-плейсів — коли банки з суто кредитних установ перетворяться на інтернет-майданчики для продажу послуг і товарів.

І тут консервативним лідерам ринку на кшталт Райффайзен Банку Аваль доведеться попітніти, щоб не програти новим агресивним гравцям.

Вже сьогодні найактивніші платоспроможні клієнти обирають ті установи, які надають найзручніші інтернет-можливості. Так, за даними сервісу freelancerhunt, найпопулярнішими серед фрілансерів сьогодні є інтернет-банкінг від ПриватБанку (88%), Монобанку (6,4%) і Альфа-Банку (1,7%).

Із новими технологіями або без них, але вітчизняний банківський сектор сьогодні увійшов до смуги стабільності. І це в будь-якому разі дає позитивний сигнал як бізнесу, так і приватним особам. "Впевненості стало більше, можна сміливо нести гроші до банків", — підбиває підсумок Туюкова.