Зміна клімату та націоналізм. Як одне годує інше
Нові дослідження показують, що два ці тренди тісно пов’язані між собою — і не так, як би ви могли подумати
У спіавторстві з Джошуа Конрадом Джексоном, аспірантом кафедри психології та нейронаук, Університет Північної Кароліни в Чапел-Гілл
Два тренди визначали минуле десятиліття, і обидва з них були розглянуті на цьогорічному засіданні ООН.
Один стосується ескалації наслідків зміни клімату. Лісові пожежі, повені та урагани стають усе частішими та суворішими. 8 з 10 останніх років були найтеплішими за всю історію спостережень. Морські біологи попередили, що коралові рифи в США можуть повністю зникнути до 2040-х.
Інший тренд — підйом правого націоналізму серед західних націй, що включає в себе обрання Дональда Трампа в США та спалах популярності націоналістичних політичних партій по всьому світу.
Насправді, перші чотири промови на цьогорічних дебатах ООН виголосили бразильський правий популіст Жаїр Болсонару, Трамп, диктатор з Єгипту Абдель Фаттах Ас-Сісі та праворадикал і президент Туреччини, Реджеп Ердоган.
Два ці тренди рідко розглядають разом. А коли і розглядають, то їх співвідношення найчастіше виглядає нещасним збігом обставин, та як багато політиків-націоналістів активно перешкоджають пошуку рішень проблеми зміни клімату.
Втім, наше нове дослідження показує, що два ці тренди можуть бути тісно пов’язані — і не так, якби ви могли подумати. Ефекти кліматичних змін — і той спосіб, в який вони змушують суспільство почуватись нажаханим — може бути одним із елементів, що підживлюють правий націоналізм.
Як клімат визначає культуру
Щоб зрозуміти, як клімат визначає культуру, важливо відступити від нинішніх подій та розглянути, яким чином клімат впливав на суспільство протягом історії людства.
Культури можуть відрізнятися так званою «жорсткістю» — суворістю чи гнучкістю своїх правил і традицій, серйозністю покарань для порушників.
Єгипетські феллахи, приміром, були одним із найбільш жорстких народів, які ми проаналізували. Століттями вони нав’язували жорсткі гендерні норми та потужні очікування щодо того, як слід виховувати дітей.
Коли народи нажахані — війною, хворобами, економічними потрясіннями — вони схильні ставати суворішими.
Та екологічні загрози можуть так само бути сильно пов’язані з суворістю.
В одному аналізі ми продемонстрували, як рівень голоду та нестачі землі передбачили культурну напругу в історичних спільнотах. Феллахи зіштовхувались з постійною загрозою затоплення і переживали часті землетруси, піщані бурі та зсуви.
Століття кліматичних катастроф також можуть передбачити різницю в суворості суспільних культур і сьогодні. В іншому дослідженні ми з’ясували, що нації, які пережили найгірші засухи, брак їжі, природні катастрофи та кліматичну нестабільність, мають сьогодні найбільш сувору культуру.
Навіть у межах США штати, найбільш вразливі до кліматичного лиха, відрізняються більш жорсткою культурою. У дослідженні 2014 року було з’ясовано, що штати на кшталт Техасу, Оклахоми та Алабами, які виділяються найбільшими показниками виконання кримінального чи тілесного покарання, також мають і найвищі історичні показники природних катастроф на кшталт торнадо, повеней та ураганів.
Аналіз еволюції припускає, що сувора культура може бути і функціональною — навіть необхідною — перед лицем кліматичних лих. Це може змусити людей більше співпрацювати, а також більше дотримуватись формальних процедур, як ось розподілення пайків під час посухи.
Та в наших останніх роботах ми дослідили темнішу сторону суворості культур. Ми хотіли знати, чи суворість разом з тим робить людей менш толерантними по відношенню до релігійних, етнічних та сексуальних меншин. Іншими словами, ми дослідили, чи процвітають упередження у суворіших соціумах.
Ця динаміка буде мати серйозні наслідки для нашого розуміння геополітичних подій. Якщо кліматичні аномалії на кшталт ураганів і лісових пожеж впливають на «суворість» культур — а ці катастрофи останнім часом трапляються все частіше — це може притягувати усе більше людей до політиків, які підтримують ксенофобську, гомофобну чи расистську риторику.
Екологічні загрози та упередження
Щоб перевірити своє припущення, ми зібрали групу з 19 дослідників з восьми різних націй. Маючи експертів з економіки, психології та антропології, наша команда була добре підкована, приступивши до дослідження впливу екологічних загроз та культури на упередження та політичний націоналізм.
Все закінчилось дослідженням 86 різних історичних соціумів, 25 сучасних націй та 50 американських штатів на основі даних більш ніж 3 мільйонів людей.
Результати були на диво послідовними. Народи, більш вразливі до кліматичних загроз, мали жорсткіші культурні норми, а також найвищий рівень упереджень проти меншин. Наприклад, в американських штатах, що переживали кліматичні проблеми та культурну напругу, білі респонденти неабияк гидують шлюбами з чорношкірими, азіатами чи латиноамериканцями. Туреччина і Південна Корея також відрізняються суворістю культури, і разом з тим продемонстрували найвищий рівень відрази до проживання з людиною іншої національності, сексуальної орієнтації чи релігії.
Затим ми дослідили, чи можна культивувати такі соціальні чи політичні переконання в лабораторних умовах, долучивши до цього експерименту 1000 людей з усього світу. Ми змусили одну групу написати про загрозливі події в їх оточенні — включаючи, але не обмежуючись кліматичними. Інші писали про загрози в їхньому особистому житті. Остання група писала, що їла на сніданок.
Люди, які писали про загрозливі екологічні події, заявили про свою найпалкішу підтримку більш жорстких соціальних правил і норм. Ті ж люди були більш упередженими у ставленні до етнічних меншин. Це дослідження показало, що навіть короткі нагадування про екологічну загрозу можуть впливати на політичні схильності людей і робити їх менш толерантними.
Насамкінець, ми дослідили, як всі ці речі працюють на сучасних виборах. До експерименту ми долучили американців і французів, у чиїх поважних країнах саме відбувались президентські вибори.
Ми з’ясували, що виборці, які відчували себе більш наляканими, були також радше більш схильними підтримувати суворіші покарання до порушників, більше дотримувались традиційних норм і виражали щонайвищий рівень упереджень. Виборці, які відчували себе наляканими, були більш схильними проголосувати за Дональда Трампа і Марін Ле Пен, чиї кампанії базувались на антимігрантських заявах, а також необхідності дотримання правопорядку.
Одне годує інше
Згідно з буквально кожною оцінкою, кліматичні зміни ставатимуть лише гіршими. Без серйозної та негайної реформи температура та рівень моря продовжуватиме рости, так само як і ризики дестабілізації ситуації в світі в зв’язку з цим.
Небезпека зміни клімату для навколишнього середовища вже стала очевидною для багатьох людей. Та наше дослідження підкреслює менш помітну, геополітичну загрозу. Так як кліматичні зміни підвищують рівень екологічної небезпеки, народи по всьому світу можуть стати більш жорсткими, а дискримінаційна риторика ультраправих політиків-націоналістів — все більш бажаною.
Оскільки ультраправі націоналісти славляться своїм сумнозвісним ігноруванням кліматичних змін, підйом цих політиків може заразом загострити і ефекти екологічних небезпек. Це може створити порочний цикл, у якому загрози екологічної катастрофи та ультраправого націоналізму повсякчас підбурюватимуть одна одну.
Таким чином спільні дії, спрямовані на подолання кліматичних змін, можуть бути не лише необхідними задля порятунку навколишнього середовища. Це може також стати важливим шляхом збереження таких важливих цінностей як свобода слова і толерантність у країнах та культурах по всьому світу.
Переклад НВ
Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок The Conversation. Републікування повної версії тексту заборонене.
Оригінал опубліковано на The Conversation
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ
