Припинити перешіптуватись
Припинити "перешіптуватись" треба не тільки в Мінську і європейських столицях - припинити "перешіптуватись" треба тут, в Україні. Перешіптування та ігри - наслідок покладання великих надій на Захід. По суті, велика кількість людей досі думає, що конфлікт вирішиться між Заходом і Росією - нам треба тільки чекати.
Як бачимо, час почав працювати проти нас. Він може працювати на нас, якщо ми використовуємо його для зміцнення держави: сильніша економіка, сильніша армія, стрімкіший розвиток. Якщо ми не показуємо відповідної динаміки, час працює проти нас. Заходу стає простіше домовитись, ніж в повній невизначеності брати нас собі на плечі.
Яка альтернатива Мінську? Справа в тому, що й Мінськ не є якоюсь альтернативою. Конфлікт вирішується тільки тоді, коли одна зі сторін відмовляється або не може конфліктувати.
Нинішня ситуація розкладається по шкалі від того, що нас знищує, до того, що робить сильними. Ми не можемо приймати рішення під дулом пістолета. Це і є капітуляція. Кожний раз приймаючи рішення собі на шкоду, обґрунтовуючи його загрозою вторгнення чи чимось подібним, ми послаблюємо себе, стаємо легкою здобиччю.
Заходу стає простіше домовитись, ніж в повній невизначеності брати нас собі на плечі
Росія ламає Мінські домовленості. Захід від нас вчергове відмовляється. В подібній ситуації у нас є тільки один вихід: озвучити на весь світ наші національні інтереси і умови миру, на які ми можемо погодитись. Парламент має ухвалити директиви на переговори щодо вирішення конфлікту на сході, з позиції національних інтересів, відрізавши шлях до відступу і перешіптувань.
Зрештою, не можна йти на компроміси під страхом. Ми не робили цього на Майдані, і завдяки цьому перемогли.
Як сказав Черчіль, «якщо країна між ганьбою і війною обирає ганьбу, отримає і ганьбу, і війну».
Текст публікується з дозволу автора
Більше поглядів тут
