Від традицій до інновацій: еволюція українського АПК - фото Від традицій до інновацій: еволюція українського АПК - фото
Спецпроект

Від традицій до інновацій: еволюція українського АПК

27 липня 2018, 17:23

Українські аграрії доводять, що здатні активно використовувати напрацювання 20 років розвитку світового АПК для покращення виробничих показників. А в чомусь навіть випереджати зарубіжних колег

Українські аграрії доводять, що здатні активно використовувати напрацювання 20 років розвитку світового АПК для покращення виробничих показників. А в чомусь навіть випереджати зарубіжних колег.

Початок ХХI століття став періодом важливих трансформацій у світовому АПК. За останні 20 років лідери аграрного виробництва переглянули принципи землеробства, птахівництва та тваринництва. Змінилися підходи і до самої організації бізнесу.

Якісні зрушення у світовому АПК багато в чому стали можливими завдяки укрупненню аграрних компаній. Ніхто не применшує ролі фермерських господарств в економіці різних країн. Але лише концентрація капіталу в сфері АПК створила умови для виникнення справді потужних системних виробників — вертикально інтегрованих компаній, здатних контролювати виробництво на всіх його етапах. Великі агровиробники виступають замовниками найбільш складних досліджень і впровадження передових технологій виробництва. Це відбувається в силу того, що такі холдинги мають у своєму розпорядженні достатні фонди та доступ до позикових коштів і ринку капіталу.

Вітчизняні підприємці ще в 90-х рр. зрозуміли переваги масштабування бізнесу і його вертикальної інтеграції. Такий спосіб ведення справ обрав і Юрій Косюк. У 1998 році він заснував АТЗТ «Миронівський хлібопродукт». Це підприємство стало першим у вертикально інтегрованій структурі компанії МХП, одного з перших агрохолдингів в Україні. Сьогодні, через 20 років, він об'єднав понад 30 підприємств в 14 регіонах держави: 12 підприємств в сфері рослинництва, 3 птахофабрики з виробництва м'яса курчат-бройлерів, 2 батьківські птахофабрики, 3 підприємства з виробництва комбікормів, 2 підприємства з переробки м'яса, 11 елеваторів та завод залізобетонних конструкцій.

Вертикальна інтеграція бізнесу забезпечила МХП можливість підтримувати стабільно високі стандарти якості продукції. Став також можливим контроль її фінальної собівартості завдяки великим масштабам виробництва. Це особливо важливо в умовах, коли компанії доводиться конкурувати як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках. До того ж, вона отримала можливість контролювати всі стадії процесу виробництва курятини: від отримання інкубаційних яєць до реалізації охолодженої і замороженої курятини, від вирощування власних зернових до виробництва необхідних для годування птиці комбікормів.

Показово, що МХП першою з українських компаній провела IPO на основному майданчику Лондонської фондової біржі і довела, що аграрна галузь стає об’єктом пильної уваги міжнародних інвесторів.

До кінця ХХ століття стало очевидно — світовий АПК вичерпав можливості зростання виключно за рахунок розширення площі оброблюваних земель. Уже в 90-х рр. минулого століття спостерігалося незначне скорочення земельного банку. У кінці 90-х – на початку 00-х рр. агрокомпанії почали робити ставку на якість насіння, застосування нових видів добрив, засобів захисту рослин та ін. Активне впровадження комп'ютерних та IT-технологій дало змогу на новому рівні контролювати врожайність, стан посівів, вирощуваної птиці та худоби.

На підприємствах холдингу МХП розуміють важливість цих процесів. Тому постійно працюють над поліпшенням захисту даних, модернізують облікову систему, впроваджують електронний документообіг всередині холдингу. Також були здійснені інвестиції в геоінформаційну систему для збереження земельного банку, оптимізації витрат і затвердження єдиних стандартів агровиробництва для всіх підприємств компанії. Також діє програма «Комплексна автоматизація процесів контролю обліку палива», триває впровадження автоматизованого робочого місця агронома тощо.

Інновації необхідні, оскільки перед аграріями стоїть непросте завдання — нагодувати і не нашкодити населенню планети. За прогнозами FAO (Продовольча і сільськогосподарська організація ООН), для того щоб прогодувати населення Землі в 2050 р., необхідно збільшити щорічне виробництво зерна до 3 млрд тонн, а виробництво м'яса — більш ніж на 200 млн — до 500 млн тонн. За останні 20 років світові лідери більше уваги почали приділяти питанням екології, використанню відновлюваних «зелених» джерел енергії, ролі діяльності людини в таких процесах як глобальне потепління, ерозія ґрунту, забруднення ґрунтових вод та ін.

Цьогоріч FAO у своїх прогнозах на наступні 30 років зробив основну ставку на виробництво м'яса птиці. У 2017 році ця категорія продукції посіла перше місце на світовому ринку м'яса. Виробництво збільшилося на 1 млн тонн з 117,2 млн тонн до 118,2 млн тонн, приблизно на 0,9%. У цьому напрямку для України відкриваються великі можливості, оскільки українська курятина в два-три рази дешевша за закордонні аналоги, але при цьому не поступається якістю. Нагадаємо, що експортером м'яса птиці №1 в Україні є МХП. Свою продукцію компанія реалізує в більш ніж 60 країнах світу. Сьогодні продукти холдингу відомі під брендами «Наша Ряба», «Апетитна», «Легко!», «Бащинський», Qualiko, Ukrainian Chicken та іншими.

Тільки на «Вінницькій птахофабриці» річний обсяг виробництва курятини в 2017 році досяг 280 тис. тонн м'яса птиці. До 2020 року після запуску другої черги птахофабрики її виробнича потужність збільшиться до 560 тонн. Вертикальна інтеграція та масштаби виробництва дають змогу МХП самостійно забезпечувати птахокомплекси кукурудзою, пшеницею, соняшником і соєю, які є головними складниками комбікормів для птиці. Водночас курячий послід ефективно використовується як добриво для вирощуваних холдингом зернових.

У розвинених країнах Європи і США за останні два десятиліття були досягнуті серйозні результати щодо ефективності сільського господарства. Впровадження нових технологій і досягнень науки дали змогу істотно підвищити врожайність, зменшити енергозатратність агровиробництва, автоматизувати багато процесів і підвищити екологічність компаній. Сьогодні врожайність пшениці в Західній Європі найвища у світі. Таких показників вдалося досягти, зокрема, завдяки дослідженню властивостей насіння і засобів захисту рослин, оскільки площі оброблюваної землі залишаються незмінними.

МХП має один з найбільших земельних банків в Україні — близько 370 тис. га. До обробки землі МХП підходить відповідально. Використання передових технологій і кращих світових практик сучасного землеробства, значні інвестиції в розвиток виробництва дають змогу досягати результату, коли EBITDA на 1 га і врожайність набагато перевищують середні показники по Україні.

Професійний менеджмент забезпечив зручне географічне розташування земель, завдяки чому вдалося отримати оптимальну комбінацію природних ресурсів і технічних можливостей для покращення виробничих показників. Важливу роль зіграли також і використовувані технології точного землеробства, що базуються на технології глобального позиціонування (GPS), географічних інформаційних системах (GIS), технології оцінки врожайності, нормування добрив тощо.

Отримані кукурудза та насіння соняшнику використовуються на комбікормових заводах МХП, а пшениця, рапс, соя та інші культури йдуть на продаж. По суті, як і для західних інтегрованих компаній, для МХП вирощування власних зернових — один із найважливіших компонентів бізнес-моделі. Наявність власної сировини для виробництва комбікормів для птиці та ВРХ дає змогу здійснювати контроль за біологічною безпекою і якістю продукції.

Одна справа нарощувати виробництво за всяку ціну, а інша — збільшувати масштаби діяльності і водночас дбати про екологію та людей. У МХП знайшли спосіб не просто утилізувати відходи, а й використовувати їх як сировину для вироблення енергії. Важливе місце в цих процесах займає виробництво біогазу. Серед промислово розвинених країн провідну роль у виробництві і використанні біогазу за відносними показниками належить Данії. У цій країні біогаз займає до 18% у загальному енергобалансі. Водночас за кількістю середніх і великих установок лідирує Німеччина, яка має в своєму розпорядженні 8 тис. установок. Примітно, що в Західній Європі сьогодні вже не менше половини всіх птахоферм опалюються біогазом.

В Україні лідером в цій галузі став МХП. Навесні 2012 року в Дніпропетровській області почалися роботи з будівництва першої біогазової станції на птахофабриці «Оріль-Лідер», підприємстві Групи МХП. У 2013 р. запрацював біогазовий комплекс потужністю 5 МВт/год. В кінці 2014 р. він досяг своєї повної потужності. Відзначимо, що це перша в Європі біогазова станція з показником такої потужності і рівня технологій, яка працює на курячому посліді і відходах комплексу з переробки курчат-бройлерів. У березні 2017 року було анонсовано будівництво нового біогазового комплексу на «Вінницькій птахофабриці», яке закінчиться в 2020 р. Проектна потужність комплексу 20 МВт. Він може стати найбільшим біогазовим комплексом у світі.

Досвід українських компаній показує, що вітчизняний агросектор за своєю технологічністю активно наздоганяє країни Західної Європи. Великі виробники, такі як МХП, вже сьогодні визнані іноземними інвесторами як перспективні гравці на світовому ринку аграрної продукції, про що свідчать успішне розміщення акцій МХП на Лондонській фондовій біржі та подальші розміщення єврооблігацій емітента. Уже 20 років МХП йде в ногу з досягненнями світового АПК та в низці масштабних проектів випереджає західних колег, задаючи новий темп руху в обраному напрямі.