Що відбувається із стоматологічною допомогою для військових
Міжнародний досвід показує, що стоматологічна допомога давно стала невід'ємною частиною комплексної реабілітації військових та жертв катувань
Війна залишає по собі не лише шрами на тілі чи травми душі. Одними з найменш помітних, але надзвичайно болісних наслідків для військових та звільнених із полону, є стоматологічні проблеми. Зламані зуби, травмовані щелепи, хронічний біль та сором посміхнутися — це те, що часто залишається за межами уваги суспільства.
Втрата зубів — це не лише питання естетики. Вона безпосередньо впливає на здоров’я та якість життя: ускладнює жування, змінює раціон харчування, веде до дефіциту поживних речовин і навіть підвищує ризик серцево-судинних захворювань. Дослідження доводять, що відсутність великої кількості зубів корелює із підвищеним ризиком депресії та соціальної ізоляції. Людина починає уникати спілкування, соромиться публічно говорити, поступово втрачає впевненість у собі.
Для тих, хто пережив полон і катування, стоматологія може бути ще й психологічним випробуванням. Сидіння в кріслі, звуки інструментів, відчуття втрати контролю — усе це здатне викликати флешбеки й загострювати симптоми посттравматичного стресу. Рівень стоматологічної тривожності серед колишніх бранців у кілька разів вищий, аніж серед решти населення. Тому для таких пацієнтів лікування має поєднувати не лише професійну медичну допомогу, а й психологічний супровід чи навіть медикаментозну седацію.
Втрата зубів — це не лише питання естетики
В Україні діють програми, які частково компенсують витрати на стоматологічне лікування та протезування. Зокрема, ухвалена постанова КМУ № 156 від
Міжнародний досвід показує, що стоматологічна допомога давно стала невід'ємною частиною комплексної реабілітації військових та жертв катувань. У США, наприклад, мультидисциплінарне лікування включає й стоматологічні процедури, які можуть становити до 40% загальних медичних витрат. У Великій Британії цю допомогу забезпечують благодійні фонди, роблячи її повністю безкоштовною для пацієнтів. В обох випадках стоматологія розглядається не як «додаткова послуга», а як обов’язковий компонент відновлення.
В Азов. Супровід ми намагаємося максимально використовувати діючі державні програми, взаємодіємо з благодійними фондами, які частково допомагають з контактами та покриттям витрат на матеріали, залучаємо соціально відповідальні бізнеси для співпраці, деякі приватні стоматології беруть на себе свідомо відповідальність за лікування бійців. Це дуже потужна допомога, за яку ми вдячні нашим друзям. Але все це вирішення точкових проблем і гасіння пожеж, які з кожним разом відпрацьовувати точково все важче і важче. Ми не звикли залишати проблему невирішеною, навіть якщо це «гра в довгу» і процес полегшення доступу до стоматологічної допомоги займає багато часу і зусиль. Тому ми шукаємо шляхи вирішення проблеми системного характеру, закликаючи головних стейкхолдерів до співпраці та діалогу.
Перш за все, важливо розширити програму фінансування, адже нинішні ліміти не покривають навіть базових витрат. Важливим кроком у цьому напрямку стало рішення Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів від 1 жовтня 2025 року про створення робочої групи під головуванням Ірини Петрівни Никорак. Група працюватиме над підготовкою та доопрацюванням пропозицій до законопроєктів № 13704 та альтернативних — № 13704−1, № 13704−2, № 13704−3. Ці законопроєкти стосуються забезпечення права військовослужбовців, ветеранів та звільнених із полону на належну медичну допомогу, реабілітацію та протезування. Я сподіваюся мати можливість бути залученою до цієї робочої групи, щоб донести експертизу й реальні історії пацієнтів, з якими ми працюємо кожного дня.
По-друге, інтегрувати стоматологічну допомогу до системи комплексної реабілітації на рівні з фізичною та психологічною допомогою, адже стоматологічне лікування, а особливо імплантація — довготривалий процес, який може займати від 3 до 8 місяців.
По-третє, ми повинні відходити від наративу в суспільстві, що посмішка — це певна розкіш, а розуміти, що здорова посмішка — це частина гідного життя. Людина, яка знову може впевнено говорити, сміятися і не соромитися свого вигляду, може скоріше повернутися до соціального та повноцінного життя, відчути себе знову впевненою.
Сьогодні відновлення усмішки — це не тільки медичне питання. Це маркер нашого ставлення до тих, хто заплатив занадто високу ціну за свободу.