Припиніть ностальгію за старим Заходом

21 лютого, 16:03
2328
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Європа та США знову відкладають вирішення проблем, тим часом як Росія, Китай та інші країни стають більш впевненими

Мюнхенська конференція вийшла не надто вдалою для дипломатії. Так само як і для Заходу.

Відсутність дипломатичних інструментів і відчуття розслідування у поєднанні з різкими обмінами думок між європейцями і деякими представниками американської делегації як ніколи підтвердили слабкість та відсутність єднання на Заході.

Одержимість «старим» Заходом на цьогорічній Мюнхенської конференції з безпеки відкладе будь-який стратегічний перерозподіл пріоритетів, у той час як Росія і Китай, а також Японія та Індія, перейдуть до визначення своїх. Так поводить себе Захід у той час, як решта світу змінюється.

Обвинувачення на адресу адміністрації Трампа, потужна критика антиєвропейської промови віце-президента Майка Пенса і поетичні відгуки про пристрасну промову колишнього віце-президента США Джо Байдена не забезпечать Захід необхідними інструментами для захисту своїх цінностей та інтересів.

Слухають надто мало. І занадто багато полемізують

Якщо вже на те пішло, то в Мюнхені панувала ностальгія за старим Заходом після 1945 року. Тоді мала місце певна передбачуваність щодо поведінки дипломатії, сфер впливу, ідеологічної визначеності.

Війни у колишній Югославії, російське вторгнення у Грузію, а згодом і в Україну, а також довготривале насильство та нещастя війн у Сирії та Ємені мали би переконати Захід, що час старих наративів давно пройшов.

Слова Генріетти Форд, голови ЮНІСЕФ, яка говорила про те, що відбувається з жінками і дітьми у Сирії та інших країнах регіону, кардинально відрізнялись від дискусії, яка тим часом відбувалась в іншому залі далі по коридору.

Перші дебати підтвердили відсутність сильних, дипломатичних інструментів для припинення страждань. А останні були елегантною зустріччю, гідною помпезної прес-конференції, що зосередилась на обговоренні нової публікації «Захист демократії та основаного на правилах порядку». Різниця у мові цих двох зустрічей була значною.

І це і є те, до чого зводилась Мюнхенська конференція в головній залі: слухають надто мало. І занадто багато полемізують.

Російський міністр зовнішніх справ Сергій Лавров виступав проти США, але пошкодував Європу. І не дивно. Кремлю мав би бути до смаку цей слабкий діалог у трансатлантичних відносинах. Пенс не стримувався щодо нещасних європейців і їхньої тривалої оборони іранської угоди. Росії також сильно дісталось.

І вам слід було чути іранського міністра закордонних справ Мохаммада Джавада Заріфа – його промова була такою собі довгою тирадою проти США. Принаймні першокласна журналістка BBC Ліз Дюсет робила все можливе, щоб не дати йому ухилитись, на відміну від минулого року, коли він вийшов сухим з води без будь-якого гострого допиту. Та як і минулого року Заріф був один. Не долучився жоден інший гравець того регіону.

Промова Заріфа показала глибокі розбіжності між США та європейцями в питанні іранської ядерної угоди. Попри спроби канцлера Ангели Меркель за день до того пояснити, чому необхідно зберегти угоду, водночас визнаючи руйнівну роль Ірану в Лівані, Сирії, Ємені та Газі, не було жодних дебатів за участі представників з обох боків Атлантики.

А оскільки з цією угодою все виглядає так, то яким-таким чином американці та європейці збираються працювати разом – а також з Росією – над збереженням Договору про ліквідацію ракет середньої і малої дальності? Що західні лідери збираються винести з того, що ідея старого Заходу, одного зі стовпів атлантизму, повинна вирватись зі свого географічного становища та парадигми мислення?

Це мало би означати створення ширшої безпекової, політичної та економічної архітектури, яка би включала Японію, Південну Корею, Австралію, Нову Зеландію, африканські та латиноамериканські країни. Це мало би бути про розширення і поглиблення демократії та її цінностей. Жодне з цих питань не піднімалось на основних дискусійних сесіях.

І щодо Заходу, який захищає свої цінності, дійсно соромно було спостерігати за тим, як президента Єгипту Абделя Фаттаха ас-Сісі, якому дали слово, ніяким чином ані голова конференції, ані аудиторія не зачепила питаннями про широко розповсюджене в його країні нехтування правами людини, зникнення, тортури і наступ на громадських активістів. Не забуваючи про той факт, що слухняний єгипетський парламент схвалив заходи, які дозволяють президенту продовжити термін свого правління до 2034 року.

Та все ж три цікавих оптимістичних тренди, які впливають на традиційний спосіб ведення Заходом бізнесу, можуть мати продовження.

Перший – це той спосіб, у який лідери Греції та Македонії спромоглись покласти край рокам дискусій навколо майбутньої назви Македонії. Не беручи до уваги те, що для Македонії це був спосіб прокласти доріжку до приєднання до ЄС та НАТО, ця угода з’явилась завдяки політичній волі, видатним лідерським якостям та відвазі, що їх продемонстрували грецький прем’єр-міністр Алексіс Цірпас, і його македонський колега, Зоран Заєв. З обох боків їх підтримували умілі й терплячі дипломати, які зробили цю угоду можливою.

Другий – знову ж таки за межами цієї майже анахронічної конференції – це той спосіб, у який країни на кшталт Нідерландів і Норвегії тихо виконують роль посередників у конфліктах на Близькому Сході.

І третій – це те, як група дипломатів на пенсії, але також і тих, хто ще при посаді, усвідомлюють, що Захід – це більше не той старий Захід, яким ми його знаємо. Тепер ідеться про розповсюдження демократії по світу.

Я бачила щось на кшталт цієї «Декларації принципів», виданої на Мюнхенській конференції, і до цього. Але ті принципи стосувались євроатлантичних організацій ЄС і НАТО. (І погляньте, що зараз відбувається в Угорщині та Польщі.)

Та на цей раз ідеться про більший горизонт, який має визначити контури Заходу. Це про використання глобалізації та диджиталізації на підтримку цінностей, демократії і гуманітарної підтримки біженців. Просто ще одна ініціатива, скажуть циніки. Як вже є, навколо справді надто багато цинізму і надто мало діалогу. Може, настав час дійсно змінити контури самої Мюнхенської конференції з безпеки.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Джуді Демпсі наCarnegie Europe. Републікування повної версії тексту заборонене.

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Журнал НВ (№10)

Момент істини

Шість головних претендентів на президентське крісло відповіли НВ на сім запитань — політичних, світоглядних і особистих

Читати журнал українською

Стань автором

Якщо Ви хочете вести свій блог на сайті Новое Время, напишіть, будь ласка, листа на адресу:

nv-opinion@nv.ua

Вибір редакції

Події

Вчора, 19:30

thumb img
Кулі і кислота. Історія організатора розстрілу останньої російської імператорської сім'ї
Країни

Вчора, 11:27

thumb img
Повітряна тривога. Наймасштабніші авіакатастрофи останніх років - інфографіка
Події

Вчора, 09:26

thumb img
Український чи закордонний. Як абітурієнту підготуватися до вступу у виш