Великобританія готова до стрибка без парашута

22 лютого, 16:39
1323
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

До доленосного дня 29 березня, коли офіційно припиняється членство країни в ЄС, залишилися лічені тижні, а ясності як не було, так і немає


Кабінет Терези Мей і далі носиться з варіантом угоди, підписаної з Брюсселем у листопаді, і проваленої в британському парламенті минулого місяця. Уряд продовжує сподіватися, що парламент схвалить цю угоду, і періодично поривається виторгувати якісь послаблення від Брюсселя, незважаючи на наполегливу заяву останнього, що угода остаточна і перегляду не підлягає.

Парламент тим часом перебуває в стані бродіння: обидві партії розколоті, окремі депутати, як від лейбористів, так і від консерваторів, вже заявили про вихід зі своїх партій у зв'язку зі створенням нової центристської сили. Коментатори підкреслюють, що Brexit може призвести до повного розвалу двох найстаріших партій країни. Уряд Терези Мей звинувачують у бездарному управлінні політичним процесом і переговорами щодо виходу з ЄС, в тому, що під її керівництвом партія перетворилася на ультраправу силу і підвела економіку країни до небезпечної межі.

В опозиції – партії лейбористів – шириться невдоволення лінією на потурання Brexit, яку проводить її лідер, політик вкрай лівих переконань і прихильник Кремля Джеремі Корбін. Партійна система Британії стоїть на порозі тектонічних змін.

Тим часом уряд таємно готується до варіанту виходу з ЄС без будь-якої угоди – найгірший з варіантів, який з кожним днем стає загрозливо реальним. За витоками інформації в пресі можна судити, як виглядатиме цей стрибок у порожнечу: мобілізація понад 3500 військовослужбовців на вулицях Британії в разі масових заворушень, екстрена повітряна доставка медикаментів для особливо важких хворих, план евакуації королівської сім'ї за межі Лондона. Очікуються подорожчання імпорту і затори в британських портах, де перевізники тепер будуть змушені проходити огляд вантажів і заповнювати митні декларації. Економічне зростання загальмувалося і перебуває на нулі, інвестиційні плани компаній заморожено, фунт стерлінга за останні 2,5 роки серйозно знецінився. Наскільки сильно він обвалиться після 29 березня, можна тільки здогадуватися.

І далі залишається неясним, що буде з кордоном між Північною Ірландією, частиною Об'єднаного Королівства, і незалежною Ірландською республікою. Досягнута угода передбачає, що кордон і надалі залишатиметься прозорим – дуже важливий момент для підтримки мирного процесу в Північній Ірландії, яка переживала кілька десятиліть громадянського конфлікту. А це означає, що між нею та рештою Об'єднаного Королівства тепер проляже новий, митний кордон, адже Британія виходить зі спільного ринку та митного союзу ЄС.

Важко втриматися, щоб не відмітити іронію цієї ситуації: прихильники Brexit так завзято закликали до того, щоб «повернути суверенітет», який нібито відібрав у них Брюссель, що тепер країна опинилася під загрозою втрати суверенітету над Північною Ірландією. Але в запалі кампанії з виходу з ЄС мало хто замислювався про це і безліч інших наслідків.

Негатив щодо Brexit наростає як снігова куля, але це не відбивається на результатах соціологічних опитувань: вони змінилися лише на лічені відсотки. Так, прихильники членства в ЄС тепер перемагають, але лише з 2% перевагою. Країна розколота надвоє, і з часу референдуму розкол тільки посилився.

У цьому не в останню чергу слід звинувачувати жовту пресу і частину респектабельної, яка вперто не помічає негативних наслідків Brexit для економіки і надалі в усьому звинувачує Брюссель. Ця преса виступає рупором для вкрай консервативного крила Партії консерваторів, відомих як брексітери. Сюди входять такі відомі політики як Борис Джонсон та інші, що відомі своїми хвацькими заявами про те, що вихід з ЄС – це дуже просто і що «вільна від пут» Британія «торгуватиме з усім світом».

Brexit став симптомом системної хвороби британської політичної системи та її класової соціальної моделі, яка вимагає негайної модернізації. От тільки у Брюсселя тепер буде мінімальний вплив на ці процеси.

Живучи в Британії 20 років, завжди захоплювалася стриманістю і раціоналізмом британців. Як писав свого часу Джордж Оруелл, неможливо уявити собі, щоб крайні форми правління, такі як комунізм, взялися на британському грунті – настільки сильно британський національний характер відторгає будь-які переливи через край.

Тієї Британії, яку я знала і любила, більше немає. Нам ще належить зрозуміти, що змусило британців так жорстоко відшмагати себе, і як з цим жити далі.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу   Мнения Нового Времени

Журнал НВ (№10)

Момент істини

Шість головних претендентів на президентське крісло відповіли НВ на сім запитань — політичних, світоглядних і особистих

Читати журнал українською

Стань автором

Якщо Ви хочете вести свій блог на сайті Новое Время, напишіть, будь ласка, листа на адресу:

nv-opinion@nv.ua

Вибір редакції

Наукпоп

Вчора, 23:16

thumb img
Коли в Україні переводять годинники на літній час в 2019 році
Food&Drink

Сьогодні, 10:35

thumb img
Смак весни. ТОП-5 вин, які варто спробувати прямо зараз
Політика

Сьогодні, 13:05

thumb img
Катерина Кіт-Садова у великому інтерв'ю – про чоловіка, "сміттєвий" скандал, Гриценка і свої активи