Коли стаєш рішенням, а не проблемою. Що я зробив
Не хочу зайвого пафосу, але я вирішив бути 1/30 000 рішення, а не 1/30 000 проблеми. Про що йдеться?
Уперше надруковано у журналі NV за червень 2025 року. Републікацію заборонено
Мене вже давно нудило від цих оскомисто-солодкавих прогнозів про трильйон ВВП, $350 млрд очікуваних іноземних інвестицій, перемир’я влітку 2025-го та регулярних тостів в далекому тилу за перемогу.
Ще в березні на сторінках The New York Times прочитав щось значно ближче до мого розуміння ситуації: «Кремлівські інсайдери, які знають Путіна роками, сходяться в одному — той полюбив війну і більше не може уявити собі майбутнього без неї. Натомість його план полягає в тому, щоб вбити клин між Україною та США, скористатися очевидною дружелюбністю пана Трампа, щоб покращити відносини з Америкою та підтримувати воєнну машину в робочому стані.
Путін не відмовився від своєї початкової мети: захопити Київ і повалити президента Зеленського. Нестабільність американської підтримки України — поряд з невеликим, але стабільним прогресом на полі бою та загальною перевагою Росії в ресурсах — робить цю мрію більш правдоподібною, хоча й досі нереальною".
Інстинкт вибудовується діями, а не розмовами чи тостами
9 червня Дмітрій Пєсков заявив про російський наступ на території Дніпропетровщини для створення «буферної зони».
Згодом у Financial Times повідомили, що «на нараді в Кремлі з питань економічного розвитку Путін заявив, що до 60 000 росіян щомісяця „добровільно йдуть“ до армії — це вдвічі більше, ніж приблизно 30 000 українців, яких, за його словами, мобілізують. Деякі аналітики вважають обидві цифри дещо завищеними».
Не хочу зайвого пафосу, але я вирішив бути 1/30 000 рішення, а не 1/30 000 проблеми.
У цих умовах украй актуальною і не тільки для мене вважаю, щонайменше, двотижневу БЗВП (базову військову підготовку), яка невдовзі має у мене розпочатись.
Ще кілька років тому я пропонував державі ідею «розумної мобілізації», яка враховувала б п’ять змінних: військово-облікову спеціальність призовника; час, що пройшов після отримання цієї спеціальності; актуальний попит на цю спеціальність у Силах оборони; здоров’я призовника і сплачені ним/нею податки. Рішення ТЦК щодо призову мали б повідомлятись через Резерв+. Але ця модель виявилась поки надто складною.
Мушу визнати, щонайменше один процес, критичний для її виживання, держава опанувала і робить його досить продуктивно: призов нових вояків у Сили оборони. Вона робить його десь приблизно як і я, коли стикаюсь з сильним стресом і цейтнотом: усунення всіх зайвих змінних, і сфокусованість лише на одному. У цьому випадку держава фокусується лише на чисельності нових мобілізованих. Крапка.
Скидається на те, що твій вік (якщо до 60), твої доходи, а отже, і твої податки, твоя експертиза, твоє здоров’я — це зараз ті самі «зайві» змінні, які ТЦК не розглядаються. Двері бусика закрились, бусик заїхав на територію ТЦК — за ним закрились ворота і +1.
Коли мене запитують, як поводять себе працівники ТЦК, відповідаю, що заґартований нинішнім Міністерством освіти в особі заступника міністра. У порівнянні з ним працівники ТЦК — найдобріші люди.
Я зараз допомагаю своїй роті документувати мобілізованих, яких пройшло через нас за останні тижні багато десятків. І схиляю голову перед цими людьми. Спокійні. Гідні свого обов’язку. Вони не ховались десь по закутках. Вони працювали. Водіями чи лісорубами. Трактористами або будівельниками. Багато з них не мають у телефоні Дії. Деякі досі не мають банківської карти. Інші навпаки — окрім Дії, ще й Strava та заняття спортом на свіжому повітрі. Вони не шукали бронювання чи відстрочки. Не піднімали контакти, які могли б їм допомогти у цій ситуації.
Останні роки я часто з захопленням говорив про понад 40-річну ідеологію тотальної оборони Сингапуру, крихітної країни-міста, затиснутого між двома значно більшими країнами із не найбільш дружніми намірами, м’яко кажучи.
Тотальна оборона Сингапуру складається із шести аспектів: військового, цивільного, кібер-, економічного, соціального та психологічного, про який я зацитую: «Психологічна оборона — це воля і рішучість захищати наш спосіб життя та інтереси, а також бойовий дух, щоб разом долати виклики. Здатність долати загрози, які постають перед нами, залежить від колективної волі народу, рішучості відстояти країну під час тиску сил (які підривають наші національні інтереси) і нашого бойового духу тиснути далі та разом долати кризи. Це ментальна оборона. Цей інстинкт базується на сильній спільній ідентичності, гордості за нашу націю та розумінні того, що ми повинні робити, щоб забезпечити нашу безпеку, виживання та успіх».
Інстинкт вибудовується діями, а не розмовами чи тостами.
