Хто виграє ШІ-гонку: США чи Китай?
Лідерство на перших етапах не гарантує підсумкову перемогу, особливо якщо йдеться про інновації
У гонці США та Китаю за перевагу у сфері штучного інтелекту (ШІ) ніхто ще не розмахував офіційним картатим прапором фінішу, але ринки роблять ставку на перемогу США. Виробник чипів Nvidia нещодавно став першою у світі компанією з капіталізацією $4 трлн (а його гендиректор Дженсен Хуанг набув статусу світової рок-зірки). Компанія Microsoft, найбільший інвестор комерційної структури OpenAI, не відстає: вона оцінюється в $3,7 трлн.
Але лідерство на перших етапах не гарантує підсумкову перемогу, особливо якщо йдеться про інновації. Практично й дня не минає без нових повідомлень про видатні успіхи Китаю у сфері ШІ. Так, Америка могла відкрити новий шлях за допомогою ChatGPT компанії OpenAI, але на початку року китайська компанія DeepSeek вразила світ великою мовною моделлю R1, а саме — її вартістю та ефективністю роботи. У липні китайський стартап Moonshot AI випустив вражаючу модель Kimi K2, яка перевершує західних конкурентів за низкою ключових показників.
На гонку ШІ впливає безліч чинників. Це не тільки потужні чипи Nvidia, а й талановиті кадри, програмне забезпечення, стратегічна зосередженість. Напівпровідники сьогодні стали очевидним стратегічним вузьким місцем, яке вигідне Америці. У межах політики «маленький двір за високим парканом» адміністрація Байдена запровадила жорсткі обмеження на експорт передових напівпровідників. Однак цей захід вдарив бумерангом: він стимулював Китай кинути сили на запуск виробництва власних чипів для ШІ.
У США спостерігається небезпечне відставання
І тому я вважаю, що результат ШІ-гонки визначатиметься не стільки апаратними засобами, скільки стратегічними проривами в програмному забезпеченні. Незважаючи на нещодавно оприлюднений президентом США Дональдом Трампом «План дій у сфері ШІ», Китай добре позиціонований для тривалого забігу. В «Індексі глобальних інновацій» 2024 року (GII), який оцінює інноваційну діяльність у 133 країнах за 78 окремими показниками, Китай посів 11 місце. Це набагато вище, ніж 15 років тому, коли він був 43-м. При цьому Америка залишається на третьому місці.
Хоча рейтинг GII дає вичерпне уявлення про інноваційні припливи та відливи в різних країнах світу, у ньому упущено один найважливіший шматочок пазла: фундаментальні теоретичні дослідження. У цій сфері вирішальну роль відіграє держава. На відміну від приватного сектору, який мотивований комерційною вигодою, держпідтримка дає вченим і дослідникам можливість діяти, розширюючи, здавалося б, абстрактні межі знань.
І тут у США спостерігається небезпечне відставання. Судячи з офіційної статистики Національного наукового фонду (NSF), частка федерального уряду в загальних витратах США на наукові дослідження і розробки має тенденцію до зниження з 1964 року, коли після запуску «Супутника» вона досягла пікового рівня. Якщо говорити саме про фундаментальні дослідження, частка федеральної влади в загальних витратах на ці цілі знизилася з трохи менше ніж 30% наприкінці 70-х до приблизно 10% у 2023 році.
Ще більше тривог викликають нападки адміністрації Трампа на наукові дослідження та вищу освіту (під приводом скасування програм різноманіття, рівності та інклюзивності — DEI), а також менталітет неприйняття співробітництва, який породжений небезпечною китаєфобією в Америці. Згідно з детальними оцінками НДДКР, опублікованими нещодавно Американською асоціацією сприяння розвитку науки (AAAS), у бюджеті на 2026 фінансовий рік Трамп, найімовірніше, запропонує скоротити федеральне фінансування фундаментальних досліджень до рівня $30 млрд, що на 34% менше від $45 млрд, запланованих на 2025 фінансовий рік. Судячи з даних NSF, це означатиме повернення до рівня, який востаннє спостерігався 2002 року.
Китай, навпаки, вливає гроші в реалізацію амбітної науково-технічної програми. У 2023 році на його частку припадало 28% світових інвестицій у НДДКР, що лише трохи менше, ніж у США (29%). Протягом останніх десяти років китайські витрати на НДДКР зростали середньорічними темпами 14%, що в три з половиною рази вище за темпи зростання в США (3,7%), і тому 2024 року ці частки, ймовірно, зрівнялися — відбулася конвергенція.
Зіставні країнові дані про фундаментальну науку не так легко знайти, проте Джиммі Гудріч, запрошений експерт у Центрі стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), спробував їх розрахувати. Екстраполяція тенденції зростання китайських НДДКР привела його до приголомшливого висновку: адміністрація Трампа дала старт процесу втрати Америкою свого давнього лідерства у сфері фундаментальної науки, що фінансується державою.
Чому? Таке саме запитання можна поставити і з приводу багатьох інших розворотів у політиці Трампа 2.0, починаючи з торгових мит і завершуючи скороченням допомоги зарубіжним країнам і згортанням ініціатив у сфері чистої енергетики. Більшість цих рішень було викладено в «Проєкті 2025» фонду Heritage — консервативній програмі другого терміну Трампа. Однак однією з головних заявлених цілей цієї програми було «просування американської інноваційної екосистеми, а також її підтримка і фокусування». Розпочате знищення фундаментальної науки служить яким завгодно цілям, але тільки не цій. Навпаки, це дії на межі самогубства (з точки зору економіки та конкуренції).
Голова КНР Сі Цзіньпін дотримується прямо протилежних поглядів. Продовжуючи курс свого попередника на «науковий розвиток», Сі вже давно підкреслює важливість фундаментальної науки як однієї з основ китайських інновацій. На початку 2023 року він заявив, що «посилення фундаментальних досліджень стало нагальною вимогою, що дає змогу набути більшої самодостатності та сили в науці й техніці, і це єдиний спосіб стати світовим лідером у науці й техніці».
Нинішню глобальну битву за ШІ-перевагу часто зображують як конфлікт двох систем: ринкової моделі США і підтримуваної державою промислової політики Китаю. Однак фундаментальна наука — це великий зрівнювач. Незалежно від того, який сектор рухає систему (державний або приватний), в кінцевому підсумку інновації з’являються завдяки відкриттям.
У книзі «Генезис: Штучний інтелект, надія та людський дух», написаній Генрі Кіссінджером (нині покійним), Крейгом Манді та Еріком Шмідтом, стверджується, що «відкриття, можливо, є найбільш вражаючою здатністю людського виду». Для збереження культури відкриттів потрібно підтримувати фундаментальну науку, яка не просто абстрактна або теоретична: вона стосується найширшого кола тем. Китайці, які винайшли порох і папір, давно вивчили цей урок напам’ять. А США, на жаль, доведеться, мабуть, вчити його заново — і жорстко.
NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Project Syndicate. Републікацію повної версії тексту заборонено.
Copyright: Project Syndicate 2025
