Пиво, собаки і закони
Як один шотландський проект крафтового пива наочно демонструє, чому Україна була і залишається бідною країною
23 травня у Києві Петро Чернишов виступить із лекцією в рамках проекту НВ «Діалоги про майбутнє». Всі подробиці про те, як потрапити на захід тут
Нещодавно відвідав чудовий новий світ. У невеличкому і комфортному шотландському місті Абердін, де два дні поспіль відбувалися збори акціонерів компанії Brewdog. Це такий шотландський проект крафтового пива. Учасників називають не «акціонери», а equity punks — панки з акціями. Кожен із «панків» може привести на збори друга. На вході всім видають річний звіт. Потім виступають Джеймс і Мартін. Весь зал разом із ними радісно кричить Woof! (Так англійською гавкає собака — замість нашого «гав»). Потім вони розповідають про досягнення за рік і роблять великі оголошення. Після них виступають рок-гурти. Всі п’ють пиво і радіють — із 11:00 до 23:00. До речі, відбувається це в ангарі на околиці Абердіна. Тому що вони з цього міста, і головний їхній завод знаходиться за 30 хвилин автом у зовсім маленькому містечку Еллен.
Засновники виступали дуже весело — видали десятки заготовлених жартів (про конкурентів зі світу «великого пива», про Трампа, брексіт і шотландців), але водночас розповіли про всі основні цифри, як і належить на зборах.
Отже: компанія створена в 2007 році, найбільший крафтовий пивовар у Європі, торік продала 136 млн пляшок пива (це можна порівняти з приблизно 2% ринку України). У компанії 97 тисяч акціонерів/панків, два діючі заводи — у Шотландії та США, два ще будують — у Берліні та Австралії. У них є 82 бари на світі — всі називаються Brewdog. Але є і цифри, які складно зрозуміти: продажі у 2018-му — приблизно $ 210 млн, EBITDA всього $ 8 млн, але водночас оцінка компанії, досягнута в останньому раунді, цілих $ 2 млрд. І це не інтернет або software company, це пивовари!
Чистий прибуток поки негативний, що типово для компаній зі світу інтернету, до речі. Якщо рахувати співвідношення між оцінкою і продажами або прибутком, то нічого не сходиться. Але можна рахувати і по-іншому: на їхньому головному ринку в Британії вони досі мають частку менше 1%. У США продають пиво тільки в 9 штатах із 50. У Китаї (найбільше пива п’ють саме там) їх поки немає. Як і в багатьох інших країнах. Вони запустили сидр, віскі, джин і горілку. Не певен, що це правильно. Краще витримувати один фокус. Але засновники отримують кайф, коли на сцені куштують горілку з пляшки, оголошуючи про запуск нового продукту. Оскільки досі всім рулять засновники, то у компанії багато принципів. Наприклад, Ми віримо в незалежність. Обіцяють, що не продадуть компанію жодній великій світовій пивоварній компанії — безликій та контрольованій бухгалтерами, а не людьми, що люблять пиво. Або Ми віримо в радикальну прозорість, тому всі їхні рецепти пива, прогнози на майбутнє і звіти відкриті (хоча для них це не є обов’язковим, компанія не торгується на біржі). І нарешті, Good people drink good beer — головне гасло.
Якщо вдуматися, то це певного штибу культ, який несе смачне і недешеве пиво в народ. І для них дуже важливо, щоб всі 97 тис. акціонерів були проповідниками цієї секти. Амінь! Чи можлива схожа історія в Україні? Поки що точно ні.
І от чому. По-перше, майже всі акціонери в Brewdog купили дуже малі пакети акцій — від 100 до 5.000 фунтів. Ми в такому разі маємо величезний ризик, що потім ти взагалі нічого не отримаєш, і жоден суд не захистить. По-друге, коли у компанії 97 тис. акціонерів, всі процедури випуску та продажу акцій мають проводитися електронно. У нас це неможливо, оскільки незаконно. Коли я купував акції, а до цього облігації Brewdog, я ніде не ставив підпис і нікуди не ходив.
По-третє, коли вирішують будувати завод або бар, — немає жодних проблем із придбанням електрики, води і газу. У нас же все це — великий заповідник хитрої корупції. Ну, і звісно, жодні безглузді пожежні або санітарні інспекції не ходять на перевірки, щоб вимагати гроші та заважати працювати. І ні MI6, ні Скотланд-Ярд не приходять поцікавитися, як можна «питання повирішувати». По-четверте, з маленького шотландського села можна робити ефективну світову логістику, тому що митниця працює так, щоб її не помічали, і весь ланцюжок поставок прозорий та вимірний — всі платять податки, і немає потреби щось ховати. По-п'яте, нікому в Шотландії навіть на думку не спаде реєструвати компанію на Кіпрі або в будь-якому іншому офшорі, щоб захистити власність.
До речі, якщо раптом українська компанія вирішить збудувати завод в іншій країні, то це безпосередньо зробити не можна. Нацбанку України потрібно узгодити цю інвестицію (що взагалі просто неймовірно). І поки в Україні неможливо створити такий крутий і швидко зростальний бізнес — потрібно змінювати уряд. Зміниться, і все одно буде неможливо? Треба знову змінювати. А потім ще — якщо не змінюються ці пункти. А інакше Україна як була дуже бідною країною, так і є поки. Англійці та шотландці це зрозуміли сотні років тому: якщо уряд заважає бізнесу розвиватися, несіть новий.
Текст опубліковано в журналі Новое Время за 11 квітня 2019 року. Републікування повної версії заборонене.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени