Читайте NV у Google
Країни Альянсу не в кращій своїй формі. І єдина людина, яка дуже рада всьому, що відбувається, — це Володимир Путін
Президент Росії Володимир Путін багато разів нагадував, що вважає головною геополітичною катастрофою XX століття розвал СРСР. Я з ним не згоден, і вважаю головною трагедією світові війни, але зрозуміти перебіг його думки я можу.
Страх і мрія підполковника Путіна
Путін — людина дуже проста і невигадлива. Для нього важливо, щоб все було спокійно, за планом і за графіком. Під контролем і без сюрпризів.
Тому в 1991 році цей підполковник КДБ пережив справжній шок, коли все його життя і абсолютно все, у що він вірив, розвалилося буквально за пару тижнів.
Йому було дискомфортно, принизливо і страшно бачити, як могутня імперія, якій він служив, розпалася і принижено просила у Заходу їжу і кредити. Для Путіна це було просто нестерпно.
Так, потім він дуже непогано влаштував своє життя. У нього зараз є все, про що тільки можна мріяти. Але для цілковитого щастя йому надто бракує лише одного компонента — помсти.
Він всією душею мріє влаштувати Заходу — і США, і Європі — таку саму «катастрофу», як і вони, на його думку, влаштували Радянському Союзу. Хоче, щоб їхні союзи руйнувалися, щоб їх країни розвалювалися на шматки, щоб прості люди в жаху і розпачі дивилися на те, що відбувається, а політики нічого не могли з цим вчинити.
Путін прагне, щоб всі вони пережили той же страх, розгубленість і приниження, які він сам пережив в 1991 році. Вся російська зовнішня політика підпорядкована реалізації саме цієї мети.
У його мріях Захід має розвалитися і стати тінню себе. Європейський Союз повинен повторити долю Радянського, а НАТО — піти шляхом Варшавського договору. І варто зазначити, зараз у Путіна є перші успіхи на цьому шляху.
НАТО без мозку
3 грудня Лондоні розпочнеться черговий саміт країн НАТО. Зазвичай на таких зустрічах лідери держав обмірковують, як далі розвивати і зміцнювати свій союз, як його фінансувати, проти кого дружити і брати в свій клуб нових учасників.
Але цього разу все буде інакше. Порушником спокою став Еммануель Макрон. В інтерв'ю журналу The Economist він заявив, що у НАТО «настала смерть мозку».
Президент Франції дав зрозуміти, що Дональд Трамп (президент США, головної країни НАТО) поводиться дивно і нелогічно. Він то назве Альянс «застарілим», то пригрозить скоротити його фінансування, то, як в Сирії, припинить координувати свої дії з європейськими союзниками.
При цьому Макрон дуже жорстко відреагував на турецьку операцію проти курдів в Сирії, а також висловив припущення, що ворогом НАТО не є РФ і Китай.
Трампа слова Макрона дуже образили, але координувати дії в Сирії з європейцями він не розпочав. Реджеп Тайіп Ердоган же оголосив, що «Макрону треба перевірити голову — чи не настала смерть мозку у нього самого».
Тут уже Франція образилася на турецького султана, викликавши його посла «на килим» для надання пояснень. При цьому Макрон заявив, що від своєї критики на адресу того, як працює НАТО, не відмовляється, оскільки справи там геть кепські.
Вочевидь, на саміті в Лондоні союзникам тепер доведеться з’ясовувати, хто з них дурний, а хто — розумник і молодець.
Нестабільний альянс
До речі, Туреччина і США, які разом паплюжать Макрона, зчепилися між собою з іншої теми — про російські комплекси ППО С-400. Анкара купила їх і поставила на бойове чергування.
США бояться, що це дасть можливість Росії дізнатися слабкі місця літаків-невидимок F-35, які є основою ВПС всіх країн Заходу в XXI столітті.
Американці погрожують покарати Анкару за цю диверсію, але Трамп не може зробити нічого серйозного: він ні за що не допустить розвалу НАТО перед власними виборами. Таким чином, Росія в особі Ердогана отримала «свою людину в НАТО».
Турецький султан — не тільки великий друг Володимира Путіна. Він, як і російський цар, терпіти не може Захід з його свободою і демократією. Зараз саме Ердоган активніше за інших працює на розвал НАТО.
Принаймні в США вже відкрито лунають заклики гнати путінського друга геть з альянсу західних країн. З іншого боку, всі розуміють, що видворення Туреччини з НАТО може стати подарунком Путіну, що мріє саме про його розвал.
Втім, над єдністю НАТО нависли й інші загрози. Наприклад, Польща і прибалтійські країни дуже негативно відреагували на слова Макрона про те, що Росія не має вважатися головним джерелом загрози для альянсу.
Крім того, східноєвропейці дуже бояться залишитися без допомоги союзників, якщо Путін все-таки зважиться перевірити НАТО на міцність.
Хитка стаття № 5
В інтерв'ю The Economist Макрон заявив, що не впевнений в готовності всіх країн НАТО дотримуватися п’ятої статті статуту Альянсу. Ця стаття вказує на те, що напад на одну з країн НАТО автоматично вважається нападом на весь Альянс цілком.
І тут виникає питання: що буде, коли Володимир Путін вирішить захопити навіть не цілу країну, а просто шмат лісу чи боліт на кордоні Литви, Латвії, Естонії або Польщі. Скаже: «Було ваше — стало наше».
Теоретично в цей момент всі країни НАТО мають оголосити війну Росії. У тому числі Туреччина, Угорщина та США, чиї лідери просто обожнюють Путіна. Або Чехія, де президент-головнокомандувач постійно хиляє і вважає Крим російським.
Я навіть не певен, що сам Макрон розпорядиться вдарити атомними ракетами по Москві, якщо росіяни відхоплять шматочок Литви, наприклад. Швидше за все, висловить глибоку занепокоєність і спробує запровадити нові санкції. І все.
Це було б дуже небезпечно. І справа навіть не в тому, що прибалтів шкода — це звісно. Проблема в тім, що в цьому випадку всім стане очевидно: НАТО нікого не захистить. Альянс виявиться паперовим тигром, а країни, що входять до нього, — кожна сама за себе.
Увага: це поки не факт, а лише ризикована опція, про яку попереджає Макрон. Але всім треба знати, що такий варіант існує. Більш того: саме чогось такого і домагається Володимир Путін. Це його мета, і він до неї прямує.
Вважаю, що такі варіанти розвитку подій і будуть зараз з’ясовуватися на саміті НАТО в Лондоні. Дуже хотілося б сподіватися, що Туреччина, Франція, США, Прибалтика і решта припинять сварки і дійдуть спільного узгодження щодо теперішньої ситуації. Але сподівань на це у мене замало. Західні еліти зараз насправді перебувають в дуже рознівеченому стані.
Журба на спадні
Президент США зараз перебуває під розслідуванням про імпічмент. Дональда Трампа не без підстав звинувачують в тому, що він займався шантажем і здирництвом компромату.
Більш того, американський лідер явно відчуває якийсь нездоровий потяг до російського, він відмовляється його критикувати і довіряє йому більше, ніж своїм власним ЦРУ і ФБР. Це все в комплексі — величезна проблема. Такого в історії США не було.
У Туреччині країною теж керує добрий друг Володимира Путіна. Реджеп Тайіп Ердоган тоннами купує в Росії зброю і вихваляє її диктатора, але при цьому постійно докоряє Європі, США та Ізраїлю.
У Франції країною керує президент-шоумен, який не вважає Росію і Китай небезпечними. Зате Макрон каже, що НАТО знаходиться на межі загибелі, що мозок альянсу вже помер.
У Німеччині закінчується епоха Ангели Меркель. Сталева бундесканцлерін, яка тримала у бездоганній формі свою країну, демократію і Європейський Союз, захворіла. У 2020 році вона піде спочивати.
Що буде після неї, нам невідомо, але тенденції небезпечні: зовсім нещодавно на місцевих виборах в Тюрінгії перемогли крайні ліві, а на другому місці опинилися крайні праві. При цьому федеральний уряд теж на межі розпаду через зміну керівництва у соціал-демократів.
Ну а господиня саміту — Велика Британія — прямо зараз переживає найтяжчу кризу з часів Другої світової війни. За кілька місяців вона погрожує остаточно вийти з ЄС, що майже напевно спровокує відокремлення Шотландії.
Та якраз саме в Шотландії базуються британські атомні субмарини, які, мабуть, виявляться бездомними. Для НАТО це може стати ще однією великою проблемою.
Загалом, як бачите, до саміту НАТО в Лондоні країни Альянсу готові не в кращій своїй формі. І єдина людина, яка дуже радіє всьому, що відбувається, — це Володимир Путін.
Проте панікувати за такої ситуації не варто. Ліпше зберігати спокій, не сподіватися на когось іншого і перейматися зміцненням власної оборони.
Більше у відеоблозі Івана Яковини:
