Сила та безпорадність НБУ

15 січня, 16:32
808
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

На що регулятор вплинув, а на що не зміг вплинути інструментами інфляційного таргетування

Нацбанк випустив свою Оцінку інфляції за грудень, де проаналізував, що він зміг, а чого не зміг вдіяти із інфляцією в Україні. За 2018 рік вона склала 9,8%, подолавши психологічну позначку у 10%, однак не дотягнула до рівня 6+/-2%, заявленого НБУ як інфляційний таргет. Цього рівня НБУ намагався досягти через підвищення процентної ставки.

Низька та стабільна інфляція – запорука стійкого економічного зростання, нормального розвитку економіки та впевненості людей у майбутньому. І хоча перетин двозначної позначки мав свою ціну, вважаю це успіхом НБУ.

Успіхи НБУ у зниження інфляції та ціна цих успіхів були наступними:

  • Стимули до збільшення заощаджень та зменшення споживання: через високі процентні ставки частину гривні люди спрямовували на депозити в банки, а не на купівлю товарів. Стримування споживчого попиту стримувало й зростання цін. Це допомогло утримати ціни, однак, за умов занадто повільного відновлення кредитування, вимивало ресурси підприємств та стримувало економічний розвиток.
  • Високі ставки зміцнювали позицію гривні вкупі із збереженням валютних обмежень. Відсутність девальвації означає відсутність тиску на ціни імпортних споживчих товарів. Однак ціна стабільності гривні щодо долара – її зміцнення до валют країн-торгових партнерів і, відповідно, зниження конкурентоспроможності українського експорту та більш дешевий імпорт. Як результат, дефіцит зовнішньої торгівлі досяг $4,4 млрд або 3,8% ВВП та був перекритий за рахунок переказів заробітчан і нових державних запозичень.

Ніяк не міг НБУ методами монетарної політики вплинути на наступні речі:

  • Підвищення адміністративно регульованих цін і тарифів – Держстат для розрахунку інфляції вважає, що люди приблизно 6% витрачених на споживання коштів спрямовують на житло, воду, електроенергію та газ. Можливо, ця оцінка – кандидат на перегляд, але поки що саме це - розмір частки комуналки в індексі споживчих цін, на яку прямо впливає уряд, а не Нацбанк. Якщо комунальні тарифи зростають – монетарні методи безсилі.
  • Зростання заробітних плат – у січні-листопаді 2018 року реальні заробітні плати були на 12.8% більші, ніж у 2017. Це означає не лише зростання споживчого попиту (на нього НБУ може вплинути через збільшення ставки), а й підвищення витрат підприємств, які перекладаються на ціну продукції.
  • Динаміка світових цін – ціни на агротовари залишалися стабільними чи дещо знижувалися, ціни на нафту зростали, і це відбивалося також і на внутрішніх цінах на ці товари. Це той випадок, коли зростання чи зменшення облікової ставки всередині України вплинути на ціни ніяк не допоможе.

Наступного року для України головне пройти пікові виплати за зовнішнім боргом та вибори без підвищення інфляційних ризиків. Тоді монетарну політику можна буде пом’якшувати, а процентну ставку – знижувати.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Журнал НВ (№9)

Справа, котра топить президента

Напередодні президентських виборів Петро Порошенко опинився в епіцентрі потужного скандалу в оборонному секторі, який може коштувати йому другого терміну

Читати журнал українською

Стань автором

Якщо Ви хочете вести свій блог на сайті Новое Время, напишіть, будь ласка, листа на адресу:

nv-opinion@nv.ua

Вибір редакції

Події

Сьогодні, 08:56

thumb img
Голоси українського Криму. Російська окупація півострова день за днем, розказана очевидцями
Політика

Сьогодні, 06:43

thumb img
Жодних селфі. Яка відповідальність передбачена за порушення таємниці голосування
Політика

Вчора, 18:55

thumb img
Поважаю євреїв і росіян, але президентом повинен бути українець. Користувачів Facebook обурила фраза політолога Палія