Реальна сила Володимира Володимировича

По-перше, їх ніхто не питає. Після виборів росіяни переживають депресію і гостре небажання брати участь у якихось публічних акціях. Згідно з нещодавнім опитуванням Левада-центру (а це все-таки найраща російська служба), лише 10% росіян теоретично припускають можливу участь у протестних акціях. Решта 90% - не готові і не хочуть. Це найвищий рівень політичної апатії протягом останніх восьми років.

Не можна сказати, що люди незадоволені. Можна сказати, що вони не знають, що робити. Не знають, за що боротися, а тому і не збираються.

Імовірніі російські санкції - це, звичайно, удар по власному населенню. Особливо, коли справа стосується ліків: не потрібно пояснювати, чому американські кращі, ніж китайські. Інше питання, що перші дорожчі, але заради порятунку життя люди якось знаходять ці гроші.

Тепер у них не буде американських ліків. Зрозуміло, що американці та їхні фірми не сильно постраждають від втрати російського ринку, який і без того не був таким уже великим. А от росіяни постраждають.

Імовірні російські санкції – це, звісно, удар по власному населенню

Що стосується заборони на ввезення сигарет і напоїв, то це теж не буде великим шоком. Перш за все, це все-таки дорого, а люди вважають за краще щось подешевше. Більшість цього просто не помітить. Вони продовжать купувати вітчизняні сигарети і горілку, яка разів у 5 дешевша, ніж якийсь американський віскі. Ну а ті, хто дуже сильно любить тамтешній бурбон, завжди можуть купити його в будь-якому Duty Free.

Контрсанкціі - очевидний піар. І піар правильний - люди його із задоволенням споживають. Більш того, вони вважають, що потрібно було відповісти США жорсткіше: краще завдати ядерного удару.

Це типово радянська здатність - вибирати проживання у віртуальній реальності замість матеріальної. Кремль це добре розуміє, а тому сміливо дозволяє собі такі речі.

Насправді, від санкцій постраждає незначна частина що російської, що американської економіки. І це не так уже важливо для населення, але дуже медійно - мовляв, «а ми все-таки по них якось ударили».

Більшість людей просто намагається не звертати на це увагу, так само, як і не думати про те, в чому реальна сила Володимира Володимировича. Якого удару він завдав Сирії, як він захистив Башара Асада від США, як він стримує американську агресію тощо.

Раціонально про це думати не можна - інакше ти просто не побачиш жодних перемог. Тому росіяни намагаються думати ірраціонально - «але, напевно, десь там ми все-таки їм відповіли».

Це типова ситуація для Росії, і вона цілком об'єктивна.

Саме так ідуть справи у країні. Тому говорити про те, що кривавий режим Путіна впаде із дня на день - чим люблять займатися деякі російські політологи, котрі, як правило, проживають за кордоном, - це просто наводити тінь на тин.

Режим консервативний, він не здатний до розвитку, та й не прагне цього. А разом із ним від світових процесів відстає Росія. Але режим це анітрохи не хвилює: він контролює владу, ситуацію та ідеологію. А отже все гаразд, свідченням чому - перемога Путіна на виборах.

Радості це нікому не приносить, але й розчарування теж: такий собі брежнєвський СРСР у мініатюрі.

А ось заборона Telegram багатьох турбує. Але тільки ту меншість, яку цим месенджером користувалася. Якихось 5-10% населення. Вони роздратовані, заклопотані, фрустровані. Вони розуміють, що країна йде у глухий кут.

Але їхня позиція теж типова для брежнєвської ситуації 70-80-х років, часи так званої кухонної опозиції. Такі люди просто не ходять на вибори, на демонстрації, в яких розчарувалися. І, загалом, правильно: користі від цих демонстрацій нуль.

Ці люди просто забрали себе з процесу, режиму і держави. Спочатку ментально, а молодь все більше реально - просто їде звідси та й годі.

У такому брежнєвському застої СРСР існував мінімум 15-20 років, поки не розвалився. Але до розвалу ще потрібно дійти. Поки що таких підстав немає: нафта дорожчає, а рубль хоч і дешевшає, що навіть зміцнює режим. Адже таким чином останній отримує зайві гроші.

Так, напевно, заборона Telegram когось зачепила. Тим не менш, це не життєво важлива послуга. Не те, що здатне консолідувати, викликати протест або політичні акції. Покричати, посміятися, позлословити у соцмережах - і не більше.

Насправді, у нинішній ситуації Росія становить собою такого собі мерина. Який потроху працює, не надривається, з огляду на відомі причини дітей не робить, а найголовніше - слухняний.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Вреиени