Атлант розправляє плечики

Українська економіка за рік зросла на понад 3% — хороший результат на тлі попередніх втрат. Але цього все ще мало для швидкої модернізації, на яку країна здатна

Іван Верстюк

Якщо Олексій Давиденко, власник мережі з продажу медичного обладнання Медтехніка, почує в ЗМІ інформацію від Нацбанку про те, що роздрібний товарообіг в Україні за три квартали 2018 року зріс на 5,5% щодо аналогічного періоду 2017-го, він згідно кивне головою. Тому що на власному досвіді відчуває цей приріст.

"Динаміка позитивна, — говорить підприємець. — У всіх регіонах, де ми представлені, відчувається активність на докризовому рівні". Для країни, яка ще кілька років тому борсалася в обіймах потужної кризи, подібна оцінка дорого варта.

Зростає не тільки товарообіг роздрібної торгівлі та купівельні настрої українців: у країну потяглися фінанси із зовнішніх ринків. Тільки за півроку в Україну зайшло $1,3 млрд прямих іноземних інвестицій, водночас за весь минулий рік їх було $2,3 млрд. Подібного все ще мало для повноцінного економічного буму, але вдосталь для активізації ринку.

У країні з'явилися і знакові світові компанії — шведські ритейлери IKEA та H&M, а також ірландський авіагігант лоукостер Ryanair.

"Ми бачимо початок істотніших прямих іноземних інвестицій", — упевнений Андерс Аслунд, старший науковий співробітник Атлантичної ради у Вашингтоні.

Головне ж у тому, що в другому кварталі помітний приріст — одразу на 3,8% — показав ВВП. Правда, одним із драйверів спурту став ранній збір другого в історії країни за обсягом врожаю зернових — 64 млн т, за оцінками Мінагрополітики. Торік місцеві чорноземи вродили 61,3 млн т, а піковим був 2016-й — 66 млн т.

Вплив фактора високого врожаю незабаром зійде нанівець, а тому за підсумками 2018-го показники ВВП будуть нижчими. "Ми очікуємо, що за результатами року зростання економіки буде близьким до 3%", — говорить Олена Бєлан, головний економіст інвесткомпанії Dragon Capital, яка видає НВ.

Схожої думки дотримується і Нацбанк: його експерти очікують уповільнення активізації економіки до 3,1%.

Проте це більше, ніж підсумок 2017-го, — за торік ВВП додав 2,5%.

Крім того, уряд разом із МВФ заклали фундамент майбутньої стабільності нацекономіки: Кабмін підписав із фондом нову кредитну програму типу Stand by. Тобто МВФ зарезервує для України $3,9 млрд на 14 місяців. А офіційний Київ може використовувати як усю суму, так і заощадити.

Договір допоможе країні активніше працювати з донорськими програмами ЄС, Світового банку. І відкриє Києву можливість для випуску євробондів, щоб погасити наступного року 427 млрд грн зовнішнього держборгу.

Але весь цей позитив не обманює експертів — вони впевнені: країна могла б розвиватися помітно швидше.

У найновішому інфляційному звіті НБУ є такий висновок: основний вплив на зростання економіки зчинив споживчий попит. Іншими словами, пересічні громадяни країни забезпечили 67% у прирості ВВП.

Активізувалися співвітчизники завдяки помітному збільшенню доходів. Так, у серпні середня зарплата була вищою на цілих 26%, ніж у серпні 2017-го: 9 тис. грн замість 7,1 тис.

"Темпи зростання реальних зарплат в Україні значно випереджають зростання економіки, що є хорошим показником", — зазначає Анатолій Амелін, директор економічних програм Українського інституту майбутнього.

Заробітки найманих працівників зростають не тому, що їхні роботодавці стали добрішими. Причина — у відкритих кордонах і трудовій міграції, насамперед у Польщу. До цієї країни, за оцінками експертів, у рейтинзі головних магнітів для заробітчан готові долучитися Чехія та Німеччина: там саме збираються спростити працевлаштування для іноземців.

Через трудову міграцію роботодавцям складніше знайти собі персонал: навіть офіційне безробіття скоротилося на 0,7 відсоткові пункти, до 8,9%.

Тому бізнесмени змушені піднімати зарплати своїм працівникам. Та й держава перед виборами старанно покращує оплату праці бюджетникам.

У трудовій міграції є й інша іпостась: заробітчани стали стабільним і одним із найпомітніших постачальників валюти в країну. За сім місяців року вони перерахували на батьківщину $6,35 млрд, за даними Райффайзен Банку Аваль.

Водночас експорт металургійної продукції, яка дає країні третину валютних надходжень, за дев'ять місяців року склав, за даними Держстату, $10,6 млрд. А аграрії — №1 у справі припливу валюти (на них припадає 40% доларового струмочка ззовні) — наторгували на зовнішніх ринках на $12,9 млрд.

"Зростання зарплат і значні грошові перекази позитивно впливають на споживчі настрої", — пояснює Михайло Ребрик, старший аналітик Райффайзен Банку Аваль.

Поліпшення споживнастроїв одразу позначилося на вітчизняних підприємцях — унаслідок середній бізнес почав зростати.

Наприклад, компанія SammyIcon, український виробник нішевих кольорових шкарпеток, заявила про зростання продажів на 15% цьогоріч. І якщо раніше фірма задовольнялася реалізацією свого продукту в магазинах інших брендів, то в серпні відкрила власний на одній із центральних столичних вулиць. "За легпромом добре помітно, як зростає економіка", — зазначає Пилип Литвинов, власник SammyIcon.

Аналогічні враження й у Тараса Шевчука, власника компанії Синдикат, яка виробляє одяг. Він теж відкрив цьогоріч магазин у столиці, де регулярно проходять розпродажі українських брендів. "Ми підняли ціни за рік на 30%, і попит особливо не впав", — зізнається Шевчук.

Найпродуктивнішим двигуном економіки є не споживчий попит, а інвестиції, до того ж із нуля — коли компанія будує завод або фабрику. У цьому впевнений Олександр Мартиненко, керівник підрозділу з фінансового аналізу інвесткомпанії ICU.

На його думку, споживчий попит виріс завдяки щедрій програмі субсидій, а в здоровій економіці таких великих витрат на соціальні виплати бути не повинно, так як люди можуть самі заробити собі на життя.

Проте і в справі залучення інвестицій у країні помітний позитив.

Так, із зовнішніх ринків в Україну дедалі частіше заходять фінанси, спрямовані у сільське господарство, технології, зелену енергетику та комерційну нерухомість.

В Україні з її високою якістю людських ресурсів можна легко сформувати пристойний портфель з інвестицій в енергетику й технології, вважає Джованні Сальветті, керівний директор банківського будинку Rothschild у країнах СНД. "Така суміш не може не вистрілити", — пояснює він.

Починаючи з 2015-го у вітчизняну відновлювальну енергетику — сонячні та вітрові електростанції — зайшло $1 млрд інвестицій. Такі цифри наводять експерти Держагентства енергоефективності.

Особливий інтерес до галузі проявляють норвезькі компанії, які мають досвід і технологічну експертизу для роботи на цьому ринку. У вересні одна з них, NBT, заявила про плани вкласти $450 млн у будівництво 64 вітрових електроустановок у Херсонській області.

У ногу з NBT йде ще один норвезький інвестор — Scatec Solar, який працює в сегменті сонячної енергетики. Акції цієї компанії торгуються на фондовій біржі в Осло.

Scatec Solar має намір вкласти в проекти української сонячної енергетики 274 млн євро. "Українською економікою рухають позитивні імпульси і вона має великі амбіції для продовження зростання, про що свідчать свіжі макроекономічні дані, — вказав у листі НВ Міккель Торуд, фінансовий директор Scatec Solar. — Ми плануємо нарощувати портфель інвестицій на цьому стрімкому ринку".

Подібним інвесторам цікаві українські високі тарифи на зелену електроенергію, пояснює Анатолій Кирилюк, проектний менеджер Норвезько-Української торгової палати. За його словами, окупність вкладень становить п'ять-вісім років, що дуже непогано. Крім того, під будівництво зелених електростанцій легко отримати вигідний кредит, наприклад, від Європейського банку реконструкції та розвитку.

Прихід великих мультинаціональних брендів в Україну також дав позитивний сигнал міжнародному ринку фінансів. Шведські компанії IКЕА та H&M, ірландський лоукостер Ryanair з'явилися на берегах Дніпра і звернули на країну увагу бізнес-аналітиків з усього світу. А нова програма МВФ стала символом стабільності процесу реформ. Тим паче, що вона, як очікують аналітики Райффайзен Банку Аваль, буде менш жорсткою, ніж попередня.

Услід за Ryanair розширили свою роботу в Україні інші авіакомпанії — Wizz Air, airBaltic, Brussels Airlines. За даними ICAN, структури в рамках ООН із розвитку цивільної авіації, одне робоче місце в авіагалузі створює 3,5 робочих місць у суміжних галузях — на ринку автомобільних перевезень, у готельному бізнесі. А $1 авіаобороту генерує додаткових $4 у ВВП.

Потенціал дуже великий. Але скільки вже про це можна говорити і нічого водночас не робити
Ігор Мітюков,
глава українського офісу американського банку Morgan Stanley

Правда, без розвитку українських авіакомпаній ефект зростання ринку повітряних перевезень на економіку країни буде обмеженим, каже Олександр Ланецький, керівник консалтингу Friendly Avia Support.

Активізувалися інвестори і в інших сферах.

Німецька компанія Bayer побудувала завод з обробки насіння у Житомирській області за $200 млн, а американська Cargill продовжує інвестувати в зерновий термінал в Одеській області.

Помітний великий експансіоніст і в банківському секторі. Група ТАС екс-віце-прем'єра Сергія Тігіпка встигла придбати дочку російського Ощадбанку — VS Bank, а також Universal Bank у його грецьких власників. Окрім того, на баланс групи перейшли кредитні портфелі банків Платинум, Новий та Форум.

"Надалі роль банків як основного внутрішнього кредитора буде тільки збільшуватися", — вважає Антон Керановський, директор з інвестицій ТАС.

І аграрний сектор, і банківський потребують технологій для свого подальшого розвитку. Тому, за даними компанії GlobalLogic, українська технологічна галузь за півроку зросла на 30%. Вона і раніше була цікавою інвесторам, а тепер і поготів.

До місцевих IT-компаній нарешті придивився легендарний американський венчурний фонд Andreessen Horowitz. Фонд разом із партнерами вклав $30 млн в український стартап People.ai, який пропонує сервіси для менеджерів із продажу.

А фінансова компанія з Торонто Brookfield Asset Management вкладає $160 млн у львівський Innovation District IT Park — екосистему для роботи айтішників. Як пояснили НВ у Brookfield, основний акціонер компанії Георгій Мигаль — виходець з України. Він, мовляв, довго стежив за батьківщиною і знайшов хорошу можливість для вкладення грошей.

На ринку ж нерухомості засвітився великий американський інвестиційний банк Goldman Sachs. Разом з українською інвесткомпанією Dragon Capital він вклався у купівлю київського торгово-розважального центру Аладдін, бізнес-центрів Platinum B і Horizon Park.

Економічне зростання могло би бути істотно більшим, якби іноземні інвестиції становили не 1,5% ВВП, як зараз, а хоча б 5% щорічно, підкреслює Бєлан із Dragon Capital.

Навіть певне поліпшення у рейтинзі Doing Business, на який звертають увагу інвестори і бізнесмени, особливо не обнадіює. Нещодавно Україна піднялася там на п'ять позицій і зараз у неї 71-е місце зі 190 можливих. Однак багато країн перебувають істотно вище. "З огляду на місце, де ми були до цього, це стояння на місці", — підкреслює Амелін з Українського інституту майбутнього. Прогресом, на його думку, було б зростання на 50 позицій.

У січні під час проведення Всесвітнього економічного форуму в Давосі в одному з місцевих готелів висів плакат із рекламою Індії. На ньому було написано такий меседж: Індія означає бізнес. Підвищення на 30 позицій у Doing Business за 2017-й. Тільки подібний порядок прогресу цікавий світу, резюмує Амелін.

Досягти чогось подібного можна було б лібералізацією, зміцненням правосуддя, а також запуском ринку землі. Останній крок допоможе не стільки у справі просування вгору в рейтинзі Doing Business, скільки дасть потужний економічний ефект.

Ігор Мітюков, голова українського офісу американського банку Morgan Stanley, невтомно повторює на всіх ділових зустрічах: варто лише запустити землю в обіг, як аграрний сектор почне рости неймовірними темпами.

За оцінками Світового банку, скасування мораторію на продаж сільськогосподарської землі, який багато років поспіль продовжує Верховна рада, може дати до 1,5% зростання ВВП щорічно.

Україна ж пасує як у цьому, так і в багатьох інших питаннях. Часом — у найнесподіваніших.

Нацбанк у своєму інфляційному звіті окремо підкреслив труднощі в залізничній галузі, яка лишається основним елементом транспортної системи країни. Виробництвам не вистачає вагонів, щоб вчасно і в повному обсязі доставляти вантажі. А державна Укрзалізниця — занадто неповоротка структура, щоб вирішувати такі проблеми оперативно, кажуть у Міністерстві економіки.

Багато залізничних колій заставлені вагонами і шкодять нормальному транспортному процесу, говорить Максим Нефьодов, перший заступник міністра економіки. "Це безумство, — вважає чиновник. — Ситуація із залізницею забирає відсотки від ВВП".

Тому у відповідь на питання про те, як прискорити економічне зростання країни, експерти називають давно всім відомі речі — провести структурні реформи, приватизувати держкомпанії та побороти корупцію.

"Природна продуктивність праці в Україні вища, ніж поточне економічне зростання, — упевнений Мітюков. — Тому потенціал дуже великий. Але скільки вже про це можна говорити і нічого водночас не робити? "

Втім, хоча б частина вітчизняного бізнесу якраз не налаштована байдикувати, що і є головним економічним позитивом для країни. "Починаючи з 2016-го в Україні настав найкращий час розширюватися, — говорить Давиденко з Медтехніки. — По-перше, час займати звільнені після росіян ніші. А, по-друге, випередити тих, хто все ще вичікує".