Домашня робота

Нові можливості або закриті кордони. Інвестиції або розчарування. Якою нашу країну бачать у США та Європі?

19 листопада в Києві відбулася лекція НВ Діалоги про майбутнє, в рамках якої екс-посол США в Україні Вільям Тейлор, економіст Павло Шеремета та дипломат Дмитро Кулеба обговорили перспективи розвитку України та її місце на геополітичній карті світу.

"Двері до Європейського союзу і НАТО залишаться відкритими для українців, — певен віце-президент Інституту миру у Вашингтоні Вільям Тейлор. — Якщо Україна вирішить, що готова приєднатися до цих союзів, значить так і буде".

За його словами, Україна є важливою як для ЄС, так і для США. На підтвердження Тейлор згадує нещодавню зустріч держсекретаря Майка Помпео з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним. "Американський політик, близький до Дональда Трампа, заявив, що в України немає більшого союзника, ніж Штати, й американці продовжать підтримувати Україну, поки Росія не поверне Донбас і Крим", — розповів Тейлор і наголошує, що це результат стратегічного діалогу.

Спеціальний представник України у Раді Європи Дмитро Кулеба погодився із Тейлором, але додав: варто враховувати, що Європа змінюється й умови змінилися.

Якщо критично поглянути на ЄС, то цінності залишаються тими ж, проте союзності та солідарності вже набагато менше. До того ж існують три глобальні моменти, які суттєво вплинуть на майбутнє. "По-перше, порушувати встановлені правила тепер значно простіше, ніж раніше. Я це називаю" інфляцією безпеки", — каже Кулеба. — По-друге, передові технології будуть призводити до соціального тиску і конфліктів. І, по-третє, стає все простіше маніпулювати свідомістю цілих мас. Звісно, нічого нового в маніпуляціях немає, але зараз є можливість достукатися до більшої кількості людей і повністю змінити їхню думку про те, що правильно, а що ні". За його словами, Європа поки не готова до таких викликів, вона намагається працювати з ними, але їй час краще розуміти всі загрози і проводити якіснішу політику.

Загалом за його словами, для України Європа залишиться найважливішим джерелом цінностей і значущим торговим партнером, оскільки обсяги торгівлі зі США через географічне розташування ніколи не перекриють європейські.

Детальніше на економічному аспекті обговорюваного трикутника Київ — Вашингтон — Брюссель зупинився Павло Шеремета, екс-глава МЕРТ України, засновник Києво-Могилянської бізнес-школи. "Українці в середньому в 12 разів бідніші за європейців", — емоційно зауважив економіст. І поставив риторичне запитання: "А тепер уявіть: якщо ви — учасник елітного клубу і до вас приходить потенційний претендент із таким заробітком, ви приймете його чи ні?"

Шеремета певен: Україні час зробити свою домашню роботу, зокрема, збільшивши показник ВВП на душу населення. Хоча країні ще пощастило, що й у Європи зі США є своя домашня робота. Наприклад, Штати намагаються визначити, які цінності вони готові захищати. Коли президент США запитує, чи готові американці захищати Чорногорію, це дійсно гарне питання. І тут Україні варто замислитися над аналогічним питанням щодо себе. Бо якщо, наприклад, $20 млрд будуть вкладені в українську економіку і тут працюватимуть такі американські компанії, як Chevron, американцям буде набагато простіше на нього відповісти.

НВ публікує головні цитати спікерів у рамках їхніх виступів на лекції Діалоги про майбутнє.

Вільям Тейлор

колишній посол США в Україні, віце-президент Інституту миру у Вашингтоні

Якби Україна була членом НАТО, багато в нинішній ситуації з Росією було б зрозумілішим. Якби росіяни, наприклад, напали на Литву, війська НАТО були б там. Проти Москви ще не запровадили найгірших санкцій із можливих. І в Кремлі це розуміють. Це якраз і є частиною політики стримування Росії

В Україні, як і в 2016-му році у США, зараз дуже цікавий набір кандидатів у президенти на відміну від того ж 2004-го, коли не було передвиборних перегонів як таких. Вся підготовка йде за планом. Країна вміє проводити вибори технічно

Перша половина ХХ століття відзначилася двома світовими війнами, великим голодом, торговими конфліктами і боротьбою за сфери впливу. Певною мірою це природний стан міжнародних відносин. Неприродною була друга половина ХХ століття. Починаючи з часів Другої світової й уже більше 70 років між великими державами не було великих воєн

Цього неприродного стану вдалося досягти завдяки тому, що США, європейські та інші країни докладали дуже багато зусиль, щоб жити за правилами та стандартами поведінки між державами, поважати суверенітет і чужі кордони. Це складно, але такий глобальний світовий порядок. Це коштувало чималих зусиль США. Але ми виграли від цього, і всі виграли

Аби Україна змогла повернути Донбас, знадобиться міжнародна миротворна місія, великий контингент — одна або дві групи не допоможуть. Сили, які керуватимуть судами, поліцією, внутрішньо переміщеними особами і виборами. Все це має ратифікуватися в українському парламенті та пройти Радбез ООН — це єдиний майданчик, де можна вийти за рамки мінських угод

Дмитро Кулеба

спеціальний представник України у Раді Європи

Іноді ми просто не розуміємо того, що нам хоче сказати історія. Європа змінюється. Там починає не вистачати одного з елементів, на яких вона була збудована, — солідарності. ЄС все ще європейський, але в ньому все менше союзності. От чому ми маємо мислити тепер глобальніше

Боюся, майбутнє Європи — це коли США і Китай будуть глобально конкурувати, а всім іншим доведеться обрати — або зі США, або з Китаєм. Водночас Європа залишиться для нас важливим джерелом цінностей і торговим партнером, оскільки наші обсяги торгівлі зі США суто через географічне розташування не зможуть перекрити європейські

Три моменти, які стануть локомотивом всіх змін у найближчі 10-15 років. По-перше, інфляція безпеки. Порушувати встановлені правила тепер значно простіше, ніж раніше. По-друге, передові технології будуть призводити до соціального тиску, конфліктів, і деякі країни відчують себе покинутими, залишеними. І по-третє, стає значно простіше маніпулювати свідомістю мас і окремих груп, скеровувати їх у будь-якому напрямку

Нам потрібно навчитися боротися і відстоювати себе самостійно. Останні кілька років дали нам великий досвід, оскільки ситуація (особливо в 2014 році) була вкрай гострою і болючою, але саме так і вирощується нація

Ясність у світовій політиці — це нова розкіш. Є сценарії, тенденції, страхи, обіцянки, але незрозуміло, що стане в підсумку вирішальним

Павло Шеремета

економіст, колишній міністр економічного розвитку і торгівлі України

Наш ВВП на душу населення становить лише 6,9% від середньоєвропейського показника. І це відповідь на питання, чому ми так затрималися у залі очікування ЄС

Як збільшити цей показник? Є дві фішки — проста і складна. По-перше, час провести перепис населення. Ми давно цього не робили, і потрібна реальна цифра, а не 45 млн. По-друге, слід боротися із тіньовою економікою. Це складно, але здійсненно

Крім того, щоб наростити ВВП, потрібно збільшити інвестиції. Чому ми цим не займаємося? Тому що, наприклад, газ, паливо, видобуток газу у нас монополізовані українськими групами, і нікого не пускають на цю територію. Тому необхідні конкурентні умови і демонополізація — така наша домашня робота

Ще один компонент зростання ВВП — експорт. Фактично ми перерозподілили наш експорт із Росії на ЄС, однак потрібно збільшувати ці цифри, розвивати експорт до південно-східної Азії або Північної Америки. Чому ми вели успішну торгівлю з РФ? Тому що ми розмовляємо російською мовою, знаємо їхню культуру. Тепер нам потрібно говорити європейськими мовами, знати китайську

Президент не має підписувати бюджет із дефіцитом. Особливо коли економіка перебуває у стані зростання, бо нам потрібно цей дефіцит фінансувати. Що ми робимо? Ми виходимо на внутрішній ринок і забираємо ці гроші. Замість того, щоб скерувати їх на інвестиції, ми їх витягуємо на дефіцит