Зайві люди

10 листопада 2018, 19:03
3831
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Вам важко вирішити, за кого голосувати на виборах? Партії орієнтовані на очікування більшості, їм нема чого вам запропонувати. Ви зайва людина, як і сотні тисяч інших. І це проблема всієї країни

15 листопада Валерій Пекар виступить з лекцією в Києві в рамках проекту НВ "Україна 2020". Зареєструватися на зустріч можна тут

Візьміть аркуш паперу й олівець. Проведіть вертикальну лінію: праворуч від неї будуть праві, тобто ті, хто за капіталізм, винагороду пропорційну до результатів, менше державне регулювання і невидиму руку ринку. Ліворуч будуть ліві, тобто прихильники соціалізму, патерналізму, рівності, державного втручання та перерозподілу. Найближче до правого краю аркуша будуть крайні праві радикальні прихильники капіталізму, найближче до лівого — переконані комуністи, в центрі — помірковані. Ця шкала відображає економічні погляди.

Тепер проведіть горизонтальну лінію. Знизу від неї будуть ліберали, захисники громадянських свобод і прав людини, а зверху — прихильники авторитаризму, для яких вище цінність держави. Біля самого верхнього краю аркуша опиняться відверті фашисти, біля нижнього — послідовні анархісти. У центрі, як ви здогадалися, помірковані. Ця шкала відображає політичні погляди.

Тепер визначте своє положення на аркуші.

Я не здивуюся, якщо ви потрапили до правого нижнього квадранту (ближче до центру або далі від нього, це вже як вийде). Журнал Новое Время зазвичай читають ті, хто ненавидить соціалізм у всіх його різновидах (хоча, можливо, вважає правильним захистити громадян від дикого капіталізму), а також вважає права людини і громадянські свободи великою цінністю. Переважна більшість активних людей країни — підприємців, громадських активістів, волонтерів і так далі — виступають за свободу і зменшення державного втручання в економіку.

У мене для вас погана новина: практично всі українські політики потрапляють до верхнього лівого квадранту. Це не випадково, оскільки саме там знаходяться очікування більшості населення. Більшість населення хоче більш-менш сильну руку (тільки, щоб вона не торкалася особисто його) і, безумовно, підтримує соціалізм у всіх його формах.

Саме ці "зайві люди" є основним активом України

Якщо ви у правому нижньому квадранті, можливо, саме тому вам так важко вирішити, за кого голосувати на виборах? Політичні партії та політичні лідери скупчилися у протилежному кутку, їм нема чого вам запропонувати. Ви зайва людина в цій країні — так само, як і сотні тисяч інших.

З одного боку, це ваша проблема. Відсутність політичної організації лібералів — недоопрацювання самих лібералів: потрібно багато спільно працювати, а не боротися за нюанси переконань. Це змушує їх відчувати себе сиротами на кожних виборах, президентських чи парламентських.

З іншого боку, це проблема політиків. За моїми оцінками, частка суто ліберально налаштованих громадян сягає 15%. Їх мобілізація гарантує перемогу на президентських виборах і солідну фракцію в парламенті. Правда, це складно: ліберали не ведуться на гасла, хочуть конкретних відповідей. Яка стратегія економічного зростання? Як поліпшити бізнес-клімат? Як обмежити вплив монополій? Що скажете про податкову реформу, приватизацію, ринок землі, валютну лібералізацію, пенсійну систему, субсидії, трудове законодавство, державне регулювання, силові структури в економіці?

З третього боку, це проблема цілої країни. Тому що саме ці "зайві люди" є основним активом України. Саме вони підтримали армію в найважчий рік і витягли початок економічного відновлення. Саме на них надія в тому, щоб вирватися із пут сировинної економіки, зі створюваної нею пастки бідності. У сучасному світі найбільше цінуються ті, хто готовий взяти відповідальність за себе, місто та країну, вміє створювати додану вартість.

Від патерналістської більшості користь лише одна — своїми голосами вони віддають владу в руки тих, хто більше пообіцяє. А далі вони напружено чекають негайного поліпшення добробуту і готові скинути з п'єдесталу того, хто це не забезпечив. Вони не вірять у реформи, тому що не розуміють їх суті. Вони невдячні, тому що сприймають подачки як належне. Вони не бачать навколо себе поліпшень, тому що не є їх частиною. Вони не цінують зусилля інших зі зміни країни, бо не докладають власних.

Не дивно, що раптово так гостро постала проблема еміграції. Це не наслідок безвізу — для сусідніх країн, які раптово усвідомили, що їм у руки падає головне багатство України, не проблема відкрити мільйон робочих віз. Емігранти скажуть вам про низькі зарплати, про захист прав власності, і це буде правда. Але ця правда була завжди, вона не нова. Раптова хвиля еміграції — це наслідок втрати надії. Зайві люди в нижньому правому квадранті, ті, хто може зробити країну багатою і знаменитою, сьогодні нікому не потрібні, крім самих себе.

Колонку опубліковано в журналі Новое Время від 8 листопада 2018 року. Републікація повної версії тексту заборонена

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Подкасти Радіо НВ

Пропустили улюблену передачу? Не дослухали інтерв'ю? Хочете переслухати радіошоу з архіву?

Підпишіться на подкасти Радіо НВ на Soundcloud.
Слухайте та поширюйте!

Слухати подкасти

Стань автором

Якщо Ви хочете вести свій блог на сайті Новое Время, напишіть, будь ласка, листа на адресу:

nv-opinion@nv.ua

Вибір редакції

Політика

Вчора, 15:28

thumb img
Свіжа соціологія. Шанси Порошенка на другий термін тануть - експерти
Футбол

Вчора, 20:09

thumb img
Шевченко і Зінченко зіграли у футбол з безногим хлопчиком - відео
Політика

Вчора, 11:48

thumb img
У президенти не заради Коломойського: про що Зеленський розповів бізнесу