Ніяких поступок. Як Україні реагувати на загострення на Донбасі
Вирішити ситуацію з загостренням дуже складно, адже не ми його винуватці
Перемир’я на Донбасі порушуються постійно — ми вже сім років воюємо. Бувають дні, коли активність агресора посилюється, а бувають — коли вона зменшується. Саме тому ми кажемо, що це не мир, а перемир’я — миру ще немає, ми йдемо до нього, прагнемо досягти його, але під час долання цієї дороги стикаємося з різними факторами і подіями.
Зараз на цьому шляху відбулося загострення, тобто перемир’я порушується. Але моя думка полягає в тому, що перемир’я не є основним завданням української сторони. Базовим завданням України є встановлення миру на Донбасі, інтеграція наших територій — і Донбасу, і Криму — до складу України як держави. Це наше стратегічне завдання, воно підтримується і США, і ЄС (у переважній більшості).
Вирішити ситуацію з загостренням дуже складно, адже не ми його винуватці, загострює інша сторона. Російські представники зараз маніпулюють, не мають чіткої позиції, сьогодні вони говорять одне, а завтра — інше. Тобто «хитаються», бо над ними вже згущаються хмари. Нещодавно Путін заявив, мовляв, Захід використовує Україну для реалізації свого глобального проєкту. ЄС та США тверезіють — та пропаганда, яка велась до цього, настільки вплинула на людей у Європі, що вони справді думали, що конфлікт на Донбасі - це наша внутрішня справа. Але відвідали Україну, її регіони, де ведуться бої, і побачили, що це далеко не внутрішня ситуація.
Декілька днів тому я брав участь у відеозасіданні Ради безпеки ООН. І всі члени Ради безпеки не критикували і не робили найменшого зауваження щодо України, крім Росії. Більшість членів, які виступали, дуже різко, нищівно критикували Росію, а речі називали своїми іменами — що це агресор, окупант, який має залишити землю України. Це стає нормою. Я наголошую, що ми сподіваємось на спільні дії з Заходом, бо одна Україна з таким «опонентом» як Росія справитися не зможе. Потрібний організований, спільний тиск всього цивілізованого світу.
Росія не хоче домовлятися, вона шукає будь-які причини і підстави для цього. Вона заявляє, що не є агресором, а просто допомагає Україні вирішити внутрішній конфлікт. Просто маніпулює та бреше у кожному реченні. Як можна з такими людьми домовлятися? Згідно з їхнім законом, міжнародне право та документи діють тільки тоді, коли відповідають їхнім національним законам. Такого немає у жодній країні! Вони хочуть самоізолюватися.
Світове співтовариство вимагає від Росії, щоб вона дотримувалася норм міжнародного права, щоб не діяла як вовк в лісі. Україна таких вимог дотримується. Наших військ на їх території немає, ми кажемо — заберіть своїх найманців, свою зброю, не ввозьте в райони Донбасу під виглядом гуманітарних потягів зброю, не вбивайте. Це наша територія, йдіть геть з нашої землі. Ми ж не рекомендуємо їм, як жити і які закони приймати — це їх право. Але вони не мають ніяких міжнародних підстав впливати на ті рішення, які приймає Україна, бо це право нашої держави, нашого народу.
Саму стратегію відносин з Росією змінювати не потрібно, але потрібно внести корективи. Наприклад, якщо ми сідаємо і домовляємося, Україна проводить політику домовленостей. Але коли ми бачимо, що вони посилюють агресію: стріляють, здійснюють різного роду маніпуляції, — ми діємо адекватно. Коли стріляють і вбивають, ми повинні діяти дзеркально.
Потрібно перестати вживати формулювання, що це «провокації». Це не провокації, а порушення домовленостей, які були прийняті Трьохсторонньою контактною групою, це війна, а не провокація, вони вбивають. Не можна змушувати наших солдат та офіцерів сприймати це як провокацію і не відповідати. Не потрібно вирішувати, чи це провокація — у будь-якому разі цей постріл, граната, снаряд чи куля направлені на вбивство українців. На таке потрібно реагувати адекватно.
Тому перемовини повинні доповнюватися нашою позицію жорсткості, наполегливості. Не має бути ніяких поступок агресору, коли він зазіхає на стратегічні, національні інтереси України. Ніяких поступок — лише жорсткість, система та активність. Це не зміна стратегії, а просто щоб ворог зрозумів: на добро ми відповідаємо добром, а на зло — активністю та протидією злу. Ось і все.
Наша головна задача — досягти миру якнайшвидше, а коли мир настане, я переконаний, що ми зробимо все, щоб Донбас відродився, щоб люди там жили у нормальних умовах, щоб там діяли демократичні закони та порядок, щоб звідти геть пішли вбивці, найманці та різного роду сепаратисти.
Приєднуйтеся до нашого телеграм-каналу Мнения НВ