Приготуйтеся жахнутися. Як будуть вестися війни в майбутньому
Вторгнення Росії в Україну, захист українцями свого народу — це величезне джерело спостережень
Про час і про себе
У другій половині 2003 року я повернувся до Австралії після двох років навчання в Університеті морської піхоти в Куантіко. Це були захопливі два роки. Моя сім'я і я прибули в Куантіко в липні 2001 року. Ми й не підозрювали, що всього за два місяці відбудуться події, які докорінно змінять внутрішню безпеку в Сполучених Штатах, а також, у ширшому розумінні, і глобальну безпеку.
Після нашого повернення до Австралії в липні 2003 року Сполучені Штати і моя рідна країна провели військові операції в Іраку та Афганістані. Розгортання військ в Іраку йшло повним ходом, і ситуація з безпекою в Афганістані почала погіршуватися, що незабаром призвело до передислокації туди західних сил. У безпосередній близькості від Австралії ми брали участь у військових операціях у Східному Тиморі та на Соломонових островах. В оперативному сенсі це був напружений час.
Водночас Сили оборони Австралії на початку 21-го століття докладали зусиль з модернізації, щоб відповідати новим технологіям і загрозам нової епохи. За рік до того, як я повернувся до Австралії, було опубліковано дві фундаментальні публікації, які ставили за мету окреслити еволюційний курс напряму розвитку Сил оборони Австралії протягом наступних двох десятиліть — те, як вони бачать бойові дії, інші військові операції та безліч допоміжних заходів для створення необхідного потенціалу.
Перша публікація називалася Force 2000 (Сила 2000). Опублікована 2002 року, вона надала оновлену інформацію про обстановку у сфері безпеки і про те, як нові технології змінюють види загроз, з якими необхідно боротися військовим інститутам 21-го століття. Важливо відзначити, що в ній були схвалені ключові стратегічні ідеї про те, як слід «виховувати, навчати і підтримувати» Сили оборони Австралії. Це включало такі концепції, як «цільні» спільні сили і мережеві операції.
Війна прискорюється, і дії вимірюватимуться мікросекундами
Найважливішим документом стала «Концепція ведення бойових дій майбутнього». Затверджений 2003 року, якраз перед тим, як я повернувся додому в Австралію, його розробили як елемент, підпорядкований Force 2020 і орієнтований насамперед на бойові можливості Сил оборони Австралії. Центральною ідеєю був багатовимірний маневр, який у документі описано так: «Багатовимірний Маневр заснований на використанні непрямого підходу до придушення волі противника протистояти нам. Цей підхід спрямований на те, щоб звести нанівець стратегію противника завдяки розумному і творчому застосуванню засобів проти критично вразливих місць противника. Цей підхід також розглядає противника як розумного й адаптивного; отже, нам необхідно вжити заходів для захисту нашої власної стратегії».
Отже, я повернувся додому в липні 2003 року, щоб працювати в установі, яка інтелектуально готувалася до умов безпеки, що змінилися, у майбутні роки, а також проводила розробку й експериментувала з ідеями ведення бойових дій, які в міру необхідності повинні були стати орієнтиром для закупівлі нового устаткування та зброї, а також формувати навчання й освіту наших людей.
Моя нова робота після повернення до Австралії полягала в тому, щоб очолити розробку майбутніх спільних бойових концепцій в офісі Russell у Канберрі. Для підполковника, який тільки-но отримав звання підполковника, це було захопливе завдання, яке вимагало ретельного вивчення поточних тенденцій у сфері ведення війни, а також співпраці з відділами закупівель, політики й експериментів як в об'єднаних, так і в окремих штабах служб.
Моїм першим завданням була розробка першої дорожньої карти для Мережецентричної війни Австралійських сил оборони. Це був захопливий захід, що вимагав співпраці з усіма елементами наших військових і цивільних підрозділів у Міністерстві оборони. Але врешті-решт ми підготували секретний план, який був схвалений у листопаді того ж року.
Відтоді я займаюся майбутнім і стратегічним плануванням як для нашої армії, так і для стратегічного штабу Сил оборони Австралії. Принагідно я також мав можливість командувати різними підрозділами, відвідувати багатонаціональні експериментальні заходи, активно спілкуватися і публікувати звіти та безліч статей із питань, пов’язаних зі стратегічним розвитком та адаптацією збройних сил. Мені також пощастило брати участь у великих програмах інституційних реформ, таких, як зміни в адаптивній армії 2008 року, а також керувати інституційними реформами як для армії, так і для спільного вишколу й освіти.
Певною мірою кульмінацією цього досвіду, освіти, роздумів і практики впродовж двох десятиліть стала публікація моєї книжки «Трансформована війна» в лютому 2022 року. І хоча того ж місяця я звільнився з дійсної служби, моя зацікавленість у створенні ефективних майбутніх військових інституцій та в участі в розробленні інституційних програм для досягнення цієї мети не слабшає.
Майбутнє війни
У зв’язку з цим я додав на свою Substack-сторінку Futura Doctrina новий розділ, який називається «Майбутнє війни».
Я, як і раніше, захоплений дослідженням війни в Україні та стратегічного суперництва в Індо-Тихоокеанському регіоні і продовжуватиму публікації на ці теми тут. Однак мої дослідження феномена війни і різних шляхів її розвитку можуть дати уявлення про створення ефективних тактичних і стратегічних сил у майбутньому, а також стати корисною основою для вивчення сучасних воєн.
Мої подальші дослідження майбутнього війни неминуче мають широкий характер. Для цього я буду використовувати систему, що включає чотири ключові напрями досліджень. До них належать:
