Минулого року Україні за активної політичної та економічної підтримки союзників вдалось налагодити альтернативні маршрути транспортування експортних та імпортних товарів. Шляхи солідарності Україна-ЄС та Чорноморська зернова ініціатива дозволили успішно експортувати українські зернові, що мало велике значення як для України, так і для всього світу.

В 2023 році українські експортери стикнулися із серйозними проблемами. 17 липня Чорноморська зернова ініціатива припинила своє існування внаслідок виходу з неї Росії. Натомість Україна та ЄС створили новий маршрут для експорту українського зерна. Водночас 5 країн — членів ЄС (Болгарія, Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина) заявили про те, що українське зерно завдає збитків місцевим виробникам. Це пояснювалось двома причинами. По-перше, частина «транзитного» зерна осідала в цих країнах, що порушувало умови транзиту. По-друге, імпорт дешевого українського зерна призводить до падіння цін та, відповідно, збитків місцевих фермерів. На вимогу названих країн ЄК дозволила їм заборонити імпорт пшениці, кукурудзи, насіння рапсу та соняшника з України на період з 2 травня до 15 вересня 2023 року. А потім Польща, Угорщина та Словаччина вже самостійно заборонили імпортувати цілу низку сільськогосподарських товарів з України, що є порушенням відповідних правил ЄС.

Як на мене, ця ситуація виходить за межі внутрішніх політичних проблем, як про це багато писали в Україні та за кордоном. А тому її треба розглядати в більш широкому політичному та економічному контексті, в якому відбувається український експорт сільськогосподарських товарів сьогодні.

1. Війна змінила структуру постачання зерна та значення конкретних ринків збуту для виробників і споживачів сільськогосподарської продукції. Такі зміни, без сумніву, впливають на економічний стан виробників та споживачів, експортерів та імпортерів відповідних товарів, що може породжувати конфліктні ситуації.

Вступ України в ЄС є серйозним викликом для сільськогосподарської політики Євросоюзу

2. Статистика ЄС свідчить про зростання імпорту українських зернових до п’яти сусідніх країн ЄС. У той же час динаміка цін на зерно, наприклад, в Польщі відповідала тенденціям динаміки міжнародних цін. Водночас, ситуація на внутрішньому ринку зерна будь-якої окремої країни залежить від низки взаємопов'язаних факторів: національного виробництва, експорту та імпорту зерна, структури ринку, внутрішнього попиту, національних та міжнародних цін, короткострокової та середньої поведінки національних виробників (коли і як продати тощо). Тому заяви про негативний вплив українського імпорту потребують серйозних кількісних аргументів. Ці аргументи мають стати предметом широкої експертної дискусії.

3. До цього часу немає офіційних доказів того, що певна кількість транзитного зерна була продана в згадані країни. Якщо це сталося, то винні обидві сторони — український продавець і місцевий покупець. А таке порушення митного режиму — це вже справа відповідних правоохоронних органів.

4. Взагалі «надмірні» поставки зерна з України до п’ятірки не є злочином. У міжнародній торгівлі така ситуація розглядається як порушення існуючих пропорцій ринку через нижчі ціни іноземного постачальника порівняно з цінами місцевих виробників. І така торговельна суперечка має врегульовуватись згідно правил СОТ та ЄС.

Читайте також:

Віталій Портников

Путін, Крим та зернова угода. Що відбувається?

Кроком в напрямку вирішення поточних суперечок може стати перевірка «смуг солідарності», запропонована Чехією, Угорщиною, Польщею та Словаччиною 26 вересня. Ініціатори цієї ініціативи пояснювали її необхідність тим, що транспортоване зерно залишається в названих країнах і шкодить місцевим фермерам.

Сподіваюсь, що сторони зможуть знайти механізми належного контролю товарних потоків для збалансування взаємних економічних інтересів, який поєднуватиме український експортний контроль та контроль країни-імпортера при торгівлі відповідними товарами.

5. Нинішня ситуація свідчить про національну різницю в оцінці того, як російська агресія проти України впливає на національні економіки в цілому та окремі сектори. І тут існує загроза того, що вирішення певних економічних проблем напряму пов’язуватиметься з питаннями військово-політичної підтримки України.

«Відокремлення» політичної солідарності та військової підтримки від конкретних приватних економічних проблем — це критично важлива передумова забезпечення єдності міжнародної спільноти у боротьбі з російською агресією.

6. Поточна зернова «напруга» сигналізує про проблеми, з якими стикнеться Україна в процесі перемовин щодо членства в ЄС в частині сільського господарства. В цілому ж вступ України в ЄС є, на мою думку, дуже серйозним викликом для спільної сільськогосподарської політики Євросоюзу. Адже мова про приєднання одного з найбільших світових експортерів зерна.

Водночас, слід пам’ятати, що в цілому «зернова» співпраця з ЄС має два принципово важливі аспекти.

Військовий вимір «зернової солідарності» з Україною полягає в небезпеці російських атак на об'єкти інфраструктури транспортування українського зерна, які розташовані на території Молдови та відповідних членів ЄС-НАТО. І тут виникає питання щодо можливої військової та політичної реакції цих країн (аж до застосування статті 5, принципу колективної оборони НАТО). Ну а Україна традиційно потребує ефективної системи протиповітряної оборони як критично важливої передумови безпеки експорту українського зерна.

Суто в технічному плані ефективне функціонування чинних шляхів експорту українських товарів вимагає вирішення цілої низки проблем особливо в частині передачі вантажних вагонів на кордоні.

І наостанок кілька слів про Росію, адже саме російська агресії зруйнувала нормальне функціонування міжнародних зернових ринків. Фактичне перетворення Росією зерна на зброю означає, що світова спільнота має всі підстави розглядати таки дії як військовий злочин або злочин проти людства з усіма відповідними наслідками. Намагання ж повернути РФ до Зернової угоди шляхом послаблення санкцій, як це вимагає РФ, — це гарний політичний сигнал прихильникам «реалістичного» підходу до співпраці з Росією, чого сьогодні активно домагається агресор.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV