Перше. Старі статути треба залишити в музеях. Навіщо нам те, що не працює? Сучасний статут має бути коротким, з технологічною інформацією — як коротка памʼятка, з усіма робочими правилами останніх років. Статут має допомагати військовому вижити та полегшувати його життя, а не бути просто формальністю, за невиконання якої можна покарати.

Друге. Креатив має бути не тільки в галузі безпілотників. Будівництво позицій та їхнє маскування — це галузь, що також суттєво змінилась за останні роки. Перевагу має саме маскування, а не міцність або ємність. Вже не існує поняття «опорні пункти підрозділів». Є позиції. І першим критерієм їхнього будівництва та функціонування має бути маскування.

Якщо тебе не можуть знайти — це набагато краще, ніж коли не можуть пробити захист того місця, де ти перебуваєш.

Зараз у кожного має бути РЕБ

Третє. Змінився «mast have». Раніше здіймали скандал, коли поранений боєць вмирав через відсутність турнікетів. Тепер пріоритет має бути в тому, щоб не допускати поранень. А для цього зараз, разом з турнікетом, в кожного має бути РЕБ — хоч на нулі, хоч їздиш за 20 кілометрів від лінії фронту. Це необхідність!

Аналізатор дронів — взагалі річ першої необхідності, як зубна щітка.

Рушниця проти дронів — не менш важливіша, ніж турнікет. Ба більше — якщо б мені перед поїздкою на нуль дали на вибір: турнікет, чи РЕБ з рушницею — я б обрав останнє.

Четверте. Нам треба нарешті запускати післяопераційний аналіз. У випадку провалу, треба вчитись на помилках. Аналізувати, чому так сталось, які заходи вжити, щоб такого не було. А не просто звільняти з посади, щоб винний з часом опинився на іншій посаді. Армія — не політика, командир звільнений з однієї посади, отримує іншу. А повторення ним фатальних помилок — це життя солдатів.

Читайте також:

Максим Плєхов

За рахунок чого Росія розвиває виробництво безпілотників

Пʼяте. Раніше ми думали що сіра зона буде 10−20 кілометрів. Ми помилялись. Сіра зона в майбутньому може збільшуватись до 40−50 кілометрів. Дронів буде все більше, літатимуть вони все далі. Тому треба вже зараз планувати оборону міст, враховуючи це. Робити підземні сховища, бункери, тунелі. Комунікації і пересування — в тунелях, щоб ворог не міг контролювати нашу логістику.

І найголовніше — необхідно стимулювати ініціативу в армії, тих, хто генерує нові ідеї. Енергії зараз стає менше. Втомлюються усі — від піхоти до БПЛАшників. А ідея — це завжди енергія, вона дає надію, а отже — й стимул до руху. Але, якщо ідеї починають впиратися в непробивні стелі військової бюрократії — ми приречені.

Ті ж дрони fpv колись були чиєюсь ідеєю. Група ентузіастів дуркувала — і вигадала зброю, що перевернула хід війни.

Зараз конче потрібні нові проривні ідеї. І вони є, вони — в повітрі. Але треба мати гострий нюх і сильну волю, щоб їх відчути і почати запроваджувати.

Сил усім.

Текст опубліковано з дозволу автора

Оригінал