Путін готує відповідь. Обмеження ціни на російську нафту в $60 — це перемога чи програш?
Це частина війни G7, ЄС і США проти надприбутків Росії
Зараз постало питання — обмеження ціни на російську нафту в $60 — це перемога чи програш в енергетичній битві? На жаль, енергетична гра значно складніша, вона ведеться на багатьох рівнях і за одним рішенням не можна визначити переможця. Це частина війни G7, ЄС і США проти надприбутків Росії. І якщо уважно подивитися на деякі цифри та факти, то можна зі стриманим оптимізмом сказати, що і цю війну Росія програє.
По-перше, після запровадження верхньої межі не сталося різкого стрибка цін, на який росіяни розраховували. Ринок відреагував дуже спокійно, ціни навіть трохи знизилися. Ринкова ціна на нафту — основний показник, за яким треба стежити. Є цінова стеля чи немає, від нього залежать прибутки росіян.
По-друге, друзів у них стає все менше. Туреччина фактично підтримала запровадження цінової стелі, бо вимагає відповідні документи в танкерів, які намагаються пройти Босфор. Китай та Індія ідею не підтримали, але з задоволенням користуються зі знижок, які вибивають у росіян.
По-третє, Росія змушена вести себе як країна-вигнанець, перевозячи нафту контрабандою за схемами, якими користуються Іран та Венесуела. Ось Financial Times опублікувала фото у розслідуванні — як російський танкер ховається, щоб ніхто не здогадався, що він везе. Ціна та такий контрабандний продукт ще нижча, тому всі спроби росіян купити танкерний металобрухт для обходу санкцій обернулися поразкою. Їхня нафта коштує дешево, чого і треба було досягнути.
Ринок має повністю переформатуватися
І головне. Нафтогазові прибутки Росії вже падають, за деякими підрахунками в листопаді вони обвалилися на 49%. РФ втрачає вже видобуток. Вони закривають свої виробництва. І це впливає не тільки на галузь видобувну, але й на решту сфер, які обслуговують видобування нафти і ці маленькі містечка, де живуть люди, які працюють на видобутку.
Нафтове ембарго та цінова стеля матимуть вплив не миттєвий, але дуже суттєвий. Як на федеральному рівні, так і на місцевих рівнях. Я би навіть сказала, що спочатку це буде відчутно більше на місцевому рівні, а потім на рівні загального зведеного бюджету. Ми побачимо це десь через два місяці. Це буде відображено в дефіциті їхнього бюджету і у зменшенні видатків, пов’язаних із соціальною сферою. Їхнє зубожіння триватиме.
Водночас я впевнена, що ми ще побачимо розвиток російської гри на ринку нафти і нафтопродуктів. І наступною грою вони намагатимуться зробити все, аби спричинити економічну кризу в сфері постачання дизелю і нафтопродуктів на європейський ринок. Оскільки наступні санкції будуть впроваджуватися саме щодо цієї групи товарів. І тут також буде нелегко ні ЄС, ні США пройти ці наступні три місяці. Тому що ринок має повністю переформатуватися. А це набагато складніше, ніж з нафтою. Ми вже бачимо, що навіть Німеччина пішла на націоналізацію виробництв, які були в руках росіян аби полегшити ситуацію і убезпечити себе від маніпуляцій на ринку. Це дійсно дуже непроста фаза впровадження санкцій саме по нафтопродуктах.
Ринок ЄС відкривається для Індії і решти країн, які стають гравцям на ринку нафтопродуктів замість Росії. Але певний період складнощів і нервових хвиль напевно буде. Будуть і спекуляції на цьому, і від угорців ми знову щось почуємо, від італійців, і від решти незадоволених, які намагатимуться розкачувати ситуацію. Бо вони досі використовуються росіянами як агенти впливу на ЄС.
Як же ці процеси торкнуться українського ринку нафтопродуктів? Ми, безперечно, є частиною глобального ринку. І за підвищення глобальних цін на нафту і нафтопродукти ми також відчуваємо це на собі. Звичайно, підвищення цін на нафтопродукти у ЄС кожен відчує на своєму гаманці, і тут від стрибків цін ми не убезпечені. Європейці очікують, що ціни на дизель можуть дещо зрости. Але не суттєво. Звичайно, що зимовий період для нас, українців, буде більш важким, ніж для будь-кого в Європі, не зважаючи на те, що європейці також готуються до відключення світла у себе. Однак це не можна порівняти з тими ризиками, які є у нас і з тим, як наша енергосистема постійно перебуває під ударом із Москви. Тож ціни на пальне — це не найважче, з чим ми маємо зіткнутися. Але пальне буде.
Повне інтерв'ю з Ланою Зеркаль слухайте на Радіо НВ: