Правда, яку небезпечно ігнорувати

10 листопада, 13:38

Нещодавно Валерій Залужний написав хорошу статтю для The New York Post, у якій розповів про те, як Росія використовує дипломатію як зброю

Насправді нам тепер добре відомо, що Росія багато що може використовувати як зброю — навіть, на перший погляд, невинні речі, як-от балет чи опера.

Однією з особливостей гібридної війни є те, що як засіб атаки на противника може бути використане будь-що. Зокрема, когнітивна війна, яку трактують як частину гібридної, передбачає застосування надзвичайно різних — і на перший погляд невинних — засобів. Коментарі в соцмережах, культурні проєкти, освіта — усе, що здатне вплинути на мислення ворога і таким чином змусити його виконувати твою волю, може стати знаряддям когнітивної, а отже й гібридної агресії.

Реклама

Росія — дуже вправний когнітивний боєць

З цього випливає важливий висновок: має значення не тільки те, з якою метою ми щось використовуємо, — не менш важливо, з якою метою це використовує Росія. Наприклад, не має особливого значення те, чому ви говорите російською. Важливо, що Росія може використати це для власних цілей, зокрема, аби стверджувати, ніби ми — один народ, і претендувати на українські землі. А культурні ініціативи у західних країнах можуть використовуватися для формування позитивного образу Росії, який потім буде застосовано з мілітарною метою.

Звичайно, можна сто разів собі повторювати, що, розмовляючи російською, можливо залишатись патріотом, а якась російська пісня про кохання — «поза політикою». Це правда. Проте це ніяк не завадить Росії використати згадані речі з потрібною їй метою. Це також правда, ігнорувати яку небезпечно.

Пригадую, як в одній із книг колись прочитав, що в руках вправного воїна буде-що може стати смертельною зброєю. Так-от, Росія — дуже вправний когнітивний боєць, який задає тон в цій галузі. Тому використовувати навіть невинні речі на свою користь вони навчились як ніхто інший.

Отож, роблячи щось, слід запитувати себе: як це може бути використане ворогом, і робити все, щоб мінімізувати такий вплив. Звісно, не варто переступати межу розумного й ставати схожим на параноїка. Проте гіперпідозрілість у час війни не буває зайвою. Сподіваюсь, ми усвідомимо це і знайдемо розумний баланс.

Показати ще новини