Великодержавні мрії Путіна. Анна Руська чи Київська?

30 травня 2017, 18:11
98
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
У Росії є бажання відтворити імперську сутність, бажання якщо не створити її реально, то створити ілюзію життя в імперії

Ситуація з переписуванням Путіним історії та спроба зробити з Анни Ярославни «руську» – це не є справою сьогоднішнього дня. Вона почалося значно раніше. Я не історик, але наскільки розумію, при Катерині II вже був апофеоз всього цього, а реально ж переписування історії почалося ще раніше. Навіть Синод Петра I активно чистив церковні архіви і знищував речі, які не вкладалися у відповідні догми російського цареславья. Але більше за все це робилося саме за Катерини II, коли знищували реальні рукописи та літописи, а замість них створювався фальсифікат.

Сьогоднішня Росія повернулася до багатьох речей того часу. Зверніть увагу: хто з відносно недавньої історії сьогодні перебуває у великій честі в російської влади, а кого недолюблюють? І Путін, і Жириновський, який завжди підгавкує з іншого боку, та й багато інших політиків дуже хвалять російських царів (практично всіх без винятку, включно з Миколою II), дуже хвалять Сталіна і терпіти не можуть Леніна. До Леніну ставлення таке: «Яку імперію розвалив. Але Сталін все одно молодець – він все зібрав». Великі російські царі і т. д.

Тобто, є реальне бажання відтворити імперську сутність, бажання якщо не створити її реально, то створити ілюзію життя в імперії. З цим бажанням пов'язане встановлення пам'ятника Володимиру Великому в Москві. Тепер вони, напевно, будуть розповідати, що він саме в Москві хрестив русичів і т. п.

Президент Франції поводився дещо зверхньо, і Путіну хотілося показати свою імперську знаковість

Такі речі як переписування історії культивуються у Москві. По-перше, вони спрямовані на свій внутрішній ринок, щоб показати свою знаковість. «Мы ведь великий народ. А великий народ может в чем-то и потерпеть ради своего величия». По-друге, це є особисті амбіції самого Путіна.

Не беруся говорити, наскільки це правда, але колись чув історію від російських аналітиків, що нібито коли Путін розлучався з дружиною, у Москві дуже серйозно думали над пошуком жінки з походженням від Рюриковичів і можливістю «коронації» Путіна саме в Києві, в «матери городов русских». Сьогодні це звучить як анекдот, але дивлячись на те, що зараз відбувається в Росії, я б сказав, що з цього не треба сміятися, адже занадто цей анекдот подібний на правду.

Все це є дуже небезпечно і неприємно для нас. Спотворюючи історію та створюючи міфи на кшталт міфу про три братні слов’янські народи (не було ніяких трьох братніх народів), ними обґрунтовують подальші агресивні дії. Ну, скажімо, всі дії початку ХХ століття були повністю обґрунтовані цією псевдоісторіографією. Тому кожен раз, коли такі речі робляться, вони робляться для чогось нехорошого. Нехорошого для нас.

У випадку «Анни Русской», думаю це було сказано, щоб покрасуватися в Парижі, не розуміючи того, що в Парижі Анну чітко називають княгинею Київською. Путін виглядав досить принизливо і несолідно на цій зустрічі з Макроном. Президент Франції поводився дещо зверхньо, і Путіну хотілося показати свою імперську знаковість, навіть на таких дрібничках.

Телеграм НВ

Підпишіться на наш канал у Телеграм. Там ми публікуємо термінові новини та найцікавіші історії дня України та світу.

Підписатися

Стань автором

Якщо Ви хочете вести свій блог на сайті Новое Время, напишіть, будь ласка, листа на адресу:

nv-opinion@nv.ua

Вибір редакції

Геополітика

Вчора, 14:47

thumb img
Постріл в ногу всій країні. Подробиці скандальної заяви Луценка про список недоторканних від посла США
Політика

Вчора, 10:17

thumb img
Зеленський пояснив, які допускає компроміси по Криму та Донбасу
Люди

Вчора, 20:35

thumb img
Жаліти себе - дороге задоволення. НВ в гостях у знаменитого винороба Роберта Гулієва