Три кроки до якісної української освіти

19 березня 2018, 16:13
716
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Найважливішим є усвідомлення того, що країни з низьким рівнем доходів не приречені мати погану освіту

«Освіта – найбільше шахрайство у світі?» Саме так називається провокаційна колонка Мойзеса Наіма в El Pais.

Сьогодні відсоток дітей, які ходять до школи, та кількість років, які вони там проводять, є найбільшими за всю історію людства. Щодня 1,5 мільярда учнів йдуть до шкіл та університетів, де дорослі намагаються навчати їх. Усе це коштує 5% світового ВВП.

Утім, часто ці титанічні зусилля є сміхотворно малоефективними – кількість років навчання не переростає в якість здобутих знань. Так, 75% третьокласників у Кенії, Танзанії та Уганді не можуть прочитати елементарні фрази на кшталт «Ім’я собаки – Цуценя». У сільській місцевості Індії 50% п’ятикласників не вміють віднімати двозначні числа, наприклад, 46 мінус 17.

Профанаційність багатьох вітчизняних дипломів про вищу освіту кожен може побачити чи не щоденно.

Аналізуючи нещодавній звіт Світового банку «The World Development Report 2018 – LEARNING to Realize Education’s Promise», Мойзес Наім розмірковує над тим, що потрібно зробити, щоб вибратися із цієї ями.

Де є політична воля, знайдеться і спосіб

По-перше, почати з чесної оцінки ситуації. З політичних міркувань багато країн не бажають прозорості результатів своїх учнів та викладачів. І якщо лідери нації та громадськість не знають, які освітні стратегії працюють, а які ні, то прогрес залишається ілюзорним.

Друга мета – підвищення якості навчання. Звісно, політично вигідно оголосити про те, що захмарний відсоток молодих людей у країні успішно завершує школу чи відвідує університет. Але все це не має сенсу, якщо більшість із них насправді майже нічому там не вчиться.

По-третє, потрібно підняти соціальний та професійний статус викладачів за рахунок високої оплати праці, а також використовувати в навчанні сучасні педагогічні технології.

Можливо, найважливішим є усвідомлення того, що країни з низьким рівнем доходу не приречені мати погану освіту. У 1950 році Південна Корея була країною, спустошеною війною, і мала дуже високий рівень неписьменності. Але за 25 років країна змогла створити систему освіти, яка випускає одних з найкращих студентів у світі.

У період з 1955 по 1975 рік В'єтнам також зазнав страшного конфлікту. Сьогодні їхні п'ятнадцятирічні студенти мають таку саму академічну успішність, що і студенти в Німеччині.

Це можна зробити. Де є політична воля, знайдеться і спосіб.

Текст опубліковано з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Журнал НВ (№9)

Справа, котра топить президента

Напередодні президентських виборів Петро Порошенко опинився в епіцентрі потужного скандалу в оборонному секторі, який може коштувати йому другого терміну

Читати журнал українською

Стань автором

Якщо Ви хочете вести свій блог на сайті Новое Время, напишіть, будь ласка, листа на адресу:

nv-opinion@nv.ua

Вибір редакції

Авто

Вчора, 20:33

thumb img
Півцарства за коня. Чим особливий найдорожчий автомобіль у світі вартістю €17 мільйонів
Політика

Вчора, 10:30

thumb img
Доки Крим не наш. Рефат Чубаров - про підсумки п'яти років окупації півострова та його подальшу долю
Авто

Вчора, 20:00

thumb img
Дайте дві. Чому Tesla Model Y суттєво вплине на ринок електричних кросоверів