Сподіваюся, Сенцов виживе

18 травня 2018, 07:13
1330
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Сумна, гірка новина: Олег Сенцов оголосив голодування в зоні

Дивна реакція публіки – байдужість. Втім, не дивна. Коли я в сімдесяті минулого століття двічі серйозно голодував у політичному таборі, один раз – 112 днів, другий – 114, природно, з примусовим годуванням, абсолютно бузувірською процедурою, я не добивався звільнення. Я протестував проти зла, що нахабно насміхалося! Так, я все ще хотів справедливості.

Розумію Сенцова. Це – емоції. Молода людина прагне справедливості. Думаю, він не розраховує перемогти або умилостивити Путіна. Та й я тоді не сподівався перемогти Брежнєва. Так поводилися в неволі далеко не всі радянські політичні в'язні. Я – закипів, не зміг утриматися в межах розуму. Перемогли емоції.

Чи хотів я жити? Дуже хотів. Щодня вранці в камеру штрафного ізолятора, де я на самоті думав про минуле (майбутнього у мене не було), заходив тупуватий замполіт зони капітан Кітманов і з гнилою посмішкою виголошував одну і ту саму фразу: «Голодуєте? Ну й голодуйте собі на здоров'я!»

Розумію Сенцова. Це – емоції. Молода людина прагне справедливості

Одного разу я відчув наближення смерті. Швидкої смерті. І припинив голодування. Дуже хотілося жити. Я важив тоді трохи більше ніж 40 кілограмів. Але Брежнєва я не переміг.
Ніхто з радянських громадян не стояв біля паркану зони, де я повільно випускав дух. Але я вижив. Через три роки знову голодував, 114 днів. Таким, з вагою 42 кілограми мене етапували на заслання. Вижив і тоді. Молодість і густі емоції. Тоді – емоції ненависті і презирства до ворога.

Сподіваюся, виживе і Сенцов. У чужій країні, на її далекій півночі. Думаю, і його будуть примусово годувати. З руками в наручниках за спиною і роторозширювачем, який руйнує зуби. Не біда, виживе – вставить нові зуби.
Йому гірше, ніж було мені. Йому відомо, що про його протест знає весь цивілізований світ. І наші недоцивілізовані українські політики. Тоді, в повній ізоляції, я був наодинці зі своїми думками. Сенцову гірше, у нього є надія на зовнішню підтримку. Так голодувати важче. Надія оманлива, світ байдужий до такого максималізму. Світ живе розумом, а не емоціями.

Текст опублікований з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Подкасти Радіо НВ

Пропустили улюблену передачу? Не дослухали інтерв'ю? Хочете переслухати радіошоу з архіву?

Підпишіться на подкасти Радіо НВ на Soundcloud.
Слухайте та поширюйте!

Слухати подкасти

Стань автором

Якщо Ви хочете вести свій блог на сайті Новое Время, напишіть, будь ласка, листа на адресу:

nv-opinion@nv.ua

Вибір редакції

Країни

Сьогодні, 14:41

thumb img
Де була земля, тепер море. Наслідки катастрофічного циклону в Південній Африці в 10 фотографіях
Країни

Сьогодні, 11:57

thumb img
На узбережжя Австралії викинуло сонячну рибу вагою в кілька сотень кілограмів - фото
Lifestyle

Сьогодні, 18:09

thumb img
Ще вірять. Як експерти оцінюють рівень щастя українців, і з чим його пов'язують