Ракетна дилема України

19 лютого, 08:03
2811
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Якщо Київ захоче, то він може піти шляхом Вашингтону 

1 лютого Держсекретар Майк Помпео оголосив, що США призупиняють свою участь у Договорі про ліквідацію ракет малої та середньої дальності 1987 року. За словами Помпео, Росія порушувала цей договір роками. Наступного дня Держдепартамент повідомив російське посольство й посольства інших сторін договору, включаючи Україну, про свій намір вийти з договору. Того ж дня президент Володимир Путін заявив, що Росія також призупиняє свою участь у Договорі.

На жаль, цей документ наближається до свого кінця.

Підписаний Рональдом Рейганом і Михайлом Горбачовим у 1987 році, Договір забороняв США і СРСР мати наземні ракети радіусом від 500 до 5500 кілометрів. «Ядерні сили середньої дальності» – це хибне тлумачення, оскільки Договір не обмежує «ядерні» сили, а забороняє лише наземні ракети середньої дальності, незалежно від того, є вони ядерними чи зі звичайними боєголовками.

Договір вступив у силу в червні 1988 року. І до червня 1991 року США та СРСР ліквідували свої запаси, що разом налічували близько 2,7 тисяч ракет. У грудні 1991 року СРСР рухнув.

США і Росія, між іншим, не єдині сторони договору. 11 інших пострадянських держав стали наступниками СРСР в тому, що стосується цілей Договору. І серед них в тому числі Україна. (Три балтійські держави, які вважали свою інтеграцію у СРСР нелегальною, і які отримали незалежність до 1991 року, не належать до числа сторін).

Київ можуть пробачити попри скарги Росії

За Лісабонським протоколом 1992 року Росія, Білорусь, Казахстан і Україна взяли на себе зобов’язання СРСР відповідно до Договору про скорочення стратегічних озброєнь, відомого як СНВ-1. Останні три країни також зобов’язались ліквідувати всі стратегічні наступальні озброєння на своїй території та приєднатись до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1970 року як неядерні держави.

Що ця коротка дипломатична історія означає для України? Позаяк США та Росія більше не підпадають під обмеження Договору, важко буде стверджувати, що Україна та інші держави повинні продовжувати діяти в рамках цієї домовленості. Якщо Київ захоче, то він може скористатись таким же правом вийти з Договору, як це зробив Вашингтон два тижні тому.

Україна залишиться зобов’язаною щодо інших угод. Договір про нерозповсюдження забороняє придбання ядерної зброї. Відповідно до умов Режиму контролю за ракетними технологіями 1987 року Україна зобов’язалася обмежити експорт ракет, які можуть перевозити 500-кілограмову боєголовку в радіусі 300 кілометрів або більше.

СНВ-1 втратив свою силу в 2009 році та в 2010-му був замінений на новий, двосторонній договір Росії та США. Хтось може сказати, що Україна виконала своє зобов’язання відповідно до Лісабонського протоколу ліквідувати всі стратегічні озброєння на своїй території – але ніколи не мала на себе зобов’язання не набувати їх у майбутньому. Спроба побудувати міжконтинентальні балістичні ракети (МБР), безсумнівно, зустріне сильну опозицію зі США, чиї МБР-и та інші стратегічні озброєння обмежені новою версією СНВ.

Наземні ракети середньої дальності піднімають й інше питання. Уряд США не матиме юридичних підстав заперечувати, якщо Україна захоче вийти з Договору, оскільки Київ лише піде за прикладом Вашингтону. Більше того, враховуючи російську агресію проти України, уряд США навряд матиме причину скаржитись, якщо Київ вирішить, що міжконтинентальні ракети зможуть покращити її спроможність стримувати подальші прояви ворожості з боку Росії – якщо лише ці ракети будуть оснащені звичайними, а не ядерними, боєголовками.

Інші ж можуть виступити проти. Росія точно, але Москва порушила Будапештський меморандум про гарантії безпеки 1994 року, застосувавши військову силу для нелегальної анексії Криму, вторгнувшись на Донбас, порушивши Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності, розміщуючи заборонені крилаті ракети середньої дальності, які можуть завдати удару по Україні так само, як і по іншим країнам Європи, а також призупинила виконання своїх зобов’язань згідно з цим договором. Київ можуть пробачити попри скарги Росії.

Деякі європейські держави можуть виразити занепокоєння. Технічно, вони можуть опинитись у радіусі дії української ракети середньої дальності. Однак члени ЄС та інші європейські держави не мали би підстав боятися таких українських ракет більше, ніж польських F-16, що несуть звичайні бомби. Та і до недавніх пір європейські держави не висловлювали ніякого серйозного протесту щодо порушень Росією Договору.

Це не обов’язково підштовхування України до того, щоб розробляти та розміщувати наземні ракети середньої дальності. Українському уряду доведеться оцінити цілу низку політичних, військових і економічних факторів, у тому числі зважити на потенційні військові переваги володіння цими ракетами на випадок відповіді Москви і, можливо, деяких європейських держав. Але якщо Київ вирішить вийти з Договору та розробляти свої власні ракети середньої дальності, він буде мати таку змогу без остраху за негативну реакцію США.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Atlantic Council. Републікування повної версії тексту заборонене.

Оригінал опубліковано на Atlantic Council

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Журнал НВ (№10)

Момент істини

Шість головних претендентів на президентське крісло відповіли НВ на сім запитань — політичних, світоглядних і особистих

Читати журнал українською

Стань автором

Якщо Ви хочете вести свій блог на сайті Новое Время, напишіть, будь ласка, листа на адресу:

nv-opinion@nv.ua

Вибір редакції

Політика

Вчора, 13:05

thumb img
Катерина Кіт-Садова у великому інтерв'ю – про чоловіка, "сміттєвий" скандал, Гриценка і свої активи
Наукпоп

Вчора, 13:13

thumb img
Загадка світобудови. Фізики висунули гіпотезу про таємничі білі діри у Всесвіті
Компанії/Ринки

Вчора, 09:00

thumb img
Відчиняйте, їжа! Скільки заробляють кур'єри Uber Eats і Glovo і хто найчастіше користується послугами доставки