Використовуючи метод Томагавка і пряника Трамп намагається змусити Путіна дати те, що йому треба. Путін і дає. Дає надію й ілюзію.

Для підліткової закоханості цього достатньо. Для завершення війни і отримання такої бажаної Нобелівської премії миру вже наступного року — недостатньо.

Чи це те, що треба Трампу? Хто знає. Але це точно не те, що треба нам.

І Трамп, і Путін поки що торгують повітрям. Навіть якби Томагавки і приїхали в Україну, щоб потім полетіти в Росію, вони мало б що змінили на полі бою і в стані економіки Росії. 50 крилатих ракет — це одноразовий обстріл України з боку Росії з корекцією на більшу територію і економіку. Але для нас то був би приємний політичний прогрес.

Це точно не те, що треба нам

Навіть якщо Рубіо з Лавровим зможуть досягти домовленості про зустріч Трампа і Путіна в Будапешті, то це мало як вплине на завершення війни. І на позиції на полі бою.

Поки Путін здатен продавати Трампу ілюзії і не готовий завершувати війну, метод Томагавка і пряника працювати не буде. Бо з Путіним працює тільки метод Томагавка і санкцій. А Трамп цього не хоче. Незважаючи на всі публікації у західній пресі про те, як Трамп сильно злий на Путіна. Бо надії й ілюзії перемагають. Коли тобі 18 років. І коли тобі 80.

І не треба ілюзій для нас щодо мит на Китай у розмірі 500%. Бо це йде не в рамках миротворення, а є частиною торгівельної війни Трампа і Китаю. І там вже і так є погроза мит на 100%. Скільки там додати згори, 500, 1000 чи 100500 вже немає значення.

Чи все пропало? Ні, бо справа репараційного кредиту просувається. Бо ЄС підвищує чек. А Путін не може. Ці гроші підуть і на американську зброю. І може навіть на кілька Томагавків свого часу. Бо є і певні просування в питанні Індії, яка вже готова замінити принаймні частину російської нафти на американську.

Просто не треба чекати дива від сьогоднішнього вечора у Білому Домі. І головне, щоб не сталось біди.

Оригінал

Текст опубліковано з дозволу автора