Президенти, алігатори і $3 млрд імені Януковича

У Трампа знову не вийшло. Його медичний законопроект так і не дістався до Сенату, і десь в Джорджтауні радісно сміявся, попиваючи шампанське, один колишній американський президент. Obamacare встояла. А ось позиції Трампа ще більше захиталися. Його рейтинг довіри впав до історичного мінімуму в 35%. Для українських президентів така цифра може здатися захмарною, а ось для американських це дуже поганий знак. Незважаючи на те, що вся ідея Трамп-ралі тепер опинилася під загрозою, ринок поки не сильно засмутився. Корекція виявилася не глибокою, і вже на цьому тижні ринок швидше ріс, ніж падав. Індекс S&P500 відкриє п'ятницю на позначці в 2368 пунктів. Не так і далеко від історичних максимумів. А долар почав відвойовувати у євро частину втрачених за останні тижні позицій.

Прекрасно себе почувають і європейці. Німці в принципі знову вийшли на пік, DAX відкриє п'ятницю на позначці 12256,43 пункти. До вже відомих німецьких супер економічних показників додалося зниження інфляції. А значить, ЄЦБ може друкувати гроші й далі. А тут ще й китайські індекси зростання економіки виходять краще за очікувані. І зростання американського ВВП за четвертий квартал переглянули у бік підвищення, і він перевалив за 2%.

Світовим ринкам просто неможливо знайти приводи для смутку. Якщо звідкись і лунають тривожні вісті, так це різного роду ринки, куди в пошуках прибутковості продовжують приходити гроші. Але іноді інвесторам доводиться переживати через неадекватність місцевих урядів, в яких часто є місце тільки для одного-двох пристойних людей, на яких орієнтується ринок. І дуже засмучується, якщо ці люди опиняються під загрозою. Якщо що, мова йде про Південну Африку, де при неадекватному в цілому президенті затесався дуже прогресивний міністр фінансів. І вартість запозичень для ПАР, досить активного гравця на ринку, безпосередньо залежить від того, чи буде міністр в кріслі або ж його віддадуть на поталу алігаторам.

В Україні, на щастя, алігаторів немає. Але є звірі гірше, що і визначає нашу рекордну для сучасного світу прибутковість. Правда, після того, як ми спочатку побачили ралі в суверена, два роки тому, а потім і в корпоративних паперах (рік тому) простору для божевільних доходів вже майже не залишилося. Дешево торгуються або корпоративні позичальники, виплати по паперах яких навряд чи колись побачать інвестори, або варанти. І ось вони-то і можуть стати предметом для ралі. Минулого тижня один шановний інвестбанк, що носить ім'я далекого родича славетного пірата сера Генрі Моргана, припустив, що варанти ці коштують дуже дешево і поставив орієнтир щодо ціни на них в 2 рази вище, ніж вони торгувалися. Банк цей шановний, його звіти читають у всьому світі. І якщо навіть і не вірять в них, то припускають, що багато хто може повірити. В результаті, за тиждень ціна за цими паперами значно пробігла вперед, і до п'ятниці дешевше 35% від номіналу знайти їх було вже складно (а тиждень тому вам би могли їх віддати за 30% від номіналу). Допомогло зростання цих паперів і конференція в Лондоні, яку організував той же банк, родич пірата, присвячена виключно Україні.

Допомогла, судячи з усього, ця конференція і українським суверенним єврооблігаціям. У світі яких на цьому тижні було дуже багато новин. Навіть незвично багато. Спочатку всіх засмутив Високий суд Лондона, що фактично присудив перемогу Росії у першому раунді протистояння по знаменитому випуску єврооблігацій на $3 млрд. імені Януковича. Далі буде апеляція і ще півтора року розглядів, якщо вірити тим небагатьом людям, які розбираються в тонкощах британського правосуддя. Яке не враховує такі дрібниці, як війни і анексії, тому що контракт завжди залишається контрактом. І їх можна зрозуміти. Адже якщо дозволити не заплатити Україні, то це може порушити струнку систему, завдяки якій всі і укладають договори в рамках англійського права. Україна ж, навіть програвши суд, навряд чи подумає про те, щоб заплатити Росії. По-перше, не можна за програмою МВФ. По-друге, не можна за умовами реструктуризації єврооблігацій. А по - третє, важко уявити собі міністра фінансів або прем'єр-міністра, який підпише платіжку на користь Росії на $3 млрд. і не буде тут же забетонований в тому місці, де його наздоженуть. Допомагає в даному випадку те, що активів за кордоном в Україні все одно немає, а значить, навіть якщо в самому кінці шляху ми знову програємо суд, забрати у нас просто немає що. Іноді наша слабкість і наша сила. І допомагає, що інвестори і спекулянти прекрасно розуміють, ху із ху, і що тут відбувається. Що чітко видно з цінами на українські суверенні єврооблігації, які в принципі не постраждали від такого рішення. А потім ще й отримали підтримку від МВФ, який призначив на понеділок розгляд питання виділення Україні нового траншу. Вирішили, мабуть, скоріше закрити тему, поки Україна не викинула ще яку-небудь дурість.

Останню з дурниць, блокаду банків з російським капіталом, вдалося закінчити на цьому тижні. Активісти зруйнували свою стіну, і тут же відбулася операція з продажу українського Сбербанку. Покупці, правда, виявилися не великими американськими, європейськими або на худий кінець китайськими фінансовими установами, а виглядають як сплав російських олігархів і латвійських банківських правил. Та ще й пов'язані майже сімейними узами з самим російським Сбербанком. Подивимося, чи дасть дозвіл НБУ на цю угоду. Можна припустити, що до того, як активісти влаштували колотнечу, ймовірність цієї події була б менше. А тепер російський Сбербанк отримав можливість, нарешті, позбутись головного болю. На цьому тлі гривня залишається стабільною, гуляючи максимум на 10 копійок вгору і вниз, залишаючись прибитою до позначки в 27 гривень за долар. Несподівано жваво на українському ринку акцій. Натхненний Авалем ринок акцій вийшов на максимум за останні півтора року. Індекс УБ відкрив п'ятницю на позначці в 1030 пунктів, де не був з 2015 року.

P. S. «In order to succeed, we must first believe that we can»

Nikos Kazantzakis

Читайте інші тематичні колонки на НВ:

Сьогодні у світі з Іваном Яковиною – щодня

Уроки минулого з Олегом Шамою – по понеділках

Кінопошук з Фоззі – по четвергах

Тиждень по-діловому з Сергієм Фурсою – по п'ятницях

Відкриття з Олексієм Бондарєвим – по неділях

Більше поглядів тут