А ви б пішли на дебати?

НВ запитав у співвітчизників, що вони думають про епопею з передвиборчими дебатами між Петром Порошенком і Володимиром Зеленським

Рішення йти у велику політику означає максимальну публічність і готовність до різного типу політичних дебатів. Тому я, звісно, пішов би на дебати.

Вся ця трагікомедія з теледебатами в Україні, очевидно, не вигідна вже нікому. Оскільки ймовірність дискусій про майбутнє країни дуже низька, зате є шанс перетворити ці вибори на повний фарс.

Мені чомусь здається, що за рік ми будемо змушені знову йти на вибори президента.

Алекс Ліссітса,
гендиректор компанії ІМК, президент асоціації Український клуб аграрного бізнесу

Йти на стадіон — це дещо показушно та істерично.

А вся ця дивна ситуація підштовхує нас до того, що в Україні, як і в розвинених демократичних країнах, наприклад у США, мають бути чіткі правила. А умови передвиборчих дебатів прописані у законі. Там ніхто нікого нікуди не кличе, нічого не вигадує і не змінює правила гри. І це має підштовхувати українське суспільство до того, що саме воно зобов'язане керувати ситуацією, а не залежати від примх і бажань окремих кандидатів.

Дмитро Кримський,
співвласник мережі магазинів Good Wine

У першому турі я був єдиним із першої п'ятірки кандидатів, хто не побоявся прийти на Суспільне ТБ і взяти участь у дебатах наживо. А зараз, перед другим туром, це вже питання не до мене, а радше до політологів.

Анатолій Гриценко,
лідер партії Громадянська позиція

Дебати вигідні тільки двом сторонам: Порошенку, який готовий хапатися за будь-яку можливість, щоб переламати ситуацію, і народу України, щоб вперше почути Зеленського-політика.

Очевидно, що досвідчений Порошенко влаштує Зеленському крутий бій, і реакція останнього дуже важлива. Багато з тих, хто голосуватиме за Зеленського, усвідомлюють те, що роблять ставку на людину, позиції та плани якої не озвучені чітко нею, і дебати — остання можливість розібратися, а кого ми, власне, підтримуємо.

А Зеленському дебати не потрібні. Для нього це зайвий ризик.

Олександр Смірнов,
креативний директор агентства Tabasco

Те, що відбувається зараз — це не більше, ніж тактична боротьба.

Судячи з останніх опитуваннь КМІС [де Зеленського підтримують 72% респондентів, а Порошенка — 25%], на думку половини виборців дебати ні на що принципово не вплинуть. Вибір зроблено. Але дебати потрібні, щоб було більше реальної змагальності під час кампанії. Втім, дебати вигідні кандидату з меншим рейтингом, а кандидату з високим рейтингом вони не потрібні.

Володимир Фесенко,
політолог, директор Центру політичних досліджень Пента

На мою думку, вся попередня історія нинішніх виборів уже нівелювала дебати як такі.

Мова ненависті, якій тільки додають жару, технології, які не витримують критики через свою примітивність, і медійні качки — все це вихлюпнулося через край, і я вже не розраховую на вдумливу полеміку між кандидатами. І всі тепер хочуть якнайшвидшого фінального жорсткого телешоу.

За постановку на стадіоні 14 квітня я б поставила технологам [Порошенка] "незадовільно". Змусити президента підтанцьовувати, [ці] глузливі пісні, театральщина, образливі гасла, маніпулятивні репортажі Прямого — все це відбило бажання дивитися виставу далі.

Ольга Герасим'юк,
телеведуча, перша заступниця голови Нацради з питань телебачення і радіомовлення

На дебати в студію пішов би, на стадіон — ні. Тому що погано видно емоції учасників. А це головне у виставі, а не "фанатські війни". Краще на ТБ гляну. Якщо відбудуться, звісно.

Для Порошенка це шанс скоротити відставання. У нього позиція з усіх питань висловлена і зрозуміла, хоч є величезні сумніви в його щирості.

А от все, що конкретизує нарешті Зеленський, може зменшити кількість його симпатиків, багато з яких нафантазували, що він втілить всі їхні очікування. Водночас у багатьох виборців Зе вони діаметрально протилежні. До того ж із основних питань. І це команду Зе лякає найбільше. А не побоювання, що недосвідченого Володимира затопчуть у відкритому батлі.

Олександр Соколовський,
засновник групи компаній Текстиль-Контакт

Якщо вже Зеленський пішов у президенти, то має говорити. Тому що позиція: сьогодні я жартую, а завтра стаю президентом — досить неоднозначна. Я не хочу жити на кіностудії або в фейковій країні. А хочу жити в Україні, де якісне управління [державою] є стандартом життя.

Водночас мені незрозуміло, чому Порошенко підіграє цьому політичному тролінгу.

Дуже неприємно, що все переростає в якусь надуману істерію. Зрештою, мені не подобається жодна з реклам [обох кандидатів]: це переходить або в якесь панібратство або доходить до трешу. Я взагалі не чекав, що передвиборчі кампанії можуть бути настільки неприємними.

Павло Гудімов,
арт-менеджер, музикант, засновник галереї Я Дизайн

Якби ухвалив рішення йти у президенти, то у мене точно був би набір публічних цілей, заради яких я йду, — візія, стратегія розвитку країни, пріоритети і, звісно ж, команда.

Якщо я все це маю, то дебати — найкраща можливість довести, що мій план, стратегія, команда кращі, ніж у опонента, і можливість завоювати ще більше симпатиків, громадян, для яких політика і робиться.

Анатолій Амелін,
співзасновник, директор економічних програм аналітичного центру Український інститут майбутнього